Міжнародна співпраця та обмін досвідом є ключовими складовими розвитку сучасної освіти та науки. Успішна участь представників Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у програмах академічної мобільності Erasmus+ є яскравим підтвердженням цього.
З 28 квітня по 02 травня 2025 року в рамках програми академічної мобільності Erasmus+ KА 171 кандидатка архітектури, доцентка кафедри архітектури будівель та дизайну ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Людмила Шевченко успішно пройшла стажування в Естонському університеті природничих наук / Estonian University of Life Sciences (місто Тарту, Естонія), де мала змогу не лише ознайомитися з передовими європейськими практиками, але й представити здобутки полтавської архітектурної школи.
Учасниця програми стажування ділиться враженнями від поїздки в Тарту:
«Прохолодна прибалтійська погода була цілком компенсована теплим прийомом естонських колег та плідною співпрацею у період стажування. Постійно відчувалися допомога та підтримка головного спеціаліста з міжнародних зв’язків Anastassia Safonova (Office of Academic Affairs), координаторки програми Erasmus+ mana Taheri Talesh та Dr Simon Bell (Chair Professor of Landscape architecture) дистанційно.
У перший же день відбулося знайомство з колегами кафедри ландшафтної архітектури – mana Taheri Talesh (Junior researcher, Programme Coordinator and Erasmus Coordinator), Joanna Tamar Storie (PhD, Senior Lecture, Research Coordinator), Friedrich Kuhlmann (Dipl.-Ing., Chief Specialist), Peeter Vassiljev (MSc, Lecturer), Jekaterina Balisca (MSc, Chief Specialist) та Ghieth Alkhateeb (MSc, Junior Researcher Fellow). Була приємно вражена інтернаціональною командою науковців з Естонії, Німеччини, Сирії, Вірменії і навіть з України, які працюють на кафедрі! Тож спілкуються колеги англійською не лише в рамках навчального процесу зі студентами, а й між собою», – говорить Людмила Шевченко.
Науковицю запросили на онлайн-лекцію “Rural Community Resilience”, яку прочитав Alistair Adam-Hernández, партнер і консультант в ÖAR GmbH (Німеччина), фахівець з питань трансформації регіонів у напрямку сталого розвитку. Формат лекції передбачав не лише висвітлення лектором матеріалу, а й постійний контакт з аудиторією – студентами першого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти та викладачами у вигляді poll за QR-кодом. Це дає можливість лектору моніторити інформаційну обізнаність аудиторії з низки висвітлених питань, визначати її думку та важливі ключові питання, на які треба звернути більше уваги в процесі лекції. В кінці – обговорення з аудиторією та обмін досвідом різних країн по темі лекції. Присутні студенти – це англомовна група із представників Китаю, Ірану, Франції, Німеччини, США та Хорватії. Тож разом із викладачами з Естонії, Сирії та України відбувся важливий обмін міжнародним досвідом у питаннях сталого розвитку громад, їх можливостей та найближчих перспектив.
Під час стажування Людмила Шевченко прочитала лекції іноземній групі студентів, присвячені особливостям ландшафтно-просторової організації українських міст та, зокрема, окремо детально зупинилася на м. Полтава. Досвід українських міст виявився цікавим для студентів. Особливий інтерес викликали прибережні смуги р. Ворскла та пов’язані з ними питання – підтоплення територій, закріплення берегів тощо. Цікавили також питання радянського спадку в наших містах. Особливий інтерес у викладачів викликали перспективи розвитку м. Полтава, зокрема – запровадження міжнародної моделі міського озеленення «3-30-300» (автор – нідерландський фахівець Cecil Konijnendijk) для покращення екологічної ситуації та життя містян в цілому.
Ще одна зустріч із колегами була присвячена професійним питанням – процесу навчання студентів-архітекторів. Доцентка детально ознайомила колег з Естонського університету природничих наук із навчально-професійними програмами підготовки майбутніх архітекторів за спеціальністю G17 Архітектура та містобудування на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти та особливу увагу приділила проєктам, які за період навчання виконують здобувачі. Для естонських колег, які готують майбутніх ландшафтних спеціалістів, Людмила Шевченко продемонструвала з коментарями близько 15 кваліфікаційних робіт рівня «бакалавр» та 16 – рівня «магістр» своїх студентів-дипломників, присвячених вирішенню тих чи інших ландшафтних питань, низку курсових проєктів з дисципліни «Ландшафтний дизайн». Естонські колеги були неприховано здивовані масштабом проєктних рішень та рівнем їх деталізації. Їх цікавило, чи це дійсно роботи 18-19-20-річних бакалаврів? Чи це командна кваліфікаційна робота студентів-магістрів? Чи мають студенти підтримку і допомогу при виконанні таких кваліфікаційних робіт? Скільки часу працюють дипломники над своїми кваліфікаційними роботами? Науковиця у відповідях відмітила особливості полтавської архітектурної школи, у тому числі всебічний розвиток майбутніх архітекторів, комплексність у вирішенні поставлених завдань, майстерність у володінні комп’ютерними архітектурними програмами. На прохання естонських колег ці презентації були залишені для перегляду тими колегами, які не змогли бути присутніми на лекціях.
