4 лютого до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у рамках робочого візиту до Полтави завітали члени Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань декомунізації та дерусифікації на чолі з заступником Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарасом Шевченком та взяли участь у засіданні Вченої ради університету. Експерти та науковці обговорили вагому роль провідних українських університетів як масштабних дискусійних майданчиків та культурно–просвітницьких центрів у процесах подолання наслідків русифікації та колонізації, а також розвиток українського громадянського суспільства, переосмислення процесів державотворчості.
Як ще донедавна юрист і освітянин, а нині як посадовець, зосереджений на питаннях інформаційної безпеки, медіареформи та протидії дезінформації, пан Тарас наголошує, що у процесі подолання наслідків русифікації та колонізації дуже важлива роль закладів вищої освіти.
«Ще одним питанням, яке є на межі інформаційної політики і спадщини – це питання національної пам'яті. Власне діяльність Експертної ради – подолання наслідків русифікації та колонізації. Ця рада була створена за ініціативи Міністра й Українського інституту національної пам'яті влітку, збирається інколи щотижня, зазвичай раз у два тижні, розглядає актуальні питання, які стосуються тієї тематики, яку я назвав.
2022 рік – рік великих змін, я думаю ви точно це відчули тут, у Полтаві, тому що вони відчуваються скрізь: змінюється ставлення, збільшується використання української мови, тренди в YouTube різко виявили саме українські позиції.
Уподобання за останній рік сильно змінилися, очікування від держави змінилися.
Ми приїхали до вас поспілкуватися на місці, організувати круглий стіл з місцевими експертами, місцевою владою, адже це питання потребує дискусій та пояснень, треба пояснювати сенс, пояснювати важливість. У цьому процесі дуже важлива ваша роль. Університет – місце для дискусій, обговорень, дебатів, це місце для нових сенсів, які рухаються трошки швидше ніж інші навколо, де, я впевнений, у вас є прогресивна молодь, люди, які також змінилися за цей дуже не простий рік, який ми пережили. Тому сподіваюся, що й у вас в університеті будуть дискусії з приводу майбутнього вашого міста. Саме головне – це місто належить тим, хто в ньому живе», – наголосив заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
Він також поділився враженнями від здобуття вищої та додаткової освіти закордоном, порівнюючи з досвідом навчання та викладання в Україні. Найбільше резонує підхід науковців Єльського університету, коли в освітньому процесі у студентів заохочується креативність, здатність мислити та дискутувати, а не просто давати правильні відповіді на питання.
«Досвід Полтавської політехніки дуже важливий. Війна дуже чітко показала, де є університети, а де – заклади освіти, які називаються університетами або інститутами. Плануємо проводити різноманітні наукові семінари задля того, щоб або змінювати решту університетів або шукати нове місце на освітній мапі для тих, хто не здатний конкурувати і працювати. В іншому випадку – ми втратимо студентів. Тому щиро вдячні команді Полтавської політехніки на чолі з ректором, професором Володимиром Онищенком, яка показує гідний приклад як треба працювати і, сподіваюся, що цей досвід стане корисним багатьом університетам, як полтавським, так і київським», – зазначив голова благодійного фонду «Рідна країна», український політичний і громадський діяч (народний депутат IV—VIII скликань, двічі заступник Голови Верховної Ради і екс-Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань) Микола Томенко, високо оцінивши практичний досвід університету як провідного закладу вищої освіти, де активно популяризують культурно-інформаційну просвіту.
«Приємно відзначити той факт, що з кожним візитом до вашого університету я помічаю не формальні, а якісні зміни. Фактично українські заклади вищої освіти зараз поділилися на три категорії: «університети життя», які працюють попри все, університети-«почекуни», які чекають чим все це закінчиться, та депресивні «університети виживання». Це проблема, оскільки люди дивляться не тільки на кращих, і тоді складається певне враження. Я не вперше тут, радий, що ви в першій категорії, а ще відчувається неформальне лідерство.
До речі, я належу до прихильників вертикальної та горизонтальної оптимізації освітніх закладів, адже у нас багато гарних університетів, які трошки «просіли». Це не значить, що їх усіх треба закрити – вони можуть бути у загальній системі координат, рамках міжнародних проєктів, працювати і розвиватися.
Не чекаючи завершення війни, ми популяризуємо досвід таких «університетів життя», до яких належить ваш університет – де незалежно від ситуації працюють, навчають, креативлять», – додав експерт Микола Томенко.
Спілкування продовжилось під час кампус-туру, який завершився відвідуванням виставки про життя і творчість Григорія Сковороди, переданої зі штаб-квартири ЮНЕСКО, яка з грудня минулого року діє у Центрі сучасного мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
«Дуже символічно, що команда експертів, яка обговорює з суспільством тригерні теми, пояснює важливість змін і нових сенсів, просуває культурно-освітню і творчу спадщину Сковороди, знайшла у Полтавській політехніці точку опори на тлі експозиції про великого мислителя і просвітника. Ми не просто чекаємо Перемогу – ми всіляко її наближаємо і боремось на освітньому та культурному фронті!» – прокоментував ректор, професор Володимир Онищенко.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
