Колекції гірських порід, руд та мінералів, кераміки, грошові одиниці різних епох і країн, особисті речі видатних людей – все це зберігається у музеях університету та фахових коледжів.
Міжнародний флешмоб – День селфі в музеї (Museum Selfie Day) – заснувала 2014 року британка Мар Діксон, яка веде сайт про музеї і мистецтво. Своєрідне свято відзначається щороку у третю середу січня. Цьогоріч подія припала на 20 січня і відбувається під час локдауну, тому відвідувачі постять фото з минулих відвідувань.
В Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на базі окремих структурних підрозділів – Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту, Полтавського фахового коледжу нафти і газу, Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя діють унікальні музеї, створенні з метою популяризації культурно-історичних надбань українського народу.
Яскравою перлиною політехніки є Народний музей історії університету імені Надії Кочерги – відомої науковиці, фундаторки кафедри українознавства, культури та документознавства у, який діє майже півстоліття.
«Народний музей Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» − це значуща сторінка в історії нашого вишу. За допомогою яскравих речових і документальних матеріалів він не лише розкриває основні етапи становлення університету, що є флагманом сучасної освіти України, а й посідає важливе місце у виховному процесі студентської молоді. Музей відкрито 8 травня 1975 року.
З 1985 року завідування музеєм на громадських засадах керівництвом інституту було покладено на кандидатку історичних наук Надію Кочергу, яка обіймала тоді посаду старшої викладачки кафедри філософії та соціально-політичних дисциплін. І керівництво не помилилося з вибором кандидатури. Багато творчих сил та енергії доклала Надія Костянтинівна до створення музею, який став її справжнім дітищем. За її активної участі було модернізовано, доповнено та розширено експозицію музею, в якому відобразилася його цікава історія, починаючи з Інституту шляхетних дівчат до величних звершень сьогодення. В основу формування тематико-експозиційного плану було покладено принципи об’єктивності й історизму, позбавлені ідеологічних нашарувань доби. Надія Костянтинівна проводила значну краєзнавчу роботу, відкриваючи нові й нові імена особистостей, доля яких переплелася з історією університету.
Громадський актив музею постійно проводить пошукову науково-дослідницьку роботу, бере участь у наукових конференціях міста, області, країни, публікує результати досліджень у краєзнавчих журналах та збірниках наукових праць. Ухвалою колегії управління культури Полтавської обласної державної адміністрації від 22 липня 1998 р. музею присвоєно статус «народного» за високий рівень дослідницької, краєзнавчої та культурно-виховної роботи», – розповіла завідувачка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник.
Експозиція музею має 10 розділів, де розташовано понад тисячу експонатів, які знайомлять відвідувачів із етапами розвитку та традиціями колективу Полтавської політехніки.
У фондах музею зберігаються унікальні експонати з історії колишнього Полтавського інституту шляхетних дівчат, що існував понад століття у стінах університету. Численні відвідувачі, викладачі та студенти мають змогу ознайомитися з особистими речами відомого полтавського винахідника, чиє ім’я гордо носить університет, зокрема годинник з будинку Юрія Кондратюка та славнозвісну траєкторію польоту людини на Місяць.
Окрему експозицію займають макети будівлі університету, стенди з науковими досягненнями, нагородами колишнього Полтавського інженерно-будівельного інституту, що протягом тривалого часу трансформувався з монопрофільного закладу вищої освіти в європейський класичний університет.
Серед експонатів музею зберігається Книга пошани університету, до якої заносять імена видатних випускників та героїв, що поклали власне життя за незалежність та волю України – випускника електромеханічного факультету Дмитра Коряка та студента III курсу Навчального – наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Максима Хітайлова. Студентська та науково-педагогічна спільнота свято береже пам’ять про славних попередників та щорічно відзначає ювілейні дати, пов’язані з історією університету.
З геологічними багатствами Полтавського регіону можна ознайомитися під час екскурсії неповторним геологічним музеєм Полтавського фахового коледжу нафти і газу. Директорка коледжу, кандидат технічних наук Любов Шумська, розповіла, що це – єдиний геологічний спеціалізований музей у Полтавській області, який має систематичну колекцію основних видів гірських порід, руд та мінералів, які складають земну кору. Фонди музею налічують більше двох тисяч зразків (!), які ілюструють розмаїття багатств надр нашої Землі.
«Наш музей існує вже більше 40 років та складається з чотирьох основних тематичних експозицій. Експозиція «Гірські породи» відображає геологічні процеси, які відбуваються на поверхні та в надрах Землі впродовж 4,5 мільярдів років. Унікальними є зразки породи, піднятої з глибини 12 066 м при бурінні найглибшої у світі Кольської свердловини, зразки кімберліту з алмазоносної «Трубки Миру» в Якутії.
Експозиція «Мінерали» відображає кристалохімічну класифікацію мінералів, тут представлені основні види та різновиди мінералів різних типів та класів – різнобарвні кристали кварцу, аметисти, гранати, кальцити, «рози» гіпсу, золотистого бурштину, цікава колекція яшм тощо.
В експозиції «Корисні копалини» представлені родовища корисних копалин за походженням. Експозиція «Палеонтологія» відображає віковий діапазон етапів розвитку життя на Землі. В музеї розташовані декілька невеликих, але цікавих експозицій – «Світ каменю», «Світ морів та океанів», «Корисні копалини Полтавської області». Новою є експозиція «Мінерали та гірські породи України», яка постійно поповнюється зразками гірських порід та мінералів під час геологозйомчої практики студентів коледжу», – розповідає Любов Шумська.
У музеї проводяться заняття з мінералогії, петрографії та палеонтології для студентів коледжу та університету, цікаві екскурсії для любителів мінералогії та школярів Полтавщини.
Ще однією унікальною «знахідкою», до якої варто завітати, стане Музей грошей, що діє на базі Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» .
Музей грошей є ровесником кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування, яка 21 січня 2021 року відзначає своє 20-річчя. Ініціатива створення Музею належала засновнику і першому завідувачу кафедри, ректору університету, доктору економічних наук, професору Володимиру Онищенку. Він подарував перші експонати, які мав з дитинства, захоплюючись нумізматикою.
«Колекція музею протягом двадцяти років поповнюється викладачами, студентами кафедри, свій внесок роблять і гості університету. На сьогодні експозиція музею налічує грошові знаки з понад 50 країн світу. Відвідувачі музею можуть побачити унікальні грошові знаки – гривні 1918 року, випущені урядом Української Народної Республіки, перші гроші незалежної держави та паперові карбованці початку XX століття.
В експозиції музею також представлені банкноти кінця XIX, початку XX століття, у тому числі чудово збережені гроші останньої царської грошової реформи 1898 року, які стовідсотково були забезпечені та вільно обмінювалися на золото, гроші тимчасового уряду (1917 рік) – «керенки» та інші.
У колекції монет представлені декілька старовинних експонатів – монети періоду перебудови Полтави царицею Єлизаветою І, монети кінця XVIII- початку XIX століття, а особливої уваги заслуговує монета 1818 року – деньга. Цілий розділ музею присвячено монетам зарубіжних країн», – прокоментувала доктор економічних наук, професор, директорка Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту Ірина Черниш.
Музей веде просвітницьку роботу серед студенів при викладанні дисциплін кафедри, профорієнтаційну роботу, популяризує історію грошового обігу тощо.
У Миргородському фаховому художньо-промисловому коледжі імені М.В.Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ще з перших років заснування як художньо-промислової школи діє музей кераміки (кабінет дипломних робіт).
Музей належить до числа визначних пам'яток України. Унікