Упродовж 04-07 квітня 2023 року на базі факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету відбулась ХXІІІ Міжнародна науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки», одна з секцій якої була присвячена обговоренню мови як соціокультурного феномену, документно-інформаційним комунікаціям у глобалізованому світі та трансформаційним процесам українського суспільства в умовах глобалізації. Власними мовознавчими, перекладознавчими та соціокультурними дослідженнями охоче поділилися студенти провідних закладів вищої освіти Києва, Сум, Чернігова, Одеси, Полтави. Під керівництвом досвідчених наставників молоді наукові таланти презентували результати власної дослідницької діяльності, кропіткої роботи над архівними, історичними документами, літературознавчими працями, переосмислюючи історично важливі постаті у світовій та вітчизняній науці, аналізуючи лінгвістичні особливості творчої спадщини сучасників.
Через запровадження воєнного стану та повномасштабне вторгнення рф на територію нашої країни, міжнародна науково-практична студентська конференція пройшла у дистанційному форматі на онлайн-платформі Zoom. Проте непрості виклики сьогодення не завадили налагодженню конструктивного діалогу та плідному обміну власними напрацюваннями між молодими науковцями у сфері лінгвістики, соціальних та міжкультурних комунікацій.
Учасники ХXІІІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки», яких об’єднав розділ гуманітарних наук, працювали у кількох секціях: «Актуальні проблеми сучасного філософського знання», «Мова як соціокультурний феномен», «Документно-інформаційні комунікації в глобалізованому світі», «Психологічні аспекти людського фактору в умовах невизначеності», «Психологічний вимір професійної освіти», «Трансформаційні процеси українського суспільства в умовах глобалізації», «Соціальна робота як реалізація завдань соціальної політики держави», «Когнітивні та комунікативні аспекти іншомовної професійної комунікації», «Лінгвокультурологія», «Фахові іноземні мови», «Фізичне виховання в умовах».
Робочими мовами конференції стали українська, англійська та інші мови країн Європейського Союзу.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на масштабному науково-освітньому заході представляла студентка спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (освітньо-професійна програма «Інформаційна аналітика та PR-діяльність») факультету філології, психології та педагогіки Світлана Левченко, яка виступила з доповіддю «Перебування Тараса Шевченка на Полтавщині» на одному з секційних засідань конференції. Науковим керівником та натхненницею студентського дослідження виступила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Людмила Чередник.
За словами доповідачки, тематика даного краєзнавчого дослідження обрана невипадково і спрямована на глибше розкриття багатогранного творчого «я» видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, політичного і громадського діяча Тараса Шевченка. Як відомо, геніальна особистість Кобзаря вважається духовною сутністю українського народу, осердям універсальних обдарувань та інтересів.
«З метою ознайомити учасників з цікавими фактами, пов’язаними з перебуванням Тараса Шевченка на полтавській землі для виступу на такій потужній конференції обрали тематику краєзнавчого характеру. На нашу думку, творчість українського генія потрібно й надалі читати, переосмислювати, вчитися розуміти. Буде доречним процитувати правдиві рядки нашої сучасниці Ліни Костенко «Кобзарю, знов я до тебе приходжу, бо ти для мене – совість і закон…»..
Рядки Кобзаря, написані понад 200 років тому, залишаються актуальними в тяжких умовах сьогодення, сповнені закликами до волі – «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!! За вас правда, за вас слава І воля святая!», любові до Вітчизни – «Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем'я люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть», віри у світле майбутнє – «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі. Шевченко вічний – бо він є душею українського народу, зболілої від усього, що довелося пережити і переживається нині, та попри все звучать безсмертні рядки – «Не вмирає душа наша, Не вмирає воля», – зазначила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Людмила Чередник, коментуючи тематичну спрямованість презентованого студенткою краєзнавчого дослідження.
Увесь життєво-творчий шлях великого поета органічно пов’язаний з Україною. Відомо близько ста населених пунктів, де побував Шевченко, в одних він жив подовгу, залишивши помітний слід як поет або художник, в інших – був лише проїздом. Об’єктом студентського дослідження стали окремі сторінки творчої біографії «самородку» українського письменства, пов’язані з перебуванням Тараса Шевченка на Полтавщині. З полтавською землею життя поета поєднав так званий період «трьох літ» – 1843-1846, 1859 років.
«На землю Полтавщини Тарас Шевченко вперше ступив у травні 1843 року. Це сталося в Прилуцькому повіті. Після відвідання Києва та Кирилівки поет наприкінці червня прибув через Переяслав і Пирятин у гості до українського письменника і байкаря Євгена Гребінки. Саме звідти за кілька днів Гребінка повіз поета в Мойсівку до поміщиці Тетяни Волховської на панський бенкет.
Звідси, після знайомства поета з багатьма знатними родинами полтавських діячів, пролягли дороги Шевченка до Ковалівки, маєтку Олексія Капніста, у Яготин до родини Рєпніних, у Березову Рудку до Закревських, у Линовицю до Якова де Бальмена, в Ісківці до поета і фольклориста Опанаса Афанасьєва-Чужбинського.
