2021-11-27

Науковці та стейкхолдери назвали екопрофесії майбутнього

24 листопада викладачі та студенти кафедри прикладної екології та природокористування Полтавської політехніки стали учасниками Всеукраїнського конгресу для майбутніх екологів – платформи взаємодії «Екопрофесії майбутнього – майбутнє екопрофесій», організованої Професійною асоціацією екологів України. Майбутні екологи дізнавались про реальні очікування роботодавців, а науковці і фахівці обговорювали роль дуальної освіти та об’єднання зусиль освітян та роботодавців у підготовці фахівців.

Науковці та стейкхолдери назвали екопрофесії майбутнього

24 листопада на базі кафедри екології та безпеки життєдіяльності Національного транспортного університету відбувся Всеукраїнський онлайн-конгрес-2021 для майбутніх екологів, у рамках якого працювала платформа  взаємодії «Екопрофесії майбутнього – майбутнє екопрофесій», організована  Професійною асоціацією екологів України та Національним  центром сталого розвитку в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування урядів Данії, Швейцарії та Швеції.  Загалом до дискусії долучилося близько трьохсот учасників, студенти понад півсотні українських закладів вищої освіти. Було передбачено  інтерактивне включення студентських студій з міст Києва, Львова, Житомира, Полтави, Дніпра і Краматорська – Полтавська політехніка стала однією з інтерактивних студій конгресу.

            Роботу пленарного засідання та сесійних дискусій модерувала  президентка  Професійної асоціації екологів України, СЕО Ecobusiness Group, шеф-редакторка журналу «Екологія підприємства», експертка ПРООН Людмила Циганок, яка відзначила зростаючу масштабність заходу та позитивну динаміку активної участі у науковій події студентів-екологів  українських університетів.  За  словами модераторки,  зростання популярності професії еколога у сучасному суспільстві, утвердження її позитивного іміджу та конкурентоспроможності серед випускників на сучасному ринку праці залежить від чіткого розуміння потреб виробництва, його прямого чи опосередкованого впливу на навколишнє середовище, а головною проблемою для екологів-випускників є питання працевлаштування.

            Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»  представляли науковці кафедри прикладної екології та природокористування Навчально-наукового інституту нафти і газу на чолі з проректором з науково-педагогічної та навчальної роботи  Богданом  Коробком – доктор технічних наук, доцент, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова, кандидат технічних наук, професор кафедри прикладної екології та природокористування Юрій Голік, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування Оксана Ілляш, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування Наталія Смоляр, старша викладачка кафедри прикладної екології та природокористування Юлія Чухліб та студенти-екологи.  

            Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Полтавської політехніки Богдан Коробко розповів про професійно-освітні програми,  пріоритетні напрями практичної підготовки фахівців галузі «Екологія» та «Технології захисту  навколишнього середовища», здійснюваної на базі Навчально-наукового інституту нафти  і газу Національного університету  «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

            «Історія кафедри прикладної екології та природокористування  Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»  нараховує понад 20 років,  а  серед викладачів  – досвідчені  науковці, що вже виховали цілу плеяду випускників, що успішно працюють у провідних нафтогазових  компаніях,  підприємствах,   державних установах, Державній екологічній інспекції України. Щороку наші студенти стають  переможцями  та призерами конкурсу студентських наукових робіт за напрямом «Екологія», а в  2020 році  викладачі кафедри прикладної екології та природокористування долучилися до розробки завдань Всеукраїнської олімпіади з екології. Практичні кейси  успішної співпраці Полтавської політехніки та бізнесу, участі у   масштабних  національних і міжнародних  проєктах, спрямованих на захист  навколишнього середовища,  можна сміливо брати за приклад для наслідування  іншим провідним  українським університетам», – наголосив Богдан Коробко.

            PhD,  CEO «Solar Generation», засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв  спільно з заступником директора  Навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавської політехніки Андрієм Закревським і доктором технічних наук, завідувачем кафедри автоматики, електроніки та телекомунікацій Олександром Шефером презентували  практичні кейси освітнього експерименту зі створення  інноваційної  платформи для розвитку «зеленої»  енергетики на базі університету. Нагадаємо, Полтавська політехніка готуватиме  фахівців у сфері відновлювальної енергетики.

 «Отримав  справжнє задоволення від виступу  з мотивуючою промовою перед студентською аудиторією з понад 50 провідних українських закладів вищої освіти, представив корисні кейси   в рамках  Всеукраїнського   онлайн-конгресу-2021 для майбутніх екологів-платформи взаємодії «Екопрофесії майбутнього – майбутнє екопрофесії»! Презентував кадровий потенціал світу, країн ЄС та України у сфері, дотичній до  екології – зеленій енергетиці. За реакцією аудиторії та змістом запитань розумію, що місія – виконана. Щиро вдячний  особисто Людмилі Циганок,  чудовій команді Professional Association of Ecologists of Ukraine та  редакції видання «Екологія підприємства» за організацію динамічного марафону, якому позаздрять більшість національних телеканалів!» – прокоментував Станіслав Ігнатьєв.

У рамках  Всеукраїнського онлайн-конгресу-2021 для майбутніх екологів  розглядалися найрізноманітніші  питання та  тематика  від екологів-практиків різних сфер економічної діяльності країни: «Майбутнє природокористування та природозбереження: Україна і світ», «Екофахівці нового покоління і розвиток прикладної сфери охорони довкілля», «Трансформація  державної політики в екосфері та сфері екологічної освіти», «Стратегія сталого розвитку : погляд у майбутнє», «Управління професійним розвитком в охороні довкілля  та маркетинг  екоособистості», «Залучення в професію або як студенту почати працювати і заробити в сфері екологізації?», «Цифрова трансформація управління охороною довкілля». 