Приємно було відмітити спільні методи навчально-наукової роботи магістрів двох шкіл:
- активне використання скетчів, ручної графіки, ескізування на передпроєктному етапі виконання робіт (з використанням натурних замальовок, кальок, реальних підоснов);
- використання робочого та чистового макетування в процесі дизайну;
- активне залучення студентів до вирішення реальних проблем у містах;
- використання різних форм презентації викладачем матеріалу – замальовки та текстова інформація на дошці, візуальний матеріал з використанням екрану.
Приємним бонусом від естонських колег став екскурс університетським кампусом та м. Тарту.
«Мене, як архітекторку за фахом, цікавило все – від ландшафтно-просторового рішення самого університетського кампусу та дизайну внутрішнього середовища будівель університету, так і функціонально-планувальної структури міста і його «родзинок». Університет займає живописну ділянку з озелененими пагорбами, двориками, водними джерелами, серед яких височіють навчальні корпуси з бібліотекою, гуртожитки, сучасна спортивна будівля. За задумом автора проєкту адміністративний корпус університету повинен нагадувати білий корабель у світ знань, досліджень та творчих подорожей. І автору це вдалося – переконайтеся самі, навіть, є трап над водоймою для виходу на палубу!» – коментує Людмила Шевченко.
Основний навчальний корпус – це багатоповерхова будівля, на 4 поверсі якої розташована кафедра ландшафтної архітектури. Традиційна коридорна система має комфортну відкриту зону, яка активно використовується як викладачами, так і студентами для відпочинку, дискусій, консультацій, тощо. Прикметна риса аудиторій – скляна частина стіни з поличками, на яких представлені макети ландшафтних рішень студентів та великі зручні столи для виконання креслень та макетування. Кімнати для науково-педагогічного персоналу призначені для роботи одного або 2х колег. Наявні кімнати для колег з інших міст/країн. Така кімната була запропонована для роботи і Людмилі Шевченко.
У світлому коридорі експонуються студентські роботи, замальовки, взірці кваліфікаційних робіт, цікаві дошки для моніторингу студентських вражень від певних ділянок міста, а також актуальна інформація щодо найближчих івентів, науково-педагогічного персоналу, їх публікацій тощо.
«Місто Тарту – це не менш цікава й пізнавальна частина академічної мобільності, яка уособлює естонські традиції і сучасність, культуру і спорт, живописні ландшафтні куточки та сучасні містобудівні просторові рішення. Традиційний інтелектуальний центр Естонії, місто молоді й студентства. У Тарту прекрасно співіснують сучасні будівлі громадського центру міста з автентичними житловими будиночками, у більшості випадків – дерев’яними. Один із перших житлових районів міста Supilinn демонструє цілу низку таких 1-2-поверхових житлових будинків, охайних і доглянутих. Район вирізняється ще й тим, що всі вони вишикувалися вздовж «їстівних» вулиць – Meloni (Диня), Seleri (Селера), Herne (Горох), Kapsa (Капуста), Oa (Квасоля), Marja (Ягода), Kartulі (Картопля), Korvitsa (Гарбуз).
Просторова структура міста теж має свої «родзинки». Складається враження, що урбанізовані території зайняли вільні місця у природному середовищі – серед ландшафтних територій, р. Emajogi, цілої низки ставочків та пагорбів. Все це гармонійно доповнюється активними формами рельєфу, сходами, підпірними кам’яними стінами, гротами, місточками, видовими точками, звивистими доріжками, які раптом виринають в різних місцях.
Здається, що тут для низки архітектурних «старожил» існують свої неписані містобудівні закони. Серед будинків, які вишукувалися вздовж вулиць трапляються такі, які всупереч правил, залишилися на своїх первісних позиціях і тим самим створюють неочікувані візуальні ефекти.
Не можна обминути увагою і реалізовані амбітні проєктні рішення, як то реновацію бувшої радянської військової авіабази. Наразі на цій значній території розташовано споруду Eesti Rahva Muuseum (Естонський національний музей, автор проєкту – архітектурне бюро Dorell Ghotmeh Tane, Париж, Франція) вражаючої витягнутої форми, яка продовжується в ландшафті, над водоймою, символізуючи злітно-посадкову смугу в майбутнє. Музей розповідає про історію і культуру не тільки естонського народу, але і балтійської групи фінно-угорських», – розповідає учасниця програми мобільності.
