2025-07-25

Австрійський щоденник: семестр, що став школою життя – студентки політехніки завершили навчання в Університеті прикладних наук Вінер-Нойштадт

Три студентки Полтавської політехніки навесні цього року взяли участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ та провели семестр в Університеті прикладних наук Вінер-Нойштадт (Австрія). Це стало для них не лише новим етапом у навчанні, а й справжнім зануренням в іншу освітню культуру.

Австрійський щоденник: семестр, що став школою життя – студентки політехніки завершили навчання в Університеті прикладних наук Вінер-Нойштадт

Міжнародна академічна мобільність – це не просто подорож до іншої країни, а мандрівка до нової версії себе. Це шанс побачити світ, але, що важливіше, – по-новому поглянути на власні можливості та майбутнє. Саме таку подорож здійснили три студентки Полтавської політехніки: Наталія Ващенко (менеджмент), Валентина Бабець (фінанси) та Ольга Кушнірова (філологія). Вони стали учасницями програми кредитної мобільності Erasmus+, отримавши унікальний шанс провести семестр у престижному Університеті прикладних наук Вінер-Нойштадт / University of Applied Sciences Wiener Neustadt (Австрія). Представляючи різні факультети, дівчата  разом доводять: прагнення до розвитку не знає кордонів, а міжнародний досвід є ключем до успішного та яскравого майбутнього.

Їхні історії, зібрані тут, – це яскрава мозаїка вражень, академічних викликів та особистих відкриттів. Це розповідь про те, як навчання за кордоном перетворюється на безцінну школу життя, де студентки не лише відкривають для себе світ, а й з гордістю відкривають світові  Україну.

Валентина Бабець, студентка 3 курсу спеціальності Фінанси, банківська справа та страхування, поділилася своїми враженнями:

«Семестр в Австрії став не просто розділом у моєму студентському житті – він став однією з його найяскравіших глав, витканою з незабутніх вражень та безцінного досвіду. Це була подорож, що виходила далеко за межі аудиторій. Тут я вчилася не лише наукам, а й мистецтву комунікації, співпраці та гнучкості на воркшопах і спільних проєктах.

Навчальний процес дихав іншим ритмом. Хоча предмети були знайомими, їх подача відкривала нові горизонти: іноді ми занурювалися в тему на шість годин поспіль, а оцінки були не фінальним вердиктом, а логічним підсумком постійної праці протягом семестру. Саме у численних групових проєктах народжувалася справжня синергія – ми вчилися чути одне одного, об'єднуючи ідеї та культури в одне ціле. Екзамени проводились протягом усього року, а оцінки інколи виставлялись за накопичувальною системою, замість одного екзамену або заліку. Незвичним стало те, що майже вся комунікація відбувалась через електронну пошту та зовсім різні системи оцінювання залежно від предмету.

Наш гуртожиток був окремим світом, де за дверима власної кімнати завжди чекав спільний простір, сповнений сміху та нових знайомств. Саме в таких невимушених розмовах, за спільними вечерями, де австрійський шніцель зустрічався зі стравами з десятків інших країн, ми вчилися головному – повазі та вмінню приймати інакшість.

Але пригоди не закінчувалися за порогом кампусу. Вони кликали досліджувати саму Австрію – від велопрогулянки навколо мальовничого озера Нойзідлер до шаленого рафтингу у Диких Альпах, де найсміливіші стрибали у кришталеву воду зі скелі. Канікули та вихідні перетворилися на калейдоскоп країн, і серед них здійснилася моя давня мрія – побачити Париж. Кожна така подорож, кожна розмова були живою практикою англійської, яка перетворилася з академічної дисципліни на ключ, що відкриває світ!»

Студентка 1 курсу спеціальності Філологія Ольга Кушнірова розповіла:

«Ось і завершилося моє навчання за обміном в Австрійському університеті й здавалося б, що я маю бути сумною, проте, навпаки, я відчуваю радість. Переглядаючи фото, відео, перечитуючи листи, якими ми обмінювались з іншими «еразмусівцями», я рада з того, що мала можливість провести цей семестр в Австрії в FHWN.