            Присутніх надихали та «занурювали» у сучасну професію еколога експертка ООН Людмила Циганок – президентка Професійної асоціації екологів України, СЕО Ecobusiness Group, шеф-редакторка журналу «Екологія підприємства», Руслан Стрілець – заступник Міністра охорони довкілля і природних ресурсів, Оксана Білоус – помічник Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти із внутрішньої системи забезпечення якості, Едуард Арустамян – директор департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України, Дмитро Заруба – перший заступник Голови Держекоінспекції України, експерт ООН Владислав Антипов – віце-президент ПАЕУ, генеральний директор ЦЕРН, Валентин Щербина – віце-президент ПАЕУ, Ваагн Мнацаканян – начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці Маріупольської міської ради, віцепрезидент ПАЕУ з екологізації громад, Максим Сорока – PhD з екологічної безпеки, голова комітету ПАЕУ з охорони атмосферного повітря, Мар'яна Гінзула – доктор філософії, експерт з охорони водних ресурсів, член водного комітету ПАЕУ, заступник голови підсекції 101 «Екологія» науково-методичної ради МОН України, експерт НАЗЯВО Вікторія Хрутьба – доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри екології та безпеки життєдіяльності Національного транспортного університету, Владислав Варнавський – директор з екології Інтерпайп, Ольга Семків – головний еколог «Арселор Міттал Кривий Ріг», Петро Дригулич – еколог «Нафтогаз України», Юлія Головчук – еколог «Кривий Ріг Цемент», Олександр Чумак – інженер з охорони НС «Кроноспан», Наталія Слободян – керівник департаменту з питань зміни клімату та екології ДТЕК, Станіслав Ігнатьєв – PhD, CEO «Solar Generation», засновник Харківського енергетичного кластеру і Валентин Фречка – винахідник, автор технології виготовлення паперу з опалого листя.

            За словами  т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Дмитра  Заруби, у Держекоінспекції наразі є десятки вакансій, куди запрошуються спеціалісти у сфері екології, студенти останніх курсів та випускники українських університетів, вмотивовані захищати навколишнє довкілля, які постійно вдосконалюють знання та навички, займаються самоосвітою.

            «Спеціальність «Екологія» з роками ставатиме все актуальнішою, адже ми спостерігаємо безпрецедентну зміну клімату,  що потребує сучасних екологічних рішень для всіх сфер життя. Тож  усвідомлений   вибір вищої   освіти у галузі екології – це розумний вибір, що у подальшому дозволить бути  конкурентоспроможним  фахівцем на сучасному   ринку праці.

            У свою чергу, Держекоінспекція працюватиме над тим, щоб досягти підвищення рівня заробітних плат, таким чином, залучити більше молодих фахівців, які зможуть впровадити новітні підходи в роботі нашої інспекції. Зокрема, очікується ухвалення законопроекту №3091 «Про державний екологічний контроль», який підніме зарплатню екологічних інспекторів  принаймні вдвічі», – зауважив т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України  Дмитро Заруба.

«У 21 столітті екологічне мислення — надпрофесійний навик. Він має бути не лише у фахівців-екологів, а й у всіх, у будь-якій діяльності — від професійної до побутової. Турбота про довкілля вже частина державної політики, компанії стають екологічно відповідальними. Тому в майбутньому екопрофесії будуть потрібні у всіх сферах життя людини — від видобутку корисних копалин та сільського господарства до туризму та індустрії моди», наголошують у Професійній асоціації екологів України.

До переліку екопрофесій майбутнього фахівці включили екоаналітиків у вузьких сферах (фармакологічні, сільськогосподарські, морські екологи, екоаналітики у будівництві, видобувних галузях тощо, які відповідають за екологічну безпеку на виробництвах та об'єктах, що належать до групи ризику; прогнозують можливі загрози та запобігають їм, знижують кількість виробничих відходів),  фахівців-екологів для компаній, які хочуть стати екологічно відповідальними, фахівців зі зменшення екологічного сліду (менеджери zero waste, архітектор енергоефективних будівель, еколог-логіст, спеціаліст з рециклінгу), екопропагандистів (екопродюсери, ековожаті, куратори усвідомленого екотуризму тощо), фахівців з відновлення екосистем (біоремедіатор, архітектори відновлення екосистем, ветеринари-реабілітологи та всі фахівці відновлюють ґрунт і рослинний світ, допомагають тваринам, які постраждали внаслідок екологічних катастроф, виправляють наслідки вже завданої шкоди екології).

Проєкт «Всеукраїнський онлайн-конгрес-2021 для майбутніх екологів» започаткований у 2020 році Професійною асоціацією екологів України, працює над основними цілями – окреслення ключових екологічних проблем, на які буде зосереджено увагу найближчі 20 років, визначення основних вимог до підготовки  професійних екологів, рівня їхніх знань, вмінь, компетенцій, в тому числі професій, які пов’язані з питаннями збереження довкілля, занурення в сучасні професійні вміння і навички та вимоги роботодавців, рання професійна орієнтація, популяризація та залучення до професій, пов’язаних з екоменеджментом, екобезпекою, технологіями захисту навколишнього середовища тощо, залучення потенціалу талановитої  студентської молоді  до проєктів та програм екотрансформації країни, виховання бізнес-молоді нового покоління, що знає основи природокористування, збереження екосистем, дбайливо ставиться до природної спадщини і веде  активний спосіб життя.

            Раніше стейкхолдери спеціальності 101 «Екологія» стали лауреатами обласної Премії імені Олени Байрак, а науковиця-еколог стала співавторкою видання про ботанічний заказник.

Медіа-центр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»