| Освітній рівень | Перший (бакалаврський) |
| Програма навчання | Обов’язкова |
| Галузь знань | 03 Гуманітарні науки |
| Спеціальність | 035 Філологія |
| Освітня програма | Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (14 годин), практичні заняття (16 годин) |
| Форма контролю | Екзамен |
Вивчення навчальної дисципліни «Латинська мова» спрямоване на засвоєння визначеного програмою запасу професійної лексики, вивчення морфологічних структур та синтаксичних конструкцій професійної та культурологічної тематики, закріплення набутих знань та навичок і поповнення їх за рахунок науково-технічних, юридичних текстів, вправ та латинських крилатих висловів.
Знання та навички, отримані при вивченні цієї дисципліни, дозволяють сформувати у майбутніх фахівців такі ключові компетентності як:
*ІК: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології (лінгвістики, літературознавства, фольклористики, перекладу) в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає застосування теорій та методів філологічної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
**ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК 6. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
***СК 3. Здатність використовувати в професійній діяльності знання з теорії та історії мов(и), що вивчаються(ється).
СК 7. Здатність до збирання й аналізу, систематизації та інтерпретації мовних, літературних, фольклорних фактів, інтерпретації та перекладу тексту (залежно від обраної спеціалізації).
СК 8. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією для розв'язання професійних завдань.
СК 13. Розуміння сутності й соціального значення майбутньої професії, основних проблем дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, їх взаємозв’язку в цілісній системі знань.
Здатність застосовувати у професійній діяльності знання про світогляд людини, психічні та метальні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної та розумової діяльності; знання про особливу сферу суспільної діяльності з виховання людини, важливими складовими частинами якої є освіта і навчання; здатність розуміти та використовувати на шляху професійного вдосконалення особливості всебічного (особистісного, соціального, професійного) становлення майбутнього фахівця.
СК 14. Усвідомлення значення усіх підсистем мови для вироблення вмінь аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють, в тому числі в парах мов, що задіяні безпосередньо в процесі перекладу.
Здатність застосовувати базові знання класичної філології, зокрема латини, у професійній та науково-дослідницькій діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач має оволодіти такими (програмними) результатами навчання (уміннями й навичками):
****ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.
ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мови (мов) і літератури (літератур), що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності.
ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.
ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв'язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання.
ПРН 21. Вміти використовувати базові знання латинської мови в науково-дослідницькій та професійній діяльності, розуміти міжнародну науково-технічну термінологію, лінгвістичні та літературознавчі терміни, мати уявлення про місце латинської мови в історії світової культури.
Володіти науково-технічною термінологією, вміти здійснювати адекватний переклад текстів, враховуючи походження, структурно-семантичні особливості термінів та особливості наукового стилю мовлення і його різновидів.
Передумовою для вивчення дисципліни є попередньо опановані шкільні курси «Іноземна мова» та «Українська мова», а також навчальні дисципліни «Вступ до мовознавства» та «Історія зарубіжної літератури (всесвітня література)».
*ІК – інтегральна компетентність
**ЗК – загальна компетентність
***СК – спеціальна (фахова, предметна) компетентність
****ПРН – програмний результат навчання
Тема 1. Латинська мова і сучасність. Коротка історія латинської мови. Слово про значення і місце латинської мови у виникненні романських мов. Вплив латини на формування європейських мов та на створення науково-технічної термінології. Культурознавчі аспекти латинської мови. Просвітницька роль Києво-Могилянської академії. Твори видатних українських письменників та вчених латинською мовою.
Тема 2. Алфавіт. Фонетика. Голосні. Приголосні. Сполучення літер. Фонетика. Довгота і короткість звуків. Правила наголосу. Контроль фонетики.
Тема 3. Загальні відомості про граматичні категорії іменника: рід, число, відмінок. Правило запису іменника в словник. Визначення основи іменника. І–V відміна іменників.
Тема 4. Прикметник. Словникова форма. Граматичні категорії. Прикметники І–ІІІ відмін. Місце прикметників в реченні. Узгодження та відмінювання прикметників з іменниками-винятками.
Тема 5. Дієслово. Граматичні категорії дієслова: час, стан, спосіб, число, чотири основні форми дієслова (словникова форма ) чотирьох дієвідмін. Неозначена форма. Наказовий спосіб. Теперішній час активного стану.
Тема 6. Методика граматичного аналізу. Займенник. Присвійні, питальні, відносні та вказівні займенники. Займенникові прикметники.
Тема 7. Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Числівник.