Навчатися після канікул було значно важче, ніж на початку семестру, оскільки «на носі» були іспити, до яких таки довелося старанно готуватися і пригадати все вивчене за семестр. Проблемою при складанні іспиту був не лише матеріал іншою мовою, а ще й формат оцінювання (для кожного предмету свій) та зовсім інше культурне сприйняття деяких понять (наприклад, на тесті з німецької мови мені ледь не зняли бал, коли я використала німецький, а не австрійський відповідник слова). Проте попри переживання і сумлінну підготовку, ми все ще мали багато часу на подорожі та дослідження самої країни, її культури, кухні… Однією з цікавих локацій став для мене Hallstaat. Абсолютно не плануючи і не дивлячись на прогноз погоди (а треба було б, адже в той день безперестанку дощило, а парасолі в мене не було), я вирішила з'їздити в це маленьке гарне місто біля озера, краєвиди якого були запозичені для мультфільму «Холодне серце». Це містечко видається справді казковим, тому, якщо ви колись будете в Австрії, обов'язково відвідайте його!

Відвідування різних цікавих локацій також пропонує сам університет:  ми займалися рафтингом, і, хоч було тяжко (особливо без телефонів, бо їх у воду брати ніхто не ризикнув) і холодно (гірська річка – це не жарти), ми чудово провели час і повернулись задоволені. Також із друзями ми їздили у велотур: було виснажливо, але дуже весело!

Мені особисто сподобалося відвідувати австрійські культурні заходи, зокрема я побувала у багатьох музеях та на оркестровому концерті в замку. Це був один з найкращих заходів, які я відвідувала за все своє життя. Я також побувала на “Genussfestival” у Відні! Це фестиваль, на якому можна спробувати різноманітну австрійську їжу й напої. В Австрії поширеною є культура пікніків, тому і на фестивалі можна було посидіти в парку і насолодитись їжею».

Наталія Ващенко, магістрантка спеціальності Менеджмент, додала:

«Для мене еразмус – це неймовірний досвід, за який я вдячна Полтавській політехніці та приймаючому університету! Предмети, які вивчала в Австрії, були з програми “Treasury and investments”, завдяки якій розширила свій кругозір, попрацювала над кейсами з відомими компаніями, здобула досвід роботи в команді та збагатила навички критичного мислення. Одним із найцікавіших предметів для мене був “Intercultural business skills”, де я навчилась комунікувати та взаємодіяти з різними націями та культурами. Завдяки приймаючому університету ми зблизились з іншими студентами по Erasmus та мали змогу проводити час весело і з користю. Університет організував незабутню поїздку до озера Подорф, де ми проїхали 50 км на велосипедах та милувались красою австрійських гір і озер. Такий досвід не тільки дає нові знання, а й розкриває в тобі нові якості та уміння. Австрія це дуже гарна країна, її культура та традиції, а економіка та політична система дають приклад багатьом іншим країнам. Австрійці дуже піклуються про свою країну та екологію. Прагну зі здобутим досвідом допомагати українцям у відновленні та становленні держави, її економіки, екології та розвитку».

Історії Наталії, Валентини та Ольги унікальні, але сплітаються в єдине полотно, що доводить: досвід Erasmus+ – це неоціненний капітал. Це не лише знання з нових дисциплін, а й жива практика міжкультурної комунікації, навички самостійності та вміння адаптуватися до викликів. Повертаючись додому, наші студенти привозять не лише сертифікати та сувеніри, а й розширений світогляд, здобувають друзів з усього світу та, головне, – тверду впевненість у власних силах. Цей досвід стає міцним фундаментом для їхнього майбутнього та яскравим свідченням того, що Полтавська політехніка продовжує відкривати для своєї молоді двері у великий європейський світ.

«Ми надзвичайно пишаємося нашими студентками, які не лише гідно представили Полтавську політехніку, а й продемонстрували неймовірну відкритість до нового, допитливість та стійкість. Кожна така програма мобільності – це набагато більше, ніж просто навчання. Це інвестиція в майбутнє як самих студентів, так і нашої країни. Молодь повертається не лише з багажем академічних знань, а й з новим поглядом на світ, глибоким розумінням європейських цінностей та безцінним досвідом самостійного життя. Сьогодні, як ніколи, важливо будувати ці освітні та культурні мости між Україною та Європою. І ми раді, що студенти Полтавської політехніки є активними будівничими європейського майбутнього», – говорить координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки Анна Павельєва.

Про перші враження Ольги, Наталії та Валентини від навчання у Вінер-Нойштадті  можна прочитати тут, про досвід навчання наших студентів у цьому ЗВО минулого року – тут і тут, а у 2023 році – тут і тут.

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд. 310-Ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»