У рамках відзначення ювілейної 10-ї всесвітньої ініціативи Європейського Союзу #ErasmusDays2026 у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася масштабна інформаційно-мотиваційна зустріч «Erasmus+ для творців простору: архітектура, дизайн, будівництво та геодезія». Захід, орієнтований на здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою (ННІ АБЗ), об’єднав майбутніх архітекторів, інженерів-будівельників, геодезистів і дизайнерів, які прагнуть здобути передовий міжнародний досвід для розбудови та модернізації повоєнної України.
Зустріч відбулася 14 жовтня 2026 року в очному форматі на 3-й парі (11:30–12:50) в аудиторії. 204-а. Модераторкою заходу та ключовою спікеркою виступила координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки, кандидатка філологічних наук, доцентка Анна Павельєва.
Відкриваючи зустріч, Анна Павельєва акцентувала увагу на тому, що сьогодні перед фахівцями просторового розвитку стоять безпрецедентні виклики: комплексна відбудова зруйнованих українських міст та інфраструктури, проєктування комфортного й безбар’єрного урбаністичного середовища, впровадження інноваційних енергоефективних будівельних технологій, цифрове моделювання будівель (BIM) та опрацювання великих масивів геопросторових даних за допомогою ГІС-технологій.
«Сучасний український архітектор чи інженер не може обмежуватися виключно кабінетною теорією. Наша держава прямує до повноправного членства в Європейському Союзі, тому гармонізація вітчизняних норм із європейськими стандартами, володіння цифровим інструментарієм та практичне розуміння принципів сталого розвитку є базовими вимогами ринку праці, – зазначила координаторка міжнародної діяльності. – Програма Erasmus+ дає нашим студентам унікальний шанс навчатися в найкращих технічних університетах і лабораторіях Європи, здобуваючи навички світового рівня, які вони вже сьогодні можуть інвестувати у відновлення України».
Учасники зустрічі дізналися про ключові переваги та механізми грантової підтримки Erasmus+:
- Повна фінансова незалежність: щомісячна безповоротна стипендія у розмірі від 1150 євро, компенсація транспортних витрат та 100% звільнення від плати за навчання в приймаючому закладі вищої освіти.
- Академічна гарантія та визнання результатів: збереження статусу студента Полтавської політехніки, навчання за індивідуальним планом та офіційне перезарахування всіх здобутих кредитів ECTS.
- Різноманіття траєкторій: класична семестрова кредитна мобільність (3–12 місяців), змішані інтенсивні програми (Blended Intensive Programmes, BIP), виробничі стажування в дослідницьких лабораторіях.
Чіткий 4-кроковий алгоритм участі: володіння англійською мовою на рівні B1/B2 (підтверджується міжнародним сертифікатом або тестуванням у політехніці), успішне завершення щонайменше одного курсу з високим середнім балом, підготовка аплікаційного пакета (резюме Europass, мотиваційний лист, академічна довідка з оцінками) та своєчасна подача заявки.
Особливою цінністю зустрічі став живий діалог у форматі «студенти для студентів»: представники інституту презентували власний успішний практичний досвід навчання та стажування в Німеччині, Латвії, Данії та Словаччині.
Студент 4-го курсу групи 401-Б спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» Антон Філоненко поділився власним досвідом семестрового навчання у Технічному університеті прикладних наук міста Любек (Technische Hochschule Lübeck, TH Lübeck) під час весняного семестру 2024/2025 навчального року.
Студент розповів про специфіку німецького прикладного навчання: кампус об'єднує три заклади вищої освіти (Університет Любека, Технічний університет прикладних наук та Академію музики) і має у своєму розпорядженні потужну лабораторну базу, наукові корпуси та проєктні майстерні.
Серед академічних відкриттів Антон виокремив опанування програмного середовища RStudio (у якому створював інтерактивні вебкарти інтенсивності опадів у Німеччині) та геоінформаційної системи QGIS для детального шарового аналізу інженерних мереж, контурів споруд, русел річок і просторового зонування регіону Любека. Справжнім захопленням для студента став університетський інженерний проєкт SIGUL, де мультидисциплінарна команда студентів власноруч будує гоночний автомобіль класу «Формула Студент»: інженери конструюють рухому механічну частину, дизайнери моделюють зовнішній вигляд, а студенти напряму менеджменту створюють бізнес-план для співпраці зі спонсорами. Вартість одного такого боліда сягає ціни нового Ferrari; команда вже створила чотири бензинові версії та активно розробляє п'яту – повністю електричну модель.
Також Антон розповів про комфортні умови проживання в блочному дев'ятиповерховому гуртожитку з панорамним краєвидом, про сучасні побутові зручності та поділився враженнями від середньовічного Любека – історичного міста ЮНЕСКО, оточеного річкою Траве.
Про участь у програмі змішаної мобільності Erasmus+ BIP (Blended Intensive Programme) розповів студент 2-го курсу групи 601-БП спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» Омелян Щур-Дунець. Він узяв участь у міжнародному дизайн-будівельному воркшопі «Commons Under Constraint. Adaptive Reuse and Community Co-production in Borderland Territories», організованому Відземським університетом прикладних наук (Vidzeme University of Applied Sciences, Латвія).
Програма складалася з двох взаємопов'язаних етапів: віртуального компонента на платформі MS Teams (5–9 травня 2026 р.) та практичної фази безпосередньо на будівельному майданчику (11–15 травня 2026 р.) у місті Індра Краславського краю, поблизу східного кордону Латвії. Метою інтенсиву було дослідити роль архітектури в умовах ресурсних і просторових обмежень і довести, як за допомогою малих архітектурних втручань (interventions) та адаптивного повторного використання матеріалів (adaptive reuse) можна ревіталізувати простір і підтримати життя місцевої громади.