Відомо також, що у 1843 році Тарас Шевченко відвідав і Полтавський Інститут шляхетних панн – один із навчальних закладів для жінок, відкритий за ініціативи Варвари Олексіївни Рєпніної, дружини генерал-губернатора Полтави Миколи Григоровича Рєпніна. Зараз у приміщенні Інституту знаходиться Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»», – розповіла студентка.
На Полтавщині Тарас Григорович написав чимало творів і намалював не одну картину. Наприклад, у повісті «Близнята» Полтава згадується близько 30 разів. Саме у полтавському краї відбувалася дія поеми «Наймичка», тут написані вірші «Сліпий», «Великий льох», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Минають дні, минають ночі», а також «Маленькій Мар'яні». Під час подорожей Тарас Шевченко багато малював та ще більше писав, надихаючись мальовничими місцями.
«А восени 1843 року Шевченко знову на Полтавщині: у Яготині, Ісківцях, Андріївці, де прожив другу половину листопада і працював над «Тризною»; нарешті – у грудні – в Березовій Рудці за портретуванням Платона і Ганни Закревських.
Зазначимо, що Тарас Шевченко палко закохався у прекрасну Ганну Закревську й присвятив їй вірш «Немає гірше, як в неволі…». «Моє свято чорнобриве….», - називав її поет.
Друга, найтриваліша за часом, подорож Тараса Григоровича Шевченка на Полтавщину відбулася в 1845-1846 роках. Вона значно розширила список відвіданих ним населених пунктів губернії. Відомо, що тоді Тарас Шевченко відвідав Мгарський монастир у Лубнах. Коли Тарас Шевченко втілював задум щодо створення альбому «Мальовнича Україна», він ніяк не міг оминути Решетилівку. Одним із підтверджень перебування Т поета у цьому містечку є два малюнки, власноруч підписані художником «В Решетилівці», позначені 7 та 9 липня 1845 року. Ці малюнки об’єднані однією назвою, бо й відтворюють один і той же краєвид, побачений з різних ракурсів», – продовжує Світлана Левченко.
Відомо, що під час перебування у Полтаві Шевченко зробив декілька малюнків Хрестовоздвиженського монастиря, одного із найбільших козацьких монастирів XVII ст. Відвідав він і садибу класика нової української літератури І.П. Котляревського і намалював її. Зазначимо, що саме за малюнками Шевченка садиба, зруйнована під час Другої світової війни, у 70-х роках ХХ століття була відбудована.
Останній раз поет був на Полтавщині у червні і серпні 1859 року, проїхавши через Зіньків, Гадяч, Лохвицю до Пирятина. У цьому містечку він написав вірш «Ой, маю, маю я оченята». 20 серпня 1859 р. він покинув межі Полтавської губернії. Загалом Шевченко відвідав на Полтавщині понад півсотні населених пунктів.
У нашому місті гідно вшановують пам’ять про генія українського народу. Так, у Полтаві є вулиця імені Т.Г. Шевченка, пам'ятник поету роботи скульптора Івана Кавалерідзе, є невеликий мальовничий і затишний парк навколо Дуба Шевченка. За народними переказами, Шевченко любив збирати під могутніми дубами селян, щоб погомоніти про їхню долю і поспівати пісень. На спомин про поета в день його перепоховання 6 травня 1861 року членами місцевої «Громади» було посаджено дуб, який росте й нині.
На фасаді середньої школи № 3 встановлена меморіальна дошка на честь перебування поета у Полтаві в 1845 року.
«Щорічно, 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, полтавці вшановують його пам’ять, покладаючи квіти до пам’ятника Кобзаря, читають біля нього вірші. Шевченкове слово живе. Сьогодні воно як ніколи актуальне, оскільки піднімає бойовий дух нації, вселяючи впевненість у нашій перемозі: «Встане Україна, І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить!»», – підсумувала доповідачка.
Виступ викликав жвавий інтерес та обговорення серед учасників, які ставили запитання, жваво дискутували та ділилися власними науковими напрацюваннями. Організатори та партнери заходу відзначили високий науково-освітній рівень, актуальність та практично орієнтований характер презентованих студентських досліджень, наголосивши на колосальному інтелектуальному та науковому потенціалові сучасної молоді.
«Такі конференції є прекрасним свідченням того, що науково-освітнє життя нашої молодої європейської держави вирує, а ми, науковці та студенти, гідно тримаємо свій освітній фронт. Приємно вражають високий рівень презентованих студентських виступів, наукова новизна та актуальність яких нерідко заслуговує на окрему статтю в авторитетних фахових виданнях. Тому бажаю вам, молоді дослідники, відкриттів у різних галузях науки, бо ви – майбутнє нашої держави!», – підсумувала науковиця Людмила Чередник.
Нещодавно викладачка-документознавиця поділилася як виявляти та нейтралізувати маніпуляції у діловому спілкуванні, презентувавши доповідь на міжнародній науково-практичній конференції, студентка-документознавиця презентувала можливості репозитарію політехніки на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій медіакомунікаціям, а студентки-документознавиці присвятили творчий проєкт видатній поетесі-шістдесятниці.
Раніше полтавські музейники презентували студентам факсиміле рідкісного Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи, юні дослідники Полтавщини презентували дослідження у сфері перекладознавства та міжкультурної комунікації, а науковиці політехніки підвищили кваліфікацію за програмами ЄС у сфері сталого, інклюзивного та смарт-розвитку громад.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
