14 квітня на базі кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) відбулася VІІІ Всеукраїнська студентська наукова конференція «Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері», присвячена обговоренню галузей документознавства в сучасному інформаційному просторі, сучасним інформаційним технологіям, ефективним стратегіям та пріоритетним напрямкам бібліотечної діяльності та прикладним аспектам економічної діяльності. Конференція пройшла у дистанційному форматі у додатку Microsoft Teams. Непрості виклики сьогодення не завадили налагодженню конструктивного діалогу та плідному обміну власними напрацюваннями між молодими науковцями у сфері документознавства та інформаційних технологій і систем. Робочими мовами конференції стали українська та англійська.
Під час пленарного та секційних засідань конференції власними науковими дослідженнями охоче поділилася студентська молодь провідних закладів вищої освіти з різних куточків нашої країни, зокрема Національного університету «Львівська політехніка», Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Національного університету «Острозька академія», Західноукраїнського національного університету та Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
За підтримки досвідчених наставників молоді наукові таланти презентували результати власної дослідницької діяльності, об’єктом якої стали впливові соціальні медіа фармакологічних компаній, комунікаційні стратегії у діяльності HR менеджера, використання штучного інтелекту для покращення якості життя людей з інвалідністю, фактори впливу на позитивний імідж компанії, сучасні комп’ютерні технології у діяльності бібліотек закладів вищої освіти, мобільні застосунки в умовах воєнного стану, проблеми порушення норм слововживання у документах, розвиток цифрових бібліотек, система документообігу в логістичній діяльності підприємства, актуальні можливості офісних застосунків для розробки документаційного забезпечення управління.
Роботу пленарного засідання модерувала заступниця голови організаційного комітету, в.о. завідувача кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор економічних наук, професор Ольга Анісімова.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на масштабному науково-освітньому заході представляли студентки спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» факультету філології, психології та педагогіки Дар’я Андрієць та Юлія Кондратенко, які під час пленарного засідання конференції презентували власні дослідження, присвячені сучасним комп’ютерним технологіям у діяльності університетських бібліотек та діяльності Української бібліотечної асоціації в умовах збройної агресії проти України. А майбутні документознавиці Ксенія Вангельєва та Марія Серба стали активними учасницями наукової дискусії та жвавих обговорень яскравих студентських виступів. Варто відзначити стійкий інтерес всебічно розвиненої студентської молоді Полтавської політехніки до участі у найрізноманітніших науково-освітніх заходах, плідного обміну напрацюваннями з ровесниками та підготовки ґрунтовних наукових розвідок.
Учасники VІІІ Всеукраїнської студентської наукової конференції «Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері», яких об’єднав дух наукового ентузіазму, прагнення відкривати нові, не вивчені славетними попередниками галузі, власними напрацюваннями віднаходити ширші можливості застосування інформаційних технологій і систем в документознавчій сфері, працювали у кількох секціях: «Документ в інформаційному просторі ХХІ століття», «Інформаційні технології в сучасному світі», «Стратегія і пріоритети бібліотечної діяльності», «Прикладні аспекти економічної діяльності».
Студентка групи 301-ГД факультету філології, психології та педагогіки Юлія Кондратенко виступила з доповіддю «Діяльність Української бібліотечної асоціації в умовах збройної агресії рф проти України», у якій підкреслила її важливу роль в професійному об’єднанні фахівців інформаційно-бібліотечної галузі в умовах загарбницької війни рф проти нашої держави. Науковим керівником талановитої студентки виступила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій. Доповідачка дослідила напрямки діяльності Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація», метою якої є всебічне сприяння розвитку бібліотечно-інформаційної сфери і забезпечення прав користувачів на якісне і своєчасне бібліотечне обслуговування та доступ до інформації, а також захист спільних інтересів членів асоціації. Визнана професійною спільнотою України та світу, вона сприяє розвитку громадянського суспільства, активно відстоює права громадян на доступ до всього обсягу накопичених знань та інформації, свободу слова, дотримання міжнародних норм у галузі авторського права, працює задля розвитку суспільства знань. Унаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну коло завдань УБА розширилося, вона зактуалізувала для себе низку нових напрямів роботи. За словами молодої дослідниці, попри важкі умови воєнного стану Українська бібліотечна асоціація розвинула партнерства та започаткувала нові проєкти, активно провадить просвітницьку та культурну діяльність у формі конференцій, тренінгів, семінарів та вебінарів.