Студенти пройшли повний польовий цикл: від знайомства з мешканцями містечка та аналізу їхніх реальних запитів – до сортування й первинної обробки матеріалів на мобільних робочих станціях, розробки ескізів і зведення реальних конструкцій із залученням спецтехніки (екскаваторів і тракторів). Фіналом воркшопу стали ранковий похід, спільна трапеза з жителями громади, офіційна презентація реалізованих об’єктів благоустрою та поїздка до Риги.
Студентка 4-го курсу групи 402-А спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» Поліна Хлистун презентувала результати семестрового навчання в місті Нествед у данській Zealand Academy of Technologies and Business (Академія бізнесу і технологій Зеландії).
Поліна відзначила практикоорієнтований підхід данської освіти, де вся семестрова робота будувалася навколо одного комплексного проєкту, який опрацьовувався в командах. Студентка поглиблено опановувала BIM-моделювання цифрових параметричних моделей будівель, деталізоване креслення складних інженерно-конструктивних вузлів та інструменти управління проєктною документацією відповідно до державних стандартів Данії.
Окреме захоплення в майбутньої архітекторки викликали скандинавський мінімалізм в архітектурі, масштабний розвиток велоруху й комфортної міської велоінфраструктури, масове використання електромобілів, гармонійне співіснування людини з живою природою та культура взаємодопомоги. Окрім насиченого навчання англійської мови, студентське життя запам’яталося відвідуванням мистецьких і класичних музеїв, поїздкою до мальовничих білих скель Монс-Клінт (Møns Klint) на узбережжі Балтійського моря та спільною мандрівкою до Норвегії.
Яскравою складовою заходу стала презентація досвіду семестрового навчання студенток 3 курсу спеціальності G19 (192) «Будівництво та цивільна інженерія» Марини Климович (група 302БМ) та Альони Шапарь (група 301БП) у провідному технічному закладі вищої освіти Словаччини – Словацькому технічному університеті в Братиславі (Slovenská technická univerzita v Bratislave, STU).
Учасники зустрічі дізналися про практичне занурення полтавських студенток у світ європейських інженерних стандартів. Головним академічним акцентом навчання стало порівняння та розрахунок конструкцій за європейськими нормами Eurocodes у зіставленні з українськими державними будівельними нормами (ДБН) – «Eurocodes vs ДБН». Навчання на будівельному факультеті STU включало лабораторні випробування, розробку креслень, виїзди на будівельні майданчики та промислові заводи з виробництва сучасних будівельних матеріалів.
Окрім напруженого навчання, дівчата повноцінно інтегрувалися в міжнародну студентську спільноту завдяки діяльності Erasmus Student Network (ESN), здобули відзнаку “2025 Oscar Award Ukraine” на культурному вечорі та суттєво розширили свій кругозір. Завдяки європейській грантовій стипендії вони відкрили для себе пам’ятки Відня та Будапешта, відвідали різдвяні ярмарки Словаччини й Австрії, а також побували у Празі, Брно та іспанській Барселоні, вкотре підтвердивши істину: «Erasmus – це про людей, які стають справжньою родиною».
Наприкінці заходу відбулася жвава сесія запитань і відповідей: студенти активно цікавилися мовними тестами, специфікою написання мотиваційного листа для архітектурних і будівельних напрямів, тонкощами складання індивідуального плану навчання та роботою з європейським інженерним програмним забезпеченням.
Підсумовуючи зустріч, координаторка міжнародної діяльності Анна Павельєва підкреслила, що такі успішні історії академічної мобільності – це результат системної роботи університету: «Міжнародна відкритість Полтавської політехніки, десятки підписаних міжуніверситетських угод та можливість для наших студентів опановувати найновіші європейські інженерні технології – це заслуга послідовної стратегії керівництва нашого університету». Щиро дякуємо президенту Полтавської політехніки, професору Володимиру Онищенку, за непохитний курс на євроінтеграцію вищої освіти, створення надсучасної матеріально-технічної бази та багаторічне лідерство, яке відкриває молоді двері у світ. Сердечна вдячність ректорці університету, доцентці Олені Філонич, за постійну увагу до ініціатив студентства, всебічне сприяння академічній мобільності та впровадження високих європейських освітніх стандартів. Практичний досвід, здобутий нашими архітекторами та будівельниками в Німеччині, Данії, Словаччині, Латвії та інших державах ЄС, обов’язково стане міцним фундаментом для сучасної, безпечної та технологічної відбудови України!»
Як долучитися до програм Erasmus+?
Студенти, аспіранти та науково-педагогічні працівники Полтавської політехніки мають можливість навчатися, викладати та стажуватися за програмами мобільності Erasmus+ у провідних партнерських університетах Австрії, Данії, Естонії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії та інших країн.
Актуальні грантові конкурси постійно оновлюються на офіційному порталі міжнародної співпраці університету:
Отримати індивідуальну консультацію щодо участі, підготовки документів та мовного тестування можна у Відділі міжнародних зв'язків Полтавської політехніки:
Кабінет 213-Ц (центральний корпус)
Email: interoffice@nupp.edu.ua
Координаторка міжнародної діяльності: кандидатка філологічних наук, доцентка Анна Костянтинівна Павельєва (+38 (095) 91-08-192).
