Під час засідання ректорату Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» завідувачка кафедри психології та педагогіки, доктор філософії Євгенія Хоменко презентувала результати дослідження рівня ментального здоров’я студентів та науково-педагогічних працівників університету, проведеного серед учасників освітнього процесу. Дослідження було анонімним, для якого фахівці-психологи обрали дві надійні, стандартизовані та апробовані методики – опитувальник стабільності психічного здоров’я та модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя ВВС.
За словами науковиці, подібні дослідження проводяться систематично з метою збереження та підтримки найуразливішої цільової аудиторії, зокрема першокурсників, які зазнають психологічних впливів та тривожності, та дають можливість вчасно виявити у респондентів ознаки зниження позитивної психологічної мотивації, працездатності та емоційного фону в непростих умовах сьогодення.
«За даними соціологічних досліджень, що проводилися наприкінці 2023 року, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Нашою спільною, можна сказати національною проблемою є те, що українці не мають звички звертатися до фахівця -психолога. Як наслідок 31 % громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього.
Ми працюємо на повоєнне відновлення України і тому в нашому університеті звертаємо значну увагу на те, що ефективність будь -якої сфери залежить напряму від емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я, тому піклування про ментальне здоров’я має стати звичкою та відповідальністю кожного. На державному рівні діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», яка підтримується першою леді України Оленою Зеленською та Міністерством охорони здоров’я України, у цьому питанні нашу країну підтримують усі західні партнери», – розповіла Євгенія Хоменко.
«В опитуванні, які проводилося наприкінці грудня 2023 року, взяло участь 812 студентів бакалаврату та магістратури, до добровільного психологічного опитування долучилися 135 науково-педагогічних працівників університету. Найактивнішими учасниками стали студенти першого-другого курсів, які відповідали на усі поставлені питання, серед викладачів віковий розподіл опитуваних становив від 30 до 51 року.
Аналізуючи дані, можна сказати наступне – і студенти, і викладачі виявляють середній рівень ментального здоров’я за усіма представленими показниками, проте можна помітити чітку тенденцію, що ментальне здоров’я викладачів є на порядок вищим, що, в свою чергу, пов’язано з психологічною зрілістю осіб старшого покоління. Адже студенти є вразливішими, бо перебувають на етапі професійного та особистісного самовизначення, відповідно на них більшою мірою впливають сучасні негаразди. Студенти-магістри також виявляють трошки вищі показники по кожному з компонентів ментального здоров’я. Якщо говорити про викладачів, то тут молодші за віком є трошки стабільнішими та витривалішими, проте всі респонденти перебувають у рамках норми», – прокоментувала доповідачка.
На завершення виступу науковиця надала практичні рекомендації щодо підтримки власного ментального благополуччя, найдієвішими серед яких є підтримка близьких людей, увага до сну (7-9 годин), інформаційна гігієна, різні механізми і техніки, що мають заспокійливий і стабілізаційний вплив та власний копінг людини (психологічна стратегія та спосіб подолання стресової ситуації).
«Отримана інформація, безсумнівно, дає кожному з нас привід задуматися. Шукаючи психологічний порятунок в роботі, ми також чинимо неправильно, тому давайте продовжувати заряджатися позитивним настроєм, адже маємо в університеті створені спільними зусиллями комфортні умови для навчання, праці та всебічного розвитку.
Наші психологи щоденно працюють, навчаючи майбутніх фахівців, завжди відкриті до спілкування, маємо сучасні лабораторії, де проводиться низка класних івентів. Ґендерний центр також багато проводить заходів з підвищення стресостійкості. Відволікатися від роботи вкрай необхідно, тому найближчим часом пропоную провести ще кілька гарних заходів по тимбілдінгу, перезавантажитися і підвищити працезданість», – підсумував очільник Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко.
На завершення засідання члени ректорату ухвалили рішення, згідно з яким з метою оптимізації та стабілізації ментального здоров’я ще активніше залучати молодь до заходів з розвитку стресостійкості та власним прикладом показувати студентам як ефективніше відновлюватися та поповнювати запас внутрішніх ресурсів.
Нагадаємо, науковиця політехніки прочитала серію лекцій, присвячених формуванню резилієнтності та збереженню ментального здоров’я, студенти-психологи успішно опановують навички роботи з неповнолітніми на базі Навчально-діагностичного центру психологічної експертизи.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
