На базі Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Екологія. Довкілля. Енергозбереження», започаткована минулого року.
До наукової події, проведеної за підтримки Міністерства освіти і науки України, долучилося майже дві сотні учасників з Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА, Інституту математичних наук і факультету наук Університету Малайзії, Люблінського природничого університету (Польща), пакистанських Університету Комсат Ісламабад-Абботтабад та Університету Куейд-і-Азам, Науково-дослідницького відділу ісламського університету Азад (Іран), Національного військового університету «Васил Левскі» (Болгарія), Гірничо-геологічного університету «Св. Іван Рильський» (Болгарія), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH, муніципалітету Фільдерштадту (Німеччина), Штутгартського університету (Німеччина), Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет імені І. Сікорського», Київського національного університету будівництва та архітектури, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Одеського державного екологічного університету, Сумського державного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Вінницького національного технічного університету, Запорізького національного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Національного університету «Львівська політехніка», ТОВ «НЬЮФОЛК НКЦ», СП «Полтавська газонафтова компанія», Екологічної ради Полтавщини.
Наукові доповіді розкрили сім основних тематик конференції – управління екологічною безпекою; технології захисту довкілля, біорізноманіття та заповідна справа; сучасний стан та перспективи розвитку екологічної освіти; альтернативна енергетика та декарбонізація; екологічні проблеми регіонів; проблеми економіки довкілля та збалансованого природокористування.
Конференцію урочисто відкрила голова оргкомітету конференції – проректор з наукової та міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Світлана Сівіцька, привітавши учасників зі зміною статусу конференції на міжнародну та оголосила вітальне слово ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професора Володимира Онищенка.
«Вітаю з розширенням кола учасників – долучились наші колеги з різних куточків світу, адже проблеми, над якими працюємо у рамках конференції, без перебільшення, глобальні. Об’єднавши зусилля, науковий потенціал і практичний досвід, ми можемо розробити рішення та пропозиції, які позитивно вплинуть на ситуацію зі збереженням довкілля. Дякуємо за співпрацю та бажаємо нових цікавих ідей, успіхів у науковій діяльності», – побажала Світлана Сівіцька.
Заступники голови оргкомітету – Юрій Голік, завідувач кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики ННІ нафти і газу, кандидат технічних наук, доцент, професор, і завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування ННІ нафти і газу, доктор технічних наук, доцент Олена Степова виступили з вітальними промовами, висвітливши історію підготовки фахівців енергетичної сфери і розвитку кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Практичні кейси представили доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», кандидат технічних наук Оксана Ілляш та Едуард Рева, начальник Управління житлово-комунального господарства Полтавської ОДА, розкривши важливість розробки Регіонального плану управління відходами у Полтавській області до 2030 року. Науковці, представники виконавчої влади і територіальних громад працювали над розробкою з урахуванням показників утворення відходів і найбільш ефективних способів їх збирання, зберігання, подальшої утилізації та переробки, спільно визначаючи, де повинні бути розташовані полігони, об’єкти сортування й переробки відходів.
«Регіональний план повинен стати робочим інструментом, завдяки якому зможемо запустити систему управління відходами. Базовий варіант прийнятий для області з прив’язкою до нових адміністративних районів. Із точки зору адміністративної, фінансової ефективності організовувати систему управління відходами в межах нових районів – великий плюс. Лубенсько-Пирятинський кластер вміщує 8 громад. Тут є лише одна відмінність – Ромоданівську громаду за техніко-економічними показниками вважаємо за доцільне віднести до цього кластеру, хоч адміністративно вона входить до Миргородського району. На територіальному рівні документ отримав усі погодження профільних органів і служб. Пріоритети Регіонального плану – це організація управління всіма видами відходів, створення інфраструктури з переробки пріоритетних видів, їх рециклінгу й поетапна реалізація ієрархії управління відходами. Після завершення процедури СЕО й затвердження документа його зможуть використовувати територіальні громади під час розробки місцевих планів управління відходами», – наголосила Оксана Ілляш.
Влітку завершилася процедура стратегічної екологічної оцінки Регіонального плану управління відходами у Полтавській області. Нині очікуються висновки від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства охорони здоров’я України.
«Розробляючи Стратегію поводження з твердими побутовими відходами в Полтавському субрегіоні в 2015 році, ми розпочали співпрацю з GIZ. Нині вона триває. Дякую за роботу науковцям Полтавської політехніки. Нині на території області втілюються маленькі практики, надалі хотілося б масштабувати результати. Попереду ще багато роботи, щоб досягнути успіху в управлінні відходами, отримати з них енергію й передавати її для надання комунальних послуг. Крім того, якісне управління відходами – це чисті території й відповідно якісна питана вода та здоров’я населення», – зазначив Едуард Рева.
Технічний радник Глобального проєкту «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля» у Полтавській області Петро Перетятько продовжив тематику, виступивши з доповіддю про проєкт «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля». Він підкреслив, що Полтавщина – єдина область в Україні, яка бере участь у глобальному проєкті «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля», яке впроваджує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) в Індії, Єгипті та Йорданії
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» як сучасний університет європейського зразка, успішно поєднуючи освітню, наукову та інноваційну діяльність, забезпечує свій внесок у формування в Україні енергоефективної економіки. Науковці Полтавської політехніки, у плідній співпраці зі стейкхолдерами, створили три сучасні освітні програми бакалаврського і магістерського рівня у сфері відновлюваної енергетики. Заступник директора ННІ нафти і газу з питань екології та відновлювальної енергетики Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Андрій Закревський представив проблематику створення освітніх програм для забезпечення об’єктів відновлюваної енергетики.
Науковці, аспіранти і студенти ННІ нафти і газу, а також ННІ архітектури, будівництва та землеустрою представили доповіді про технології захисту довкілля у нафтогазовій промисловості та будівельній галузі.
Загалом учасники конференції заслухали 57 наукових доповідей, які увійдуть до збірника матеріалів конференції.
Нещодавно науковці та стейкхолдери назвали екопрофесії майбутнього – викладачі та студенти кафедри прикладної екології та природокористування Полтавської політехніки стали учасниками Всеукраїнського конгресу для майбутніх екологів-платформи взаємодії «Екопрофесії майбутнього – майбутнє екопрофесій», організованої Професійною асоціацією екологів України.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