«В умовах війни асоціація пропонує активним бібліотекарам та керівникам установ інноваційну платформу спільнодії для мобілізації зусиль і подолання наслідків війни, для розвитку та реалізації професійної спроможності й досягнення нової якості бібліотечної справи. З березня 2023 року фахівці асоціації провели понад 35 тренінгів, забезпечуючи умови доступності офіційної інформації, а тому заходи, організовувані громадською організацією, стосуються, насамперед, актуальних проблем впливу війни на бібліотечно-інформаційну сферу: «Психологічна підтримка для бібліотекарів в умовах воєнного стану», «Бібліотека і війна: тримаємо стрій!», «Світовий та український досвід в організації укриттів», «Лінгвоцид» тощо. Особливу увагу Українська бібліотечна асоціація звертає на дотримання гігієни в інфопросторі, чому присвячений цілий цикл лекцій «Історії про інфогігієну» із запрошеними гостями – медіаекспертами, письменниками, журналістами та іншими профільними фахівцями. Окрім заходів, що були організовані як реакція на збройну агресію рф проти України, громадська організація також продовжує проєкти, розпочаті до 24 лютого 2022 року, наприклад, Антишколу університетських бібліотекарів, відновлену 16 лютого 2023 року», – розповіла Юлія Кондратенко.
Президія асоціації у плані роботи на 2023 рік визначила стратегічні напрями та цілі діяльності з урахуванням наявних інтелектуальних, часових та фінансових ресурсів, ініціатив та спроможностей відділень і секцій. Зокрема, план передбачає участь у заходах з реалізації Плану відновлення України в частині втілення проєктів національної програми «Розвиток систем культури та спорту», участь у національному проєкті «Дія. Цифрова освіта», здійснення проєкту «Бібліотека – територія вивчення української мови» та інших ініціатив.
Асоціація доречно нагадує, що книга ‒ це теж зброя, ідеологічна й ментальна. Росіяни на окупованих територіях вилучають з фондів бібліотек українські книжки та заміняють їх проросійським сегментом видань. Питання поповнення бібліотечних фондів загострюється у воєнний час і з огляду на застосування вимушених обмежень. Тому УБА 9 березня 2023 року звернулась до голови уряду України з проханням внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 року №590 та передбачити передплату періодичних видань і закупівлю інших видань для поповнення вітчизняних бібліотечних фондів.
«Отже, діяльність Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» провадиться безпосередньо в контексті часу. Попри перепони та загрози воєнного часу бібліотеки є осередками інтелектуальної свободи та громадянської активності, провідниками національних та європейських цінностей, простором просвіти та толерантності, культури, науки та освіти, а тому діяльність асоціації сьогодні спрямована на забезпечення високої якості надання послуг у бібліотечно-інформаційній сфері», – підсумувала доповідачка.
Студентка групи 401-ГД факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Дар’я Андрієць поділилася власними напрацюваннями, представивши присутнім доповідь «Сучасні комп’ютерні технології у діяльності бібліотек закладу вищої освіти». Авторка приділила значну увагу використанню програмного продукту DSpace, розробки Массачусетського технологічного інституту, що підтримує протокол обміну метаданими. Крім того, DSpace надає необхідну гнучкість для запуску електронної бібліотеки, налаштованого відповідно до наших конкретних потреб. Технологія дозволяє інтегрувати матеріали у міжнародні реєстри. У результаті проведеного дослідження студентка представила можливості використання вищезазначеної програми на базі Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Науковим керівником та натхненницею студентського дослідження виступила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Людмила Чередник.
