| Освітній рівень | Третій (доктор філософії) |
| Програма навчання | Вибіркова |
| Галузь знань | 18 Виробництво та технології |
| Спеціальність | 185 Нафтогазова інженерія та технології |
| Освітня програма | Нафтогазова інженерія та технології |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити ECTS (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (20 академічних годин), практичні роботи (10 академічних годин), самостійна робота (60 академічних години) |
| Форма контролю | Залік |
Мета навчальної дисципліни
Оволодіння аспірантами теоретичними та технологічними знаннями і навиками ефективної експлуатації традиційних і нетрадиційних покладів вуглеводнів з природною тріщинуватістю.
Завдання навчальної дисципліни
Формування у аспірантів розуміння особливостей і значення колекторів з природною тріщинуватістю. На продуктивність більшості вуглеводневих резервуарів певною мірою впливає їх природна тріщинуватість. Однак цей вплив є недостатньо вивченим та часто недооціненим. Оцінка впливу природної тріщинуватості потребує покращеної інтерпретації сейсмічних і каротажних даних, оперативного і покращеного моделювання резервуарів. При цьому колектори з природною тріщинуватістю відносяться до найбільш продуктивних резервуарів на Землі.
Програмні результати навчання
Аспірант повинен знати:
– характеристику колекторів з природною тріщинуватістю на основі даних керна і випробувань свердловин;
– принцип побудови статичних і динамічних моделей колекторів з природною тріщинуватістю;
– загальні принципи оптимізації видобутку;
– принципи сучасного моделювання природного тріщинуватого пласта.
Аспірант повинен вміти:
– моделювати колектори з природною тріщинуватістю;
– моделювати рух води в колекторах з природною тріщинуватістю;
– моделювати колектори з подвійною пористістю та подвійною проникністю;
– здійснювати оцінку і управління ризиками для колекторів з природною тріщинуватістю.