23 березня 2023 року на базі Національного авіаційного університету відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференція «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації», організована науково – педагогічними працівниками кафедри у рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація». Власними напрацюваннями у сфері дослідження актуальних питань повноцінного розвитку та функціонування мови і культури поділилося понад сто науковців з 34 провідних університетів України, Польщі, Великої Британії, Чехії, Туреччини, Англії, Грузії, Німеччини та Франції. Представники світової академічної спільноти представили власні доповіді на пленарному та секційних засіданнях конференції, висловивши захоплення силою і незламністю українців, що навіть в надскладних сучасних умовах займаються наукою, організовують і проводять масштабні наукові заходи. Навіть зумовлений вищезазначеними обставинами онлайн – формат міжнародної конференції не завадив налагодженню конструктивного діалогу, простого неформального спілкування між науковцями з різних країн світу.
Співорганізаторами масштабної науково – освітньої події виступили провідні українські заклади вищої освіти - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка та зарубіжні університети - партнери - Bingöl Üniversitesi (Туреччина), Necmettin Erbakan University Faculty of Education (Туреччина), Univerzita Palackého v Olomouci (Чехія).
Учасників міжнародної науково – практичної конференції привітали проректорка з міжнародного співробітництва та освіти Національного авіаційного університету Ірина Зарубінська, декан факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Ладогубець, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності Анжеліка Кокарєва, заступник декана з навчально-методичної роботи Олександра Алпатова, завідувачка кафедри української мови та культури Світлана Литвинська. Модерувала захід і здійснювала синхронний переклад доцентка кафедри української мови та культури Анастасія Сібрук.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на конференції представляла кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства факультету філології, психології та педагогіки Людмила Чередник, яка виступила з доповіддю «Маніпуляції в діловій комунікації та способи їхньої нейтралізації». Доповідачка поділилася власними напрацюваннями у сфері маніпуляцій, зупинившись на окремих їхніх видах, що побутують у нашому повсякденному та діловому мовленні. За її словами, людина як соціальна особа перебуває у постійній взаємодії з іншими, досить часто одним із ефективних способів організації таких взаємин може стати маніпуляція, тобто вид психологічного впливу, наслідком якого є приховане спонукання іншої людини до дій чи намірів, що не збігаються з її існуючими бажаннями.
«Зовні маніпулятивні дії виглядають досить безневинно – це не шахрайство в чистому вигляді, а всього лише вміле використання деяких психологічних особливостей сприйняття людей, норм їхніх взаємовідносин і стандартів поведінки. Ефективність же маніпуляції залежить від уміння маніпулятора використовувати психологічно уразливі позиції людини. Зазначимо, що далеко не останню роль в процесах маніпуляцій у комунікації має інформація, оскільки значна частина маніпулятивних технологій заснована саме на спотворенні, приховуванні чи іншому ви її використанні», - розповіла науковиця.
Тематика виступу Людмилою Чередник обрана невипадково - зважаючи на сучасні реалії важливо прораховувати будь - які інформаційні маневри, вміло застосовані прийоми ворожої пропаганди, розставлені немиролюбним сусідом маніпулятивні пастки. В умовах військових дій саме маніпуляція є одним з важливих інструментів формування суспільної думки на подію, яка вибивається з низки бурхливих подій сьогодення. Тому об’єктом наукового дослідження стали маніпуляції у діловому спілкуванні як величезний комплекс знань та вмінь як впливати на прийняття рішень іншими особами або цілими групами для досягнення необхідної мети. Викладачка - документознавиця детально проаналізувала набір найпоширеніших маніпулятивних способів в діловій комунікації, охарактеризувавши кожну з представлених у доповіді груп.
Усю сукупність маніпуляцій, що використовуються в діловому спілкуванні (у суперечках, дискусіях, полеміці), можна умовно об’єднати в три групи:
- організаційно-процедурні;
- психологічні;
- та логічні маніпуляції.
«Маніпулятори використовують різні прийоми. Наведемо найбільш розповсюджені.
1. Нав’язування ролі. Угадавши бажання людини, маніпулятор починає нав’язувати роль Незамінного Працівника, Безкорисливої Співробітниці, Усіма Коханого.
2. Вас роблять другом. Маніпулятор довірливо розповідає про себе, а потім звертається з яким-небудь проблемним проханням.
3. Доброзичливець. Надзвичайно люб’язно й доброзичливо розпитує про особисті справи, труднощі, потім звертається із проханням, у якому після такої розмови важко відмовити.
4. Дружимо проти спільного ворога. Маніпулятор довірливо повідомляє про те, як негативно висловився про вас керівник або колега. Він збуджує ворожість до «недоброзичливця», підштовхуючи до певних дій.
5. Вас роблять соратником у спільній справі. Наприклад, відвідувач, розраховуючи на розуміння й співчуття, розповідає вам свій чудовий проєкт реорганізації роботи. І відразу просить саме його документ показати директору.
6. Комплімент. Прийом ґрунтується на природному для людини бажанні бути позитивно оціненим навколишніми й дозволяє створити позитивну атмосферу, знизити критичність співрозмовника.
7. «Роздратування співрозмовника» – виведення його зі стану психологічної рівноваги глузуваннями, обвинуваченнями, докорами або іронією, що змушує його нервувати і приймати необдумані рішення.
8. «Втрата документів» («випадково» губляться документи, які можуть негативно вплинути на процес обговорення).
