Варто відзначити, що освітній процесу у Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» завжди відзначається тісним зв’язком з практикою, реальними умовами майбутньої професійної діяльності та співпрацею науковців профільних кафедр зі стейкхолдерами.
Одним з провідних роботодавців Полтавської політехніки в підготовці фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» вже багато років є провідна установа регіону в галузі архівної справи – Державний архів Полтавської області, тому вже традиційно науковці та студенти кафедри українознавства, культури та документознавства університету практичні заняття і виробничі практики проводять на базі даної державної установи.
5 червня 2023 року у рамках вивчення однієї з базових навчальних дисциплін «Архівознавство» студенти першого курсу спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», що навчаються за освітніми програмами «Документознавство та інформаційна діяльність» та «Інформаційна аналітика та PR-діяльність» спільно з доктором історичних наук, професором, завідувачкою кафедри українознавства, культури та документознавства Іриною Передерій відвідали Державний архів Полтавської області, де архівісти-професіонали провели для них цікаву та змістовну лекцію-екскурсію. Студенти ознайомилися з історією архівної установи, її сучасною організаційною структурою, мали можливість відвідати низку відділів та підрозділів та наживо побачити як здійснюються різноманітні види архівної діяльності, у тому числі й базовані на сучасних інформаційних технологіях.
Провідний науковий співробітник Державного архіву Полтавської області Сушко Вячеслав Сергійович, характеризуючи фонди ДАПО та розповідаючи про історію комплектування обласної архівної установи, між іншим, продемонстрував студентам цінні архівні документи різних типів. Майбутні фахівці мали можливість побачити документи з фонду відомої краєзнавиці, меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України (у Лубнах) Катерини Скаржинської, зразки справ генеалогічного характеру, наприклад, метричні книги (паперові реєстри для офіційної реєстрації актів громадянського стану – народження, шлюб, смерть – дореволюційного часу, що велися духовенством при церковних парафіях), а також сповідні відомості (облікові документи церковного діловодства, які фіксували відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними цієї процедури). Також архівістами були презентовані періодичні видання різного часу – дореволюційні, періоду німецької окупації, радянські, кожна група яких наочно відбивають характер своєї доби.
Студенти цікавилися у професіоналів документами архіву, що належать до категорії унікальних. Майбутнім фахівцям уже добре відомо з теоретичних і практичних занять, що це за категорія документів, скільки із загалу документів Національного архівного фонду належать до неї, а також те, що всі ці документи обов’язково підлягають страховому копіюванню і що цифрові копії та детальна інформацію про них представлена на сайті Державної архівної служби України. Знають студенти й те, що три такі документи зберігаються саме у Державному архіві Полтавської області. Вячеслав Сергійович деталізував цю інформацію, розповівши про умови зберігання таких документів, особливості їхньої презентації у виставкових архівних проєктах.
Окремо було висвітлено питання інформатизації роботи архіву, процесу оцифрування його фондів, який упродовж останніх років помітно динамізувався, зокрема, за рахунок активної міжнародної співпраці усієї архівної галузі України на чолі з Укрдержархівом, а також і кожної державної архівної установи зокрема. Наразі процес активізувався, навіть у районних та місцевих архівних установах.
Безпосередньо в ДАПО ці процеси суттєво пришвидшилися після укладання відповідної угоди з американською міжнародною некомерційною генеалогічною фундацією Family Search, яка займається оцифруванням генеалогічної (ширше – персоналістичної) документної інформації по всьому світу з подальшим наданням відкритого доступу до оцифрованої культурної спадщини. Робота фундації має всесвітнє охоплення та базується на співпраці з понад 10 000 організацій у більш, ніж 100 країнах.
На швидку динаміку процесів оцифрування документів у ДАПО, зокрема, нещодавно звертав увагу й очільник Державної архівної служби України Анатолій Хромов у Фейсбук, доводячи на прикладі цієї установи, що перспективи повного оцифрування архівних документів у державних архівах стали значно оптимістичнішими, ніж це видавалося ще кілька років тому. На сьогодні в архіві є 6 потужних спеціалізованих сканерів, більша частина з яких надана установі в користування фундацією Family Search.
Сушко Вячеслав Сергійович звернув увагу на особливості збереження оцифрованих документів, актуалізував питання кіберзахисту, ширшого використання для збереження електронних копій документів хмарних сховищ, реалізації у недалекій перспективі підключення ДАПО до участі у запущеному вже Укрдержархівом проєкті «Міжархівний пошуковий портал. Єдине вікно доступу до цифрових ресурсів українських архівів» (поки що до проєкту долучено три центральні державні архіви), а також нагальність належного й універсального програмного забезпечення для автоматизації процесів зберігання та обліку архівної документної спадщини, зокрема, й оцифрованої.
Після цього студенти відвідали одне з багатьох архівосховищ ДАПО, де побачили наживо, як зберігаються архівні документи. Супроводжувала їх і до архівосховища і ще до кількох виробничих локацій архіву завідувачка відділу зберігання та обліку документів Чередник Людмила Іванівна, яка неодноразово запрошувалася до університету для проведення окремих лекційних занять з різних дисциплін, у тому числі й «Архівознавства». Фахівець розповіла про забезпечення світлового, температурного та вологісного режимів у архівосховищі, процеси забезпечення належного санітарного стану приміщень сховищ, а також відповідного їхнього обладнання, запобігання появі біологічних шкідників, які можуть негативно впливати на фізичний стан документів і навіть призводити до старіння чи знищення документів, пошкодження їхньої матеріальної основи. Ця частина заняття також мала інтерактивний характер - архівістка апелювала до вже набутих знань студентів, а молоді люди активно обговорювали порушені питання.
Наступний етап відвідин архіву привів студентів до реставраційної майстерні, де вони побачили не лише спеціальну реставраційну техніку, а й те, як працюють реставратори над виконанням тих чи інших завдань зберження, відновлення чи консервації архівних документів. Студентів захопила ретельність, навіть певна ювелірність, якої доводиться дотримуватися реставраторам при здійсненні відповідних робіт.
.jpg)
Останньою локацією лекції-екскурсії став відділ оцифрування документів, де студенти побачили цей процес, а також його технічне забезпечення наживо. Професіонали поділилися особливостями оцифрування, оброблення сканкопій, продемонстрували зразки засканованих документів на екрані комп’ютера, наголосивши на тому, що цифрові копії архівних документних ресурсів не лише сприяють більш довготривалому їх збереженню на довгу перспективу, а й удоступнюють цю спадщину ширшому колу реальних і потенційних користувачів, роблять процес роботи з ними значно комфортнішим, ніж це було раніше. Адже оцифровані документи можуть бути доступними з будь-якого місця у форматі 24/7, кожен документ може опрацьовуватися одночасно безліччю користувачів і, крім того, документи, фізичний стан яких утруднює їхнє прочитання, в оцифрованому вигляді дозволяють нівелювати цей суттєвий недолік, що полегшує роботу з ним, наприклад, дослідників чи інших зацікавлених осіб.
Загалом лекція-екскурсія пройшла надзвичайно плідно, вона була насичена цікавим, практично орієнтованим матеріалом, на якому робили акцент архівісти-практики, а найголовніше – студенти мали можливість зануритися у реальний світ архівів, побачити наочно, як реалізується низка напрямів архівної діяльності.
Нагадаємо, раніше в університеті презентували, виставковий проєкт про перших політичних емігрантів та поборників незалежності України, а полтавські музейники презентували студентам факсиміле рідкісного Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
