Освітній рівень | Другий (магістерський) |
Програма навчання | Вибіркова |
Галузь знань | 19 Будівництво і архітектура |
Спеціальність | 191 Архітектура та містобудування |
Освітня програма | Архітектура будівель і споруд |
Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
Види аудиторних занять | Лекції (20 академічних годин), практичні заняття (12 академічних годин) |
Форма контролю | Диференційований залік |
Мета навчальної дисципліни – набуття знань про особливості планувальної та образно-композиційної організації цивільних будівель і споруд різних типів.
Вивчення навчальної дисципліни спрямоване на формування у студентів наступних компетентностей: знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно- етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог; здатність розробляти і реалізовувати проєкти у сфері архітектури та містобудування; здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування; здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування
Очікувані результати навчання з дисципліни : мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур; Забезпечувати гармонізацію об’єктів архітектури і предметного середовища, зокрема із застосуванням принципів і методів теорії дизайну архітектурного середовища; розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності; приймати ефективні альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики; аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Змістовий модуль 1.ЗАКОНОМІРНОСТІ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД.
Тема 1. Концептуальні основи архітектурного формоутворення. Зв’язок форм з соціально-економічними та містобудівними особливостями розвитку архітектури.
Гуманістичний зміст архітектури. Середовищний підхід. Роль цивільних будівель і споруд. у формуванні архітектурно-планувальної структури поселень.
Тема 2. Композиційні, типологічні та конструктивні основи формоутворення цивільних будівель і споруд.
Функціональні передумови архітектурного формоутворення цивільних будівель і споруд (функціональне зонування, угрупування приміщень, основні планувальні елементи). Утилітарна та естетична функція конструктивних систем. Взаємозв’язок функціональних та конструктивних форм, сучасні концепції художнього конструювання архітектурних форм.
Практичне заняття № 1.
Тема 3. Вплив природно-кліматичних та містобудівних чинників на архітектуру цивільних будівель і споруд.
Основи середовищного підходу до архітектурного формоутворення. Клімат і природній ландшафт як важливі фактори формоутворення цивільних будівель і споруд. Сучасні тенденції формування архітектурного середовища населених пунтів.
Прийоми забезпечення композиційного та функціонально-планувального взаємозв’язку земельної ділянки і архітектури житлових та громадських будівель і споруд.
Практичне заняття № 2.
Тема 4. Вплив національних та інтернаціональних рис, стиль та єдність художньо-образних структур на архітектурне формоутворення цивільних будівель і споруд.
Національна та регіональна своєрідність сучасного формоутворення в архітектурі. Особливості контекстуального підходу. Новаторство та традиційність в архітектурі.
Практичне заняття № 3.
Змістовий модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД РІЗНИХ ТИПІВ.
Тема 5. Особливості формування архітектури житлових будівель малої та підвищеної поверховості. .
Основні закономірності формування архітектури: індивідуальних, блокованих, секційних, галерейних та коридорних житлових будинків
Тема 6. Особливості архітектурного формоутворення багатоповерхових житлових будівель підвищеної поверховості та висотних.
Особливості архітектурно-композиційної організації багатоповерхових житлових та громадських будівель і споруд.
Основні закономірності формування архітектури: секційних, галерейних та коридорних житлових будинків.
Практичне заняття № 4.
Тема 7. Особливості архітектурного формоутворення закладів освіти.
Основні закономірності формування архітектури закладів дошкільної та загальної середньої освіти.
Тема 8. Особливості архітектурного формоутворення організації установ культури та мистецтва, фізкультурно-спортивних споруд.
Основні закономірності формування архітектури установ мистецтва (театри, кінотеатри, кіноконцертні зали), установ культури (музеї, виставки, заклади дозвілля), фізкультурно-спортивних споруд.
Практичне заняття № 5.
Тема 9. Особливості архітектурного формоутворення багатофункціональних житлових та громадських комплексів.
Архітектура багатофункціональних житлових та громадських комплексів. а також торговельних та торговельно-розважальних підприємств та їх комплексів..
Практичне заняття № 6.
Тема 10. Особливості архітектурного формоутворення установ управління, кредитно-фінансових установ, об’єктів транспорту та зв’язку.
Основні закономірності архітектурно-композиційної організації установ управління й ділових організацій, кредитно-фінансових установ, підприємств зв’язку, об’єктів транспортного обслуговування населення (залізничних вокзалів, автовокзалів, аеровокзалів та ін.).