Упродовж 16 – 17 березня 2023 року на базі Національного університету «Одеська політехніка» науково – педагогічні працівники кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій провели VIII Міжнародну науково-практичну студентську конференцію «Медіакомунікації та інформаційна діяльність як складники сучасних соціосистем». Власними науковими напрацюваннями у сфері бібліотечно – інформаційної діяльності та актуальних проблем документознавчої теорії та практики, медіаосвітніх практик поділилися студенти провідних українських університетів.
Співорганізаторами масштабної наукової події виступили Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Одеська політехніка», Одеська національна бібліотека, Одеська обласна універсальна бібліотека імені М.С. Грушевського, Київський університет імені Бориса Грінченка, Харківська державна академія культури, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет «Острозька академія» та Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. Через запровадження воєнного стану та повномасштабне вторгнення рф на територію нашої країни, міжнародна науково – практична студентська конференція пройшла у дистанційному форматі на онлайн – платформі Zoom. Проте вищезазначені причини не завадили налагодженню конструктивного діалогу між молодими науковцями у сфері масмедійного дискурсу, Інтернет – журналістики, фактчекінгу тощо.
Робочими мовами конференції стали українська, англійська, німецька та польська мови.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» представляли студентки групи 201-пГД спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» факультету філології, психології та педагогіки Дар’я Захарченко (науковий керівник – д.і.н., професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Передерій), Тетяна Кузьменко (наук. керівник – к.філол.н., доцент Людмила Дерев’янко), Карина Гнатченко (наук. керівник – к.філол.н., доцент Людмила Чередник) та студенти групи 401-ГД Дар’я Андрієць, Ксенія Вангельєва, Марк Яковенко, науковим керівником студентів – бакалаврів виступила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник.
Студентка групи 401 -ГД факультету філології, психології та педагогіки Дар’я Андрієць стала спікеркою на пленарному засіданні конференції, презентувавши змістовну доповідь «Електронна бібліотека ЗВО як інформаційна підтримка навчального і наукового процесу». Молода науковиця презентувала можливості інституційного репозитарію Полтавської політехніки як унікального фонду видань наукової та частково навчальної тематики за профілем університету. Репозитарій Полтавської політехніки – це інституційний репозитарій (електронний архів), що забезпечує накопичення, систематизацію і зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених авторами творів, та забезпечує постійний безкоштовний відкритий доступ до них через мережу Інтернет. Він є складовою електронних ресурсів Науково-технічної бібліотеки.
За словами доповідачки, надзвичайно важливим завданням провідних закладів вищої освіти України є забезпечення вже у найближчій перспективі входження до основних міжнародних рейтингів найкращих університетів світу. Особлива роль у цих процесах належить науковим (науково-технічним) бібліотекам ЗВО, які взяли на себе відповідальність за поширення результатів наукових досліджень інституції в глобальному просторі електронних комунікацій.
«Науково-технічна бібліотека (НТБ) Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – один із науково-інформаційних центрів університету, який вбачає свою основну місію у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, сприянні науково-дослідницькій діяльності університету, забезпеченні доступності документів та інформації на основі якісного і оперативного обслуговування користувачів відповідно до їхніх інформаційних запитів.
Діджиталізація усіх сфер людської діяльності вплинула і на трансформацію бібліотек. Наразі ми вже можемо аналізувати таке поняття як «електронна бібліотека», тобто сукупність матеріалів, що зберігаються в електронній (цифровій) формі, доступ до яких здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки. Варто зазначити, що доступ до матеріалів електронної бібліотеки може здійснюватися як в окремому визначеному місці (наприклад, приміщенні науково-технічної бібліотеки університету), так і через будь-яку точку доступу до всесвітньої мережі Internet.
У науково-технічній бібліотеці сконцентровано всі засоби та інструментарій для пошуку і представлення наукової інформації та надання доступу до неї у вигляді електронної бібліотеки, а саме: електронний каталог, інституційний репозитарій, повнотекстові придбані та власні бази даних, доступ до світових джерел інформації. Усі ці ресурси розміщено на вебсайті науково-технічної бібліотеки», - розповіла студентка – документознавиця.
Варто відзначити, що електронний каталог є бібліотечним машиночитаним каталогом, що працює в режимі реального часу та є складовою частиною довідково-пошукового апарату бібліотеки і центральною ланкою автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи.
«Цей каталог університетської бібліотеки функціонує на базі АБІС «Unilib». Він розкриває склад та зміст бібліотечного фонду, містить бібліографічні записи, організовані відповідно до єдиних вимог, які передбачають загальні принципи компактного збереження та багаторазового використання інформації про документи.
Електронна бібліотека навчально-методичних матеріалів університету містить повнотекстові версії підручників і навчальних посібників, навчально-методичних комплексів дисциплін, з-поміж них, зокрема: методичні вказівки й рекомендації, конспекти лекцій, практикуми, робочі програми навчальних дисциплін, фахові періодичні видання тощо. Книгозбірня реалізує забезпечення здобувачів вищої освіти навчально-науковими матеріалами та поширює й інші дослідницькі роботи науково-педагогічних працівників університету.
У репозитарії не розміщуються тимчасово важливі роботи, а саме: методичні конспекти, вказівки до лабораторних робіт, електронні засоби навчання (вправи, відео- та аудіолекції, контрольні роботи) тощо.
Хоч основною складовою нових надходжень бібліотеки є матеріали кафедр та індивідуальні подарунки науково-педагогічних працівників університету, але поповнення фондів відбувається також у зв’язку з розміщенням електронних копій кваліфікаційних робіт у форматі *.pdf разом із супровідними матеріалами в Інституційному репозитарії Полтавської політехніки», - продовжує Дар’я Андрієць.