З вищесказаного робимо наступний висновок - якщо ви вважаєте, що вами ніхто не маніпулює, значить, ви в руках професіоналів. Неодмінно зважайте на це», - говорить Людмила Чередник.
У своєму виступі науковиця Полтавської політехніки також поділилася ефективними способами нейтралізації цих та інших прийомів маніпуляції в спілкуванні. Серед них:
1.«Повз вуха». Метод полягає у відході від дискусії, ухилянні від прямих запитань або зміні теми розмови. Можна щось упустити, відволіктися на уявний телефонний дзвінок тощо. Мета – виграти час і ухилитися від маніпуляцій.
2. «Розставити крапки над і». Пряма заява про те, що опонент намагається вами маніпулювати з позначенням його справжнього мотиву: «Скажіть прямо, чого ви прагнете? Щоб я розлютився й відмовився від своїх вимог?».
3. «Контрманіпуляція». Використання прийомів маніпуляції, що дозволяють відбити атаку опонента й змусити його до прийняття невигідного для себе рішення. Така ситуація може спричинити різке загострення стосунків і виникненню конфлікту.
«Захиститися від маніпуляцій можна, знаючи основні способи їхнього використання та пам’ятаючи на що вони спрямовані. Якщо будь – який пересічний українець захищатиме власні інтереси та матиме «холодний розум», вивчивши досліджувану проблему, то необхідність здійснення подібних процедур просто зникне. Звісно, дані поради не можна вважати ліками від усіх інформаційних «недуг», проте, маючи на озброєнні набір найпростіших практичних інструментів можна уникнути низки необдуманих рішень. Пам’ятайте - крім активних бойових дій на території нашої країни точиться інформаційна війна. Не дозволяйте, щоб ваша свідомість стала заручницею обставин та зіграла з вами якийсь лихий жарт», - підсумувала власний виступ науковиця Полтавської політехніки Людмила Чередник.
Під час пленарного засідання українські та зарубіжні вчені виступили з доповідями, присвяченими важливим проблемам розвитку і функціонування мови та культури в умовах глобалізації: аналізу трансформаційної парадигми фразеологічної одиниці в сучасному медіапросторі як одного з параметрів міжмовного зіставлення (Алла Архангельська, Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці, Чеська Республіка), вивченню ідеології автентичності та мовної власності на прикладі етнолінгвістичних досліджень Підляшшя (Габріела Августиняк-Жмуда, Інститут славістики Польської академії наук, Польща), дослідженню наукового співробітництва між Грузією та Україною (Мака Даушвілі, Грузинський інститут публічних справ, Грузія), визначенню можливостей перекладу в усуненні культурних непорозумінь у стародавньому «глобалізованому світі» (Джейн Масеглія, Університет Лестера, Велика Британія), аналізу автентичності й анонімності в театральній діяльності на Підгаллі в контексті мовних ідеологій (Каріна Стемпель-Ганцарчик, Інститут славістики Польської академії наук, Польща), встановленню зв’язку між мовою та культурою (Касим Татлілоґлу, Бінгольський університет, Туреччина), дослідженню віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як цифрового інструмента у викладанні філологічних дисциплін (Олена Семеног, Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка, Україна), аналізу функціональних параметрів екологічної комунікації (Світлана Харченко, Національний університет біоресурсів і природокористування України). Власними мовознавчими дослідженнями поділилися вчені з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Державного університету телекомунікацій(м. Київ).
«Наукову актуальність та значущість такого масштабного заходу для розвитку та функціонування української науки важко переоцінити, оскільки навіть у таких непростих умовах, у часи повномасштабного вторгнення та активних бойових дій на території нашої країни, зберігаємо можливість займатися дослідженнями, навчати студентську молодь та обмінюватися набутим практичним досвідом. Щиро радію, що Національний авіаційний університет вкотре став ефективною науково – освітньою платформою для обміну напрацюваннями у сфері розвитку української мови та культури в глобалізованому світі, ролі мовної особистості у полікультурному суспільстві, комунікації як чинника діалогу культур, теоретичних та практичних аспектів загального термінознавства. Дана конференція стала ще одним підтвердженням єдності вчених усього світу, їхньої небайдужості до українських колег і зацікавленості у партнерських зв’язках.
Серце України б’ється так сильно, що його чують по всій планеті. Воно болить, стискається від вибухів. Його бинтують молитвами, гоять любов’ю. Його тримає в сильних руках український Воїн. Разом ми встоїмо проти всіх маніпуляцій, ми витримаємо, ми переможемо! Слава Україні! Разом до Перемоги!», - наголосила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка Людмила Чередник.
Після пленарного засідання учасники продовжили роботу за наступними напрямками:
- «Мовна особистість в полікультурному суспільстві»;
- «Комунікація як чинник діалогу культур»;
- «Актуальні проблеми розвитку української мови та культури в глобалізованому світі»;
- «Теоретичні та практичні аспекти загального термінознавства».
По завершенню учасники конференції відзначили високий рівень організації та проведення даного наукового заходу. За результатами роботи VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації» буде видано збірник наукових тез.
Нагадаємо, нещодавно науковиці політехніки підвищили кваліфікацію за програмами ЄС у сфері сталого, інклюзивного та смарт – розвитку громад, студентка-документознавиця презентувала можливості репозитарію політехніки на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій медіакомунікаціям, а студентки-документознавиці присвятили творчий проєкт видатній поетесі-шістдесятниці.
Раніше юні дослідники Полтавщини презентували дослідження у сфері перекладознавства та міжкультурної комунікації, а полтавські музейники презентували студентам факсиміле рідкісного Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