«У розробках колекцій інформаційних ресурсів електронних бібліотек, забезпеченні їхньої підтримки й доступу до них, виявився затребуваним весь спектр ключових технологій керування інформацією, що використовують у сучасних інформаційних системах – технології баз даних, текстового пошуку та вебтехнології. Тому не випадково, що тенденції розвитку зазначених технологій, які склалися та формуються за останні роки, істотно впливають на функціональні можливості електронних бібліотек.
Університети та дослідні інститути в усьому світі активно планують і впроваджують електронні архіви своїх наукових продуктів. Крім того, мережеві механізми надають нові можливості для своєчасного поширення наукової інформації.
У світі цифрових технологій розрізняють декілька видів цифрованих документів. Усі вони походять від різних безпаперових технологій.
До першої групи належать документи, які є результатом «переведення інформації в цифрову форму». Такий спосіб перетворення документів з однієї форми в іншу називається оцифруванням. Так відбувається перетворення традиційної форми друкованих матеріалів в цифрову, тобто – комп’ютерну. Це дозволяє перетворювати ілюстративні, графічні документи, фотографії в електронну форму – файли. Важливість оцифрування документу пояснюється бажанням зберегти і забезпечити відкритий доступ до найцінніших ділових паперів.
Інша група електронних документів – документи, які існують лише в цифровій формі. Ці файли створюють за допомогою інформаційних технологій, таких як Інтернет і мультимедіа. Сучасні електронні документи можуть бути представлені у вигляді вербальної (усної) інформації, відеоматеріалу, звуку та анімації, графіки тощо. Особливістю таких файлів є більший об’єм даних, вони займають більше місця на жорсткому диску та інших носіях інформації.
Третьою групою продуктів безпаперових документів, яка набрала значну популярність серед користувачів є бази даних. Такі організовані структури призначені для зберігання, зміни та обробки великих обсягів інформації.
Існує тенденція зібрання до баз даних оцифрованих та цифрових документів. Обидва види документів утворюють електронні бібліотеки для подальшого розповсюдження в глобальній мережі Інтернет. Їхня цифрова форма дозволяє достатньо легко їх відтворювати та читати за допомогою будь-якого електронного пристрою (планшету, смартфону, комп’ютера тощо)», – зазначила студентка-документознавиця.
У Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» сконцентровано всі засоби та інструментарій для пошуку і представлення наукової інформації та надання доступу до неї у вигляді електронної бібліотеки, а саме: електронний каталог, інституційний репозитарій, повнотекстові придбані та власні бази даних, доступ до світових джерел інформації.
За видами електронних ресурсів для зберігання не має обмеження. Це можуть бути будь-які електронні текстові, числові, картографічні дані, аудіо - та відеоматеріали, а також зображення, презентації та інші інтерактивні мультимедіа. Не розміщують лише твори тимчасового значення – методичні вказівки, інструкції до лабораторних робіт, електронні навчальні засоби (відео- та аудіолекції, тести) тощо.
За словами доповідачки, станом на 15 лютого 2023 року університетська електронна бібліотека містила 10 425 повнотекстових електронних документи і є базою даних для інформаційного забезпечення освітнього і наукового процесів університету, електронного та дистанційного навчання. Це сховище створили за допомогою програмного забезпечення відкритого доступу DSpace – пакета вільного відкритого програмного забезпечення, що надає інструменти для керування цифровими активами, та використовується як основа для колективних архівів.
Серед функціональних аспектів платформи:
- система зберігає інформацію про користувачів;
- обмежує доступ до певних функцій системи, відповідно до типу користувача, тобто має функцію авторизації;
- оновлення матеріалу та його редагування: матеріали або пов’язані з ними метадані, що вносяться до архіву, перевіряються або доповнюються призначеними користувачами;
- матеріали доступні через певні посилання, що наводяться в описі конкретного елементу, за цим описом складають бібліографічні посилання на відповідний матеріал;
- система забезпечує функцію пошуку і перегляду, має зручну навігацію;
- можливість обробляти дані довільних форматів: від простих текстових документів до наборів даних і цифрового відео.
