19 квітня 2023 року у рамках реалізації угод у сфері плідного науково-освітнього співробітництва та підвищення якості практичної підготовки майбутніх документознавців, фахівців з архівної та бібліотечної справи на базі кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася чергова спільна науково-освітня подія – директорка Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан та заступниця директора з наукової роботи Людмила Шендрик презентували виставковий проєкт «Мазепинці – поборники незалежності України, присвячений 350-річчю від дня народження Пилипа Орлика та подвижницькій діяльності найближчих соратників одного з найвідоміших гетьманів української історії.
Першими відвідувачами тематичної виставки стали викладачі та студенти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки, жвавий інтерес яких викликала ціла низка фактів, безпосередньо пов’язаних як з постаттю гетьмана Пилипа Орлика, так і з історичною добою після Івана Мазепи. Майбутні документознавці, музейники та архівісти переглянули виставкові стенди, присвячені автору першої Конституції України Пилипу Орлику, його сину Григорію, козацькому ватажку Кості Гордієнку, небожу гетьмана Івана Мазепи – Андрію Войнаровському, представникам козацької старшини – Федору Мировичу, Федору Нахимовському, Климу Довгополому, Григорію Герцику, Дмитру Горленку та Ганні Орлик.
Представлену виставкову експозицію відкрила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій, яка наголосила на вагомих здобутках полтавських музейників, які провадять активну дослідницьку діяльність у справі віднайдення давно забутих імен славетних попередників, відкриваючи завісу таємничості у питаннях, здавалося, уже цілком та повністю досліджених. За словами науковиці, подібні науково-освітні івенти, створені командою небайдужих до нашої потужної історичної спадщини однодумців, покликана розширювати знання козацької минувшини серед представників академічної спільноти, пересічних полтавців, та, зокрема, студентської молоді, поглиблюючи відчуття національної приналежності та гордості за суспільно значущі діяння славетних попередників.
«Відкриваючи сьогодні виставку на базі університету, ми продовжуємо тісну й плідну співпрацю з Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви», одним зі стейкхолдерів кафедри українознавства, культури та документознавства за напрямком якісної практичної підготовки фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Дана музейна установа є абсолютним лідером серед музеїв Полтавщини щодо запроваджених у роботі інформаційних та найсучасніших комунікаційних технологій, що перетворює музей на сучасну та інтерактивну науково-освітню локацію. Поглиблена науково-дослідницька, просвітницька, музейно-педагогічна діяльність, спрямована на реалізацію важливих комеморативних практик, які сприяють утвердженню позбавленої міфів і старих імперських та радянських штампів історичної пам’яті про нашу минувшину.
Виставковий проєкт «Мазепинці – поборники незалежності України» має на меті ще раз розвінчати цілу низку історіографічних стереотипів, поширюваних з пропагандистською метою поширюваних Росією, поглибити знання про представників першої української політичної еміграції – першої половини ХVІІІ ст., які були однодумцями гетьмана Мазепи і продовжили розпочату ним справу боротьби за українську державу після його смерті, просуваючи й популяризуючи цю ідею серед представників тодішнього європейського політикуму.
Для вас, шановні студенти, ця виставка буде корисна власним змістовим наповненням, в основі якого покладено скрупульозно проведену музейниками науково-дослідницьку роботу і з погляду організації та проведення музеєм виставкової діяльності. Вона є частиною тих різнорідних напрямів комунікаційної роботи закладу з його численними цільовими аудиторіями. У рамках вивчення фахових професійних дисциплін «Документно-інформаційні комунікації», «PR-технології», «Маркетинг інформаційних продуктів і послуг», «Теорія та історія соціальних комунікацій», «Медійно-комунікативна музеологія», «Управління документно-інформаційними проєктами» студенти матимуть змогу дізнатися «зсередини», як розробляються, готуються й реалізуються такі виставкові проєкти», – відзначила науковиця Ірина Передерій.
Над виставковим проєктом, присвяченим 350-річчю від дня народження гетьмана України Пилипа Орлика та реалізованим за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні працював колектив наукових співробітників Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Авторами тематичних текстів виступили директорка Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан та заступниця директора з наукової роботи Людмила Шендрик.
Підбір інформаційних та ілюстративних матеріалів здійснили:
- Віта Гармаш, головна зберігачка фондів Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»;
- Оксана Сальнікова, завідувачка відділу охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»;
- Євгенія Щербина, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»;
- Світлана Яременко, старша наукова співробітниця відділу науково-фондової роботи та експозиції Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».
Дизайнерка: Євгенія Погребняк, старша наукова співробітниця відділу науково-просвітницької роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».
У виставці використані світлини музейних предметів із фондової колекції ДІКЗ «Поле Полтавської битви» та зібрання з відкритих джерел.