За За словами Людмили Шевченко, її вразила не лише ідея образного рішення музею, його інтеграція в природне середовище, а й вирішення його інтер’єрів, експозицій, включення інтерактивних пізнавальних елементів, музичного та світлового супроводу. Представлені нижче «докази» лише частково візуально демонструють це. Атмосферу музейних експозицій можна відчути лише очно. словами Людмили Шевченко, її вразила не лише ідея образного рішення музею, його інтеграція в природне середовище, а й вирішення його інтер’єрів, експозицій, включення інтерактивних пізнавальних елементів, музичного та світлового супроводу. Представлені нижче «докази» лише частково візуально демонструють це. Атмосферу музейних експозицій можна відчути лише очно.
Інші частини території колишньої військової авіабази забудовуються сучасними житловими групами з 4-х-поверховими будинками з комфортними затишними дворами та засаджуються рослинністю, створюючи ландшафтні оазиси. Цікавою знахідкою містян Тарту є започаткування “Community Gardens”, невеликих власних садочків на спільній території. Вони дещо схожі на колишні дачні ділянки, але без будівель. Тут дозволяються лише такі малі архітектурні форми, як альтанки, садові меблі, ліхтарі.
Ще одним цікавим об’єктом, з яким ознайомилася Людмила Шевченко, є Tartu Environmental Education Centre, який заохочує містян цінувати природу та поводитися екологічно. Він являє собою центр екологічної освіти з тимчасовими виставками про природу, зимовим садом, кімнатою з тваринами, парком з навчальними стежками, клумбами та дитячим майданчиком. Його не випадково називають “Transparent nature house” як за образним рішенням будівлі центру, так і за змістом і відкритістю для всіх охочих. Переконайтеся самі в цьому:
Територія Центру плавно переходить в оточуючий її великий парк площею 10000 м², в якому росте понад 80 видів дерев і чагарників і понад 200 видів трав'янистих рослин.
Завершилася академічна мобільність Erasmus+ KA171 у Estonian University of Life Sciences доцентки Полтавської політехніки Людмили Шевченко сонячною погодою, нескінченими враженнями від міста, відчуттям приналежності до європейського освітнього й культурного простору. Короткостроковий досвід співпраці з міжнародною командою професіоналів у галузі ландшафтної архітектури дав викладачці стимул та натхнення на нові рішення у творчому архітектурно-ландшафтному проєктуванні, методичній та науковій сферах, перспективи у подальшій співпраці. Отримані враження, емоції та вагомий візуальний супровід стане змістовним доповненням до освітніх компонент, які викладає Людмила Шевченко – «Ландшафтна архітектура», «Ландшафтний дизайн» та «Художнє конструювання культурного ландшафту» для здобувачів як першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, так і другого (магістерського) з освітніх програм «Архітектура та містобудування» та «Дизайн архітектурного середовища».
Людмила Шевченко висловила глибоку вдячність колегам із Estonian University of Life Sciences – головному спеціалісту з міжнародних зв’язків Anastassia Safonova, координаторці програми Erasmus+ mana Taheri Talesh, всім колегам кафедри ландшафтної архітектури за можливість скористатися цією мобільністю та всебічну опіку під час неї. Викладачка запросила колег відвідати Україну і Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у мирний час. Доцентка висловлює щирі слова вдячності керівництву Полтавської політехніки – ректорці та першому проректору – за постійну підтримку, завдяки якій науково-педагогічні працівники та студенти університету мають можливість долучатися до численних програм академічної мобільності та гідно представляти університет на міжнародному рівні, а також координаторці міжнародної діяльності університету Анні Павельєвій – за організацію цієї програми мобільності.
«Стажування Людмили Шевченко в Естонському університеті природничих наук є черговим підтвердженням ефективності міжнародної співпраці та взаємовигідного партнерства між нашими закладами вищої освіти. Впевнена, що активна участь нашої викладачки у програмі, обмін знаннями та позитивні відгуки щодо перебування в місті Тарту не лише сприяли її професійному розвитку, але й зміцнили академічні зв’язки між нашими університетами. Ми пишаємось тим, що маємо можливість надавати такі цінні можливості для розвитку нашої академічної спільноти, і висловлюємо щиру подяку Естонському університету природничих наук за плідну співпрацю в рамках програми Erasmus+ KА 171. Окрема вдячність – колегам з кафедри ландшафтної архітектури, головному спеціалісту з міжнародних зв’язків Естонського університету природничих наук Anastassia Safonova та координаторці програми Erasmus+ Mana Taheri Talesh, за їх неоціненну підтримку та всебічне сприяння під час стажування нашої доцентки Людмили Шевченко», – говорить Анна Павельєва.
Нагадаємо, минулого року стажування за програмою академічної мобільності Erasmus+ у Естонському університеті природничих наук пройшла кандидатка технічних наук, доцентка кафедри будівництва та цивільної інженерії Аліна Зигун , а двоє студентів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» Дмитро Крючко та Анна Квасневська навчались за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