Модуль індексації й пошуку DSpace надає можливість індексації нового контенту й виконання пошуку по всьому архіву, розділу, підрозділу або колекції. Індекси пошуку можна конфігурувати, що дозволяє настроювати індексовані поля метаданих. Система надає простий і розширений пошук за назвою, автором, датою випуску документа й предметними термінами. Додатково, перегляд можна обмежити визначивши певну колекцію або розділ.
У DSpace система формування паролів має достатню захищеність. Система підтримки імен користувачів та їх паролів має можливість нагадати користувачу його ім’я та пароль, а також відновити їх, або задати нові.
В електронній бібліотеці Полтавської політехніки завдяки DSpace у системі зберігається така інформація про кожного користувача:
1) адреса електронної пошти;
2) прізвище та ім’ я;
3) пароль;
4) статус (студент, викладач) та приналежність до структурного підрозділу;
5) ознака самореєстрації, тобто чи було створено обліковий запис користувача автоматично чи, наприклад, в результаті звернення до адміністратора.
«Система DSpace підтримує визначення множини колекцій або груп користувачів в межах однієї встановленої системи. Колекції можуть визначатися у різний спосіб: наприклад, за темою, за типом контенту, за метою або аудиторією (наприклад, серія робочих статей або матеріали для навчального процесу). Групи користувачів представлено академічними відділами, структурними підрозділами, спеціальностями та академічними групами.
Отже, всесвітня мережа Інтернет істотно змінила вигляд сучасних бібліотек; стала пріоритетним джерелом інформації в суспільстві. Невпинний процес модернізації став причиною більшої доступність онлайн- бібліотек ніж бібліотек в їхньому класичному розумінні. Тож і вигляд подання інформації теж зазнає істотних змін та потребує вироблення певних вебтехнологій для забезпечення відкритого доступу», – підсумувала Дар’я Андрієць.
Виступи студенток викликав жвавий інтерес та обговорення серед учасників, які ставили запитання, жваво дискутували та ділилися власними науковими напрацюваннями. Організатори та партнери заходу відзначили високий науково-освітній рівень, актуальність та практично орієнтований характер презентованих студентських досліджень, наголосивши на величезному інтелектуальному та науковому потенціалові сучасної молоді. Незважаючи на запровадження воєнного стану та активні бойові дії на території нашої країни, подібні наукові заходи є просто необхідними для студентської молоді провідних закладів вищої освіти, допомагаючи дізнатися про щось нове, поспілкуватися щодо вирішення актуальних наукових проблем сьогодення, формують вміння логічно мислити і ставити питання.
«Попри складний для всієї країни час, науковці продовжують напружену дослідницьку роботу, надихаючи власним прикладом нову плеяду молодих талантів. Прикметно, що ця конференція об’єднала молодь з різних куточків України, яка поділилася свої першими науковими здобутками, адже, цитуючи відомий вислів німецького філософа і письменника Йоганн Вольфганга Гете, недостатньо тільки отримати знання; їх треба застосувати. Молодь – наше майбутнє, їй продовжувати нашу справу, робити нові відкриття. Тож бажаю молодим дослідникам подальшої плідної роботи, змістовних доповідей та цікавих дискусій!», – прокоментувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Чередник.
Нещодавно студентка політехніки виступила на міжнародній науково-практичній конференції з краєзнавчою розвідкою про перебування Тараса Шевченка на Полтавщині, викладачка-документознавиця поділилася як виявляти та нейтралізувати маніпуляції у діловому спілкуванні, презентувавши доповідь на міжнародній науково-практичній конференції, а студентка-документознавиця Дар’я Андрієць презентувала можливості репозитарію політехніки на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій медіакомунікаціям.
Раніше полтавські музейники презентували студентам факсиміле рідкісного Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи, студентки-документознавиці присвятили творчий проєкт видатній поетесі-шістдесятниці, а студентки-філологи популяризували творчу спадщину Кобзаря німецькою мовою.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
