У День української писемності та мови науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провели традиційний студентський науковий круглий стіл, на якому обговорили найактуальніші питання функціонування мови на різних етапах функціонування суспільства. Проведення плідних наукових дискусій, презентація напрацювань юних мовознавців стало вже доброю традицією дружньої університетської родини та своєрідною науковою «візитівкою» гуманітарного факультету.
«Традиційно, у День української писемності та мови гуртуємося навколо найбільшого національного надбання – мови, якою пишуться прозові та поетичні книги, укладаються словники, готуються законопроєкти. Державне свято, започатковане 1997 року Указом Президента на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства, продовжує утверджувати загальноприйняту істину – мова – генетичний код нації та її найбільший ментальний скарб.
Дата 9 листопада стала знаковою для української та слов’янської писемності, адже за православним календарем – це день вшанування пам'яті основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія преподобного Нестора-літописця На одностайну думку дослідників, саме з його праць починається писемна українська мова», – прокоментувала доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій.
У роботі наукового круглого столу взяли участь студенти, викладачі-філологи університету та його відокремлених структурних підрозділів – Полтавського фахового коледжу нафти і газу, Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя, підготувавши цікаві виступи та яскраві презентації.
Кандидатка педагогічних наук, декан гуманітарного факультету Анна Агейчева передала слова вітання учасникам круглого столу від імені ректора університету, професора Володимира Онищенка та побажала цікавих дискусій, нових наукових відкриттів у царині мови.
«Щиро вітаю науково-педагогічну та студентську спільноту університету та коледжів, що охоче долучаються до проведення спільних акцій, підтримують наші ініціативи. Разом написали XXI Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, перевірили власні знання, а зараз будемо обговорювати проблеми сучасної української термінології та внесок відомих мовознавців у історії української літературної мови. Бажаю наукового ентузіазму, натхнення та цікавих виступів!» – прокоментувала очільниця гуманітарного факультету.
Нагадаємо, минулорічну наукову зустріч викладачі і студенти присвятили геніям української літератури – поетам-шістдесятникам Василю Симоненку та Ліні Костенко та відзначенню 90-річчя від дня заснування Полтавської політехніки. Тематику цьогорічного круглого столу «Проблеми сучасної української термінології» присвятили розгляду питань функціонування національних та іншомовних термінів, професіоналізмів та термінолексичних сполук у різноманітних сферах людської діяльності.
На актуальних аспектах вивчення української наукової термінології, професійної лексики наголосила у вступному слові модератор круглого столу – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Дорошенко: «Сучасна епоха характеризується бурхливим розвитком усіх галузей науки й техніки, процесами їхньої інтеграції. У зв’язку з цим виникає потреба вдосконалення системи передавання та оброблення інформації, співробітництва науковців різних країн у найрізноманітніших сферах науки й техніки. Науково-технічний розвиток як одне з найважливіших соціальних явищ сучасності вносить істотні зміни в лінгвістичну модель світу. Ці зміни полягають насамперед у тому, що нині переважну частину лінгвістичного складу мови складає фахова лексика, терміни, професіоналізми. Тому сьогоднішнє професійне спілкування стане в нагоді багатьом».
Студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя детально вивчили й проаналізували низку наукових матеріалів про сферу використання економічних, нафтогазових, керамічних термінів, специфічні риси терміносполук та етапи становлення фахової термінології. Під керівництвом досвідчених наставників вони підготували та презентували наукові повідомлення, поділилися враженнями від прочитаних мовознавчих розвідок.
Про етапи становлення економічної термінології розповіла студентка групи 201-ЕР Аліна Даніленко («Економічна термінологія: від витоків до сучасності», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Дерев’янко).
Одному з найдискусійніших питань в історії розвитку терміносистем присвятила доповідь «Специфіка функціонування національних та іншомовних термінів у галузі фізичної культури і спорту» студентка групи 201-ФС факультету фізичної культури та спорту Єлизавета Нікуліна (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Денисовець).
Студентки Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою у своїх виступах окреслили різноманітні аспекти функціонування термінолексики. Так, студентки групи 401-А Анна Михайлова і Катерина Мірошниченко презентували доповідь «Основні чинники формування архітектурних термінів» (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Людмила Чередник). Сучасну термінологію ландшафтної архітектури аналізувала студентка групи 402-А Олена Шевченко (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Людмила Чередник).
Про практичний аспект використання термінів у галузі землеустрою і кадастру доповідала студентка групи 101-пБЗ Карина Пічка («Проблеми слововживання в галузі землеустрою та кадастру», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Світлана Дорошенко).
Студенти Полтавського фахового коледжу нафти і газу присвятили власні виступи різноаспектному аналізу термінів нафтогазової промисловості. Зокрема, Ярослав Пащенко вивчав особливості перекладу термінів нафтогазової галузі, а Максим Поляков спробував описати нафтогазові професіоналізми у фаховій комунікації (наукові керівники – викладачі Полтавського фахового коледжу нафти і газу Тетяна Рєзнікова, Ольга Кузьменко та Валерій Марченко).
З великою цікавістю учасники круглого столу слухали студентку групи ХК-21 Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Єлизавету Таранову, яка розповідала про розвиток термінології керамічної галузі («Термінологія керамічної галузі: історичний та сучасний аспекти застосування», науковий керівник – викладач Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Н.Мацюра). Усі промови учасників круглого столу супроводжувалися мультимедійними презентаціями та жвавою науковою дискусією.
Карантинні обмеження та дистанційний формат спілкування не стають на заваді плідному спілкуванню студентам і викладачам Полтавської політехніки, обговоренню актуальних мовних питань та соціолінгвістичних феноменів.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