Крім того, доповідачка зосередила увагу присутніх на додаткових функціях, виконуваних працівниками Науково – технічної бібліотеки. Крім поповнення електронної бібліотеки власними навчальними розробками кафедр, працівники НТБ Полтавської політехніки регулярно здійснюють моніторинг можливості доступу до цифрового контенту, необхідного як здобувачам вищої освіти, так і науковцям університету. Це переважно повнотекстові фахові журнали та наукові збірники за тематикою кафедр, а також підручники і монографії, що доступні у мережі Інтернет. НТБ створює зовнішні посилання на ці безкоштовні ресурси відкритого доступу. Доступ до повнотекстових матеріалів електронної бібліотеки надається через web-сайт НТБ за умови обов’язкової авторизації користувача.
«Станом на 15 лютого 2023 року електронна бібліотека Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» містила 10 425 повнотекстових електронних документи і є базою даних для інформаційного забезпечення освітнього і наукового процесів університету, дистанційного навчання.
Використання системи DSpace уможливлює зберігання, систематизацію та поширення творів у цифровому вигляді на платформі електронної бібліотеки. Матеріали репозитарію знаходяться у відкритому доступі за умови, що вони не порушують авторські права.
Інституційний репозитарій доповнює документацію шляхом самоархівування авторської роботи, тобто розміщення власної роботи автора в сховищі, яке зареєстровано адміністратором репозитарію для забезпечення відкритого доступу до нього. Формування таких електронних колекцій здійснюється за профілем навчально-наукових інститутів, факультетів, кафедр нашого університету.
Перед інституційним репозитарієм покладено низку завдань, які сприятимуть покрашенню його роботи. З-поміж них: забезпечення накопичення, систематизації та електронного зберігання інтелектуальних продуктів, створених авторами університету з науковими, навчальними та методичними цілями, забезпечення надійного постійного доступу до творів, а також розповсюдження знань у світовому науковому та освітньому середовищах.
Отже, електронна бібліотека Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» є провідним науковим та освітнім осередком нашого вишу. Інституційні репозитарії та каталоги є свідченням використання бібліотечною індустрією новітніх інформаційних технологій, які широко впроваджуються у діяльність цих установ», - зазначила доповідачка.
Виступ викликав жвавий інтерес та обговорення серед учасників, які ставили запитання, дискутували та жваво ділилися власними науковими напрацюваннями. Організатори та партнери заходу відзначили високий науково – освітній рівень, актуальність та практично орієнтований характер презентованих студентських досліджень, наголосивши на колосальному інтелектуальному та науковому потенціалові сучасної молоді.
Після пленарного засідання, учасники конференції сумлінно працювали на секційних засіданнях.
Серед основних напрямків роботи VIII Міжнародної науково-практичної студентської конференції «Медіакомунікації та інформаційна діяльність як складники сучасних соціосистем»:
- Актуальні проблеми документознавчої теорії та практики;
- Бібліотечно – інформаційна діяльність;
- Соціальні, гуманітарні, економічні й технологічні виміри сучасного медіапростору;
- Тенденції, проблеми і перспективи українських ЗМІ;
- Етико – правові проблеми сфери масової інформації;
- Масмедійний дискурс у лінгвально - прагматичному висвітленні;
- Медіаосвітні практики в умовах цифровізації суспільства, пандемії та війни;
- Міжнародна журналістика: сучасні виклики;
- Журналістика в цифрову епоху постправди;
- Фактчекінг у журналістиці;
- Технології пропаганди та інформаційних маніпуляцій;
- Українська журналістика: історія, виклики, самовизначення, відомі постаті;
- Інтернет – журналістика: технології, загрози, новації, творчість;
- Філософський дискурс та розвиток медіа.
«Приємно відзначати той факт, що незважаючи на активні бойові дії на території України, можемо спільно зі студентською молоддю нашого університету долучатися до масштабних науково – освітніх заходів, презентувати власні напрацювання та обмінюватися набутим досвідом з колегами з провідних українських закладів вищої освіти. Щиро вдячна своїм студентам за всебічну підтримку, жвавий інтерес до заняття наукою, бажання знаходити однодумців та розвиватися в сучасному науково – освітньому та інформаційному просторі.
Цьогорічна міжнародна студентська конференція приємно вразила широким тематичним спектром представлених доповідей, особисто для себе почерпнули багато цікавого та визначилися з пріоритетними напрямками подальшої наукової роботи. Слова щирої вдячності адресуємо викладачам кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Національного університету «Одеська політехніка імені Юрія Кондратюка» за надану можливість обміну науковими ідеями і напрацюваннями. Окрема подяка нашим героїчним захисникам, Збройним Силам України за можливість жити насиченим науковим життям, професійно вдосконалюватися та популяризувати розвиток сучасної науки. Сьогоднішній захід став ще одним красномовним свідченням незламності українців, єдності наукової спільноти держави, які з вірою і надією впевнено йдуть до нашої Великої Перемоги! Слава Україні!», - прокоментувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Чередник.
Нещодавно науковиці політехніки підвищили кваліфікацію за програмами ЄС у сфері сталого, інклюзивного та смарт – розвитку громад, вдосконалили навички роботи з грантовими заявками для програм Європейського Союзу, а науковиця-мистецтвознавець нагороджена міжнародною премією «Культурна дипломатія».
Раніше студентки - документознавиці присвятили творчий проєкт видатній поетесі-шістдесятниці, студентки-філологи популяризують творчу спадщину Кобзаря німецькою мовою, студентки політехніки навчаються за довгостроковою програмою академічного обміну Erasmus+ в румунському університеті-партнері.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