Про ідею створення масштабного виставкового проєкту, підбір історичних персоналій розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан: «Плануючи свою роботу понад рік тому, вирішили, що 350-річчя від дня народження Пилипа Орлика точно не той день, на який музейники відреагують звичним форматом проведених заходів. Маючи в одному з експозиційних залів окремий розділ «Перша українська політична еміграція», наша команда однодумців подумала, що це буде гарний привід для додаткової дослідницької роботи, пошуку нових матеріалів, узагальнення зібраних матеріалів і доповнення музейної експозиції. Ми почали пошукову роботу, для нас було важливим питання діяльності Першої української політичної міграції, тих, хто після Полтавської битви разом з гетьманом Іваном Мазепою змушені були піти на чужину. Після смерті Івана Мазепи через декілька місяців після Полтавської битви гетьманом було обрано Пилипа Орлика. Ви дуже добре знаєте, що це ім’я пов’язане з першою Українською Конституцією, прийнятою у квітні 1710 року.
Проєкт висвітлює найближче оточення гетьмана Пилипа Орлика, серед яких були чимало випускників Києво-Могилянської академії – людей надзвичайно освічених, розумних. Почалося все з банального списку, ми просто виписували імена та прізвища, підшукували історичні персоналії. А далі ми підбирали матеріали, які давали нам хоча б якесь уявлення про цих людей: хто вони, де народилися, як складалося їх життя, чим вони займалися. Далеко не про кожну людину зі списку ми могли щось знайти. Можливостей працювати безпосередньо в архівах не було, бо в наших архівах таких матеріалів немає. Ми зверталися до оцифрованих архівів, особливо багато вдалося для себе знайти в архівах Швеції. Намагалися знайти фотографії, підбирали знімки деяких наших експонатів тієї доби, знаходячи світлини місцевості, пов’язаної з діяльністю тих чи інших людей. У загальному підсумку підібрали 10 прізвищ, саме цим постатям присвячені окремі виставкові стенди. Ми намагалися знайти портретні зображення, проте далеко не всі портрети збережені й відомі», – зазначила очільниця музею.
Заступниця директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Людмила Шендрик провела студентській молоді міні-лекцію, присвячену тогочасному історичному бекграунду однієї з визначальних тогочасних воєнних баталій. За її словами, через постійну дискредитацію російськими істориками діячів українського визвольного руху, дослідження життя та діяльності гетьмана України Івана Мазепи та його послідовників – так зване «мазепознавство» було можливе тільки за кордоном до проголошення незалежності України. Працюючи в європейських архівах, українські історики й представники діаспори зібрали багато матеріалів та донесли світові слово правди про першу українську політичну еміграцію.
«У цьому проєкті коротко розповіли про найяскравіших представників українського визвольного руху. Насправді він був досить численним. У Бендерах після Полтавської битви Українське військо налічувало 50 старшин, 500 козаків Гетьманщини, понад 3 тисячі запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Поповнення війська тривало і в наступні роки. У 1711 році московський цар отримав інформацію про те, що «у Бендерах 2 тисячі запорожців, а на річці Дністер стоїть 8 тисяч запорожців у всякій готовності».
Такий військовий контингент складно назвати «жалкими бандами казацких сторонников Мазепы», як писав російський історик Микола Молчанов.
Єдина їхня надія відтепер полягала в тому, щоб за підтримки європейських урядів вирвати Україну з московських рук й активно працювати на дипломатичному фронті. Так, в еміграції зародився український визвольний рух, охрещений ворогами «мазепинство», а прихильників цього руху названо «мазепинцями». Проте мазепинство стало символом нескореності й самобутності, боротьби проти політики російського царизму за визволення України. А історики назвали першу українську політичну еміграцію «мазепинською еміграцію».
Визнаним лідером першої української політичної еміграції був Пилип Орлик, який своєю невтомною боротьбою за незалежність України здобув повагу в Європі. Він та його соратники в історію України ввійшли як автори важливого державного документа – «Правового укладу та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького».
За висловом Гната Хоткевича, «…полковники-мазепинці – се не убогі егоїсти, а рицарі смерті, що віддали за свою ідею, за світлий ідеал національної незалежності – віддали і вигідне своє життя, і спокій, і душу всю», – розповіла Людмила Шендрик.
Упродовж наступних двох тижнів тематична виставка «Мазепинці – поборники незалежності України» експонуватиметься у Виставковій залі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Усі бажаючі можуть відвідати локацію та дізнатися цікаві факти про подвижницьку діяльність перших політичних емігрантів – «мазепинців».
Нагадаємо, раніше науковці, студенти і музейники відзначили Міжнародний день польоту людини в космос, полтавські музейники презентували студентам факсиміле рідкісного Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи, а студенти університету дізнались про історичні витоки української соборності і зустрілись з учасником бойових дій.
Нещодавно студентки політехніки представили дослідження сучасних комп’ютерних технологій у роботі університетських бібліотек та діяльності УБА, студентка політехніки виступила на міжнародній науково-практичній конференції з краєзнавчою розвідкою про перебування Тараса Шевченка на Полтавщині, викладачка-документознавиця поділилася як виявляти та нейтралізувати маніпуляції у діловому спілкуванні, презентувавши доповідь на міжнародній науково-практичній конференції, а студентка-документознавиця презентувала можливості репозитарію політехніки на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій медіакомунікаціям.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
