Загалом до проєкту відібрали 35 активних молодих людей і молодіжних працівника з України, Польщі, Грузії, Азербайджану, Італії, Словаччини, Литви і Молдови. Заняття проводили тренери з багаторічним міжнародним досвідом і глибокими знаннями. У фокусі тренінгу розглядалися як загальні ідеї громадянської участі, участі молоді, молодіжні політики і стратегії різних країн, так і конкретні питання цифрової участі, вдалі приклади впровадження цифрових інструментів на різних рівнях, польський досвід у розвитку молодіжної активності.
«Під час тренінгу учасники створювали презентації власних країн, виконували командні завдання, тести, дослідження, використовували різні методи аналізу і активно комунікували одне з одним, обмінюючись культурами і знаннями. Зокрема, ми презентували цифрові інструменти для громадянської й молодіжної участі наших країн (як-от електронні петиції, публічні консультації онлайн, додатки «Дія» та ePoltava в Україні), аналізували наше законодавство, слухали презентацію представників вроцлавського молодіжного парламенту і відвідували Вроцлавську міську раду для того, щоб побачити ці інструменти в дії. Під час занять ми виявляли власну креативність і вміння працювати в командах, розвивали міжнародні й міжособистісні комунікативні компетентності.
Під час тренінгу я намагалася відразу застосовувати отримані знання до студентського життя. Як виглядає участь студентів у житті університету? Як студенти можуть впливати на зміни в університеті? Чи можна покращити їх залученість за допомогою цифрових засобів?
Я підготувала коротку презентацію для студентів нашого університету, у якій розкрила ці питання. Під час презентації також було дано визначення поняттям активної громадянської позиції та залучення молоді, визначено різні види залучення молоді та аналіз переваг і недоліків залучення за допомогою цифрових засобів. Яскравою була думка учасників про те, що молодь буде більш активною, якщо залученість зробити «веселішою». Тож це привело нас до поняття цифрових засобів, які можуть не тільки зробити процес участі «веселішим», але й доступнішим, цікавішим і ефективнішим для студентів», – прокоментувала Ірина Лобко.
Результатом тренінгу стало створення довідника про участь молоді за допомогою цифрових засобів, який презентують особам, залученим у прийнятті рішень та законотворенні, молодіжним працівникам і всім зацікавленим особам.
Також однією з вимог до учасників було проведення заходу за темою тренінгу, тож студенти нашого університету також дізналися про цю тему під час воркшопу «Цифрові студенти: участь у студентському житті за допомогою цифрових засобів», який відбувся після виборів до студентського самоврядування Полтавської політехніки.
«Разом із 30 студентами гуманітарного факультету ми обговорили важливість залучення молоді у різних сферах життя, різні аспекти, які можуть завадити молоді брати участь у суспільному житті, намагалися знайти можливі шляхи заохочення молоді до активнішої політичної, соціальної, культурної й економічної участі.
На початку заходу учасники взяли участь у короткому опитуванні, яке показало, що на виборах до студентського самоврядування проголосували 65% опитаних. Результат непоганий! Усі знали, що відбувалося голосування — студенти були добре поінформовані про те, що відбудуться вибори. Однак, коли у них запитали, чи знали вони щось про кандидатів, студенти відповідали, що обирали більш-менш знайомі імена, але майже нічого про них насправді не знали. А ті 35% осіб, які не голосували, сказали, що не знали, кого обрати, або не хотіли витрачати час на черги і заповнення папірців. У цей момент я й зрозуміла, що тема мого заходу була дуже актуальною для студентів нашого університету.
Учасники воркшопу працювали в групах для того, щоб виділити цифрові засоби (програми, мобільні застосунки, онлайн-платформи, сервіси тощо), які можна використовувати для участі студентів у житті університету, і їх робота була дуже продуктивною. Основні ідеї включали в себе активніше використання соціальних мереж (вони не в захваті від Фейсбуку, натомість згадували Інстаграм, Тікток, Телеграм і наголошували, що соціальні мережі повинні бути в руках студентів), платформ для відео-конференцій, онлайн-опитувань і петицій. Надзвичайно цікавою була ідея однієї з команд про розробку застосунку спеціально для студентів нашого університету, у якому вони могли брати участь в опитуваннях і голосуваннях (наприклад, у виборах до студентського самоврядування), отримувати важливі повідомлення і спілкуватися з іншими студентами. Однак, ми розглядали також і недоліки цифрових засобів, такі як дезінформація, проблеми з безпекою і приватністю, вартість (платних підписок або розробки власного застосунку).
Я дуже вдячна організаціям «Idea Lab Foundation» і «Development and Initiative» за можливість отримати нові знання і досвід, сподіваюсь, що Студентський парламент Полтавської політехніки візьме до уваги результати нашого заходу», – зазначила студентка-магістрантка гуманітарного факультету Ірина Лобко.
Нагадаємо, студент-філолог став учасником молодіжного обміну за проєктом Erasmus+, присвячений цифровим навичкам, а студенти-маркетологи відвідали майстер-клас з прогнозування поведінки клієнтів у цифровому просторі.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
