17 червня ботанічний заказник «Драбинівка» Кобеляцького району Полтавської області став природною локацією для презентації монографії, підготовленої колективом науковців, природолюбів та ентузіастів природоохоронної справи на Полтавщині.
Автори зібрали та систематизували матеріал про біорізноманіття, еколого-ценотичну, географічну та біоморфологічну структуру флори, зокрема особливості рослинного покриву, та сучасні тенденції розвитку ботанічного заказника місцевого значення. У книзі наведено особливості поширення рідкісних видів та проаналізовано результати аналізу багаторічного моніторингу стану популяції деяких ефемероїдів. Уперше в книзі науковці розглянули біотопи та тваринний світ заказника, перспективи розвитку та висвітлили еколого-просвітницькі функції заказника.
Видання «Ботанічний заказник «Драбинівка» стало суттєвим доповненням до першого, датованого 2006 роком. Його присвятили пам’яті відомої науковиці, ботаніка, ліхенолога, сподвижниці заповідної справи Олени Байрак, яка чимало років життя віддала розвитку природоохоронної діяльності на Полтавщині.
«Ботанічний заказник «Драбинівка» зовсім не випадково став об’єктом комплексного наукового дослідження, адже дана територія вирізняється серед інших заказників Полтавської області високими показниками ботанічної унікальності, ландшафтної та естетичної цінності. Це природна навчально-виховна лабораторія, де на маршруті екологічної стежини проводяться уроки серед природи. Для досягнення спільного результату необхідно мати такі важливі наукові напрацювання, як ті, що викладені у другому виданні книги про ботанічний заказник», – прокоментувала співавторка наукового дослідження, кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Наталія Смоляр. У квітні науковиця-еколог Наталія Смоляр презентувала свою книгу про збереження рідкісних весняних квітів на Полтавщині, а минулого року стала лауреатом Премії імені Олени Байрак у номінації «Екологічна освіта та виховання».
Ботанічний заказник місцевого значення «Драбинівка» створений рішенням Полтавської обласної ради від 27.10.1994 року «Про затвердження додаткового переліку заповідних територій та об’єктів області» в Кобеляцькому районі полтавської області на площі 55,0 га. Заказник створений з метою збереження рослинного світу долини річки Кобелячок із різноманітною рослинністю (лісовою, лучно-степовою, лучно-болотною), багатою флорою – виступає резерватом збереження та відтворення рідкісних степових та лісових ранновесняноквітуючих рослин, виконує екологічні та природоохоронні функції. Він перебував у віданні Бутенківської та Золотарівської сільських рад.
Ініціатором створення заказника, описаного у двох виданнях книги, став учитель Бутенківської загальноосвітньої школи Кобеляцького району Іван Шевель. Саме він у 1990 році разом зі своїми учнями відкрив цю природну ділянку, багату на рідкісні першоцвіти, і став ініціатором її збереження. Ініціативу збереження та популяризації ботанічного заказника місцевого значення підтримала Олена Байрак, знана полтавська науковиця та викладачка. На заказнику «виросли» доньки Івана Шевеля – Валентина й Вікторія, які стали вчителями біології й несуть до сьогодні дітям знання, здобуті від батька та наставника. До наукових досліджень біорізноманіття заказника й спостережень залучені студенти, магістранти та викладачі полтавських університетів, зокрема науковці кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Такий досвід опіки сільського вчителя над об’єктом природно-заповітного фонду є яскравим прикладом небайдужості, поваги й любові до природи, а також своєрідним подвигом і педагогічним надбанням, адже на «Драбинівці» виросло не одне покоління природолюбів і захисників природи.
Ідея створення нової книги також належить Івану Шевелю, бо з часу видання першої монографії про «Драбинівку» відбулися помітні зміни в рослинному покриві, детально вивчений тваринний світ, змінилися межі заказника, до його складу увійшли нові землі, які підвищили показники його наукової цінності, з’явилися нові форми в організації науково-дослідницької та еколого-просвітницької діяльності. Тож виникла необхідність зафіксувати ці зміни у літописі заказника.
У 2008 році полтавські науковці – Наталія Смоляр та Микола Слюсар досліджували заказник у рамках виконання наукового проєкту «Розробка державного кадастру природно-заповідних територій та об’єктів» у частині «Полтавська область». Розробці наукового обґрунтування доцільності розширення території заказника передували також комплексні дослідження біорізноманіття заказника упродовж 2016-2018 років, зокрема перспективних для заповідання місцевостей, які здійснювали Наталія Смоляр, Тетяна Шкура, Микола Слюсар та Іван Шевель зі своїми учнями – юними дослідниками «Драбинівки». За 26 років наполегливої роботи науковців і педагогів заказник збільшився удвічі – згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 28.08.2020 року площа заказника 120,2 га.
Нині у заказнику продовжуються комплексні наукові дослідження мікобіоти та тваринного світу заказника, а учні місцевої школи мають можливість навчатися в природній лабораторії.
До авторського колективу увійшли: кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», член Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, голова Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, авторка понад 250 наукових, науково-популярних та науково-методичних публікацій і книг, фахівець у галузі збереження біорізноманіття, заповідної справи, екологічного просвітництва Наталія Смоляр; кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, член Полтавського відділення Українського ботанічного товариства та Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, авторка та співавторка ряду публікацій із ботаніки, геоботаніки, екології рослин, заповідної справи, фітоіндикації, навчально-методичних розробок для здобувачів вищої освіти Олеся Ханнанова; кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, член Полтавського відділення Українського ботанічного товариства та Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, авторка та співавторка ряду публікацій із ботаніки та екології рослин, навчально – методичних матеріалів Тетяна Шкура; учитель-методист, Відмінник освіти України, член Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, засновник ботанічного заказника «Драбинівка» Іван Шевель; учитель біології вищої категорії Опорного закладу «Бутенківська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Ю.П. Дольд-Михайлика», член Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, координаторка природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності на території ботанічного заказника «Драбинівка», авторка ряду публікацій природоохоронного спрямування у періодичній пресі Вікторія Малимон; кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології людини та тварин Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, член Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, авторка та співавторка понад 80 наукових публікацій з екології тварин, фауністики Микола Слюсар; учителька біології, екології та велеології, природоохоронниця, співавторка двох монографій про ботанічний заказник «Драбинівка» Валентина Нечитайло.
Книга складається з семи основних розділів, у дослідженні наведено анотований список судинних рослин та хребетних тварин заказника як основи екологічного моніторингу біорізноманіття, міститься чимало ілюстрованих картосхем, фотографій. Автори обрали компактний формат, щоб книгу було зручно використовувати у різних умовах. Стиль викладу дозволяє легко сприймати зміст широким колом читачів, книга також багата візуалізаціями та ілюстраціями. Монографія стане в нагоді фахівцям різних галузей – екологам, організаторам природоохоронної роботи, науковцям, вчителям, керівникам сільських та селищних рад, екоактивістам та усім небайдужим до збереження природного багатства Полтавщини.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
