У рамках Університетського тижня гуманітарного факультету учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої провели круглий стіл, присвячений Міжнародному дню усунення насильства проти жінок. Студенти та викладачі обговорили вплив медіа-ресурсів на формування світогляду стосовно ролі чоловіка та жінки у сім’ї, на роботі та суспільстві.
«Засоби масової інформації нерозривно пов’язані з сучасним життям, тому підсвідомо нав’язують нам своє нереалістичне, стереотипне та обмежене бачення гендерних відносин.
Згідно останніх досліджень американських соціологів, проблема висвітлення гендерної ідентичності має три аспекти: 1) стереотипне зображення відносин між чоловіками і жінками не лише в рекламних роликах та телепрограмах, а й у фільмах та мультфільмах; 2) жінки недостатньо представлені у медіапросторі у порівнянні із чоловіками; 3) і жінки, і чоловіки зображуються у кращих традиціях поширених у світі стереотипів – жінка постає в образі домогосподині і матері, а чоловік – у образі годувальника сім’ї та мачо», – прокоментувала керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
Студенти-філологи розглянули ключові дослідження відомих соціологів та обговорили найцікавіші із них, поділилися своїми враженнями після прочитання та аналізу.
«Деякі статті пропонують новий погляд на відомі нам кінострічки та мультфільми. Так, цікаво було прочитати статтю Біллі Картера, опубліковану у відомій газеті The New York Times під назвою «Дитяче телебачення – де царюють хлопці» (“Children's TV, Where Boys Are King”). Автор стверджував – у диснеївському мультфільмі «Маленька Русалонька» головна героїня, у кращих традиціях гендерних стереотипів, відмовляється від своєї ідентичності – хвоста – заради принца, а у іншому мультфільмі – «Смурфики» у всіх головних героїв-чоловіків є імена, в той час як героїня-дівчинка зветься просто Смурфеттою», – говорить постійна учасниця гуртка, студентка четвертого курсу гуманітарного факультету Ірина Лобко.
Проаналізовані світові ЗМІ зображують чоловіків сильними, мужніми, владними, неемоційними, трошки схибнутими на здоровому образі життя та спорті (особливо футболі та боксі), у той час як жінок показують молодими, худими, вродливими, гарними куховарками, домогосподинями, дбайливими матусями. Особливо яскраво гендерні стереотипи проявляються у рекламі – варто згадати рекламу чоловічих дезодорантів чи засобів для гоління, створених для чоловічої аудиторії або ж рекламу миючих засобів та підгузків, спрямовану на жіночу аудиторію.
Гендерні стереотипи, пропаговані у ЗМІ, надзвичайно сильно впливають на формування уявлення про чоловічу та жіночу красу, що, згідно з останніми дослідженнями лікарів, виливається у надмірне захоплення косметикою, дієтами та пластичною хірургією та часто призводить до спотвореного сприйняття своєї зовнішності підлітками. Ці стереотипи також формують уявлення про поведінку – зокрема, вважається, що жінки не повинні показувати негативні емоції, а чоловіки, попри все, мають бути мужніми і сильними.
Нещодавно в Великобританії суд заборонив до показу два рекламні ролики саме через зображення гендерних стереотипів – в одному ролику двоє молодих татусів, що прийшли до кафетерію, так захопились тістечками та тортиками, що загубили своїх малюків, а в іншому – рекламі автомобілів Фолькваген, зображені жінки, що займаються хатньою роботою та дітьми, у той час як чоловіки перемагають на Олімпійських іграх, підкорюють космос, відкривають світ та переживають неймовірні пригоди. Після випадку з забороною цих відео з’явився цілий ряд наукових досліджень, присвячених гендерній репрезентації чоловіків та жінок у ЗМІ загалом та у рекламі зокрема.
«Особливу увагу ми приділили гендерній лінгвістиці в англомовних текстах сучасних ЗМІ, а саме особливостям «чоловічого», «жіночого» та «гендерно нейтрального» мовлення, фемінітивам в сучасній англійській мові, відмінностям у мовних конструкціях, які вживають чоловіки та жінки, що, безумовно, стане в нагоді майбутнім перекладачам», – підбила підсумки керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
На попередніх засіданнях гуртка студенти вивчали феномен англійської літератури – творчість сестер-письменниць Бронте, які шокували своїх сучасників, але зламали стереотип про жінок вікторіанської епохи.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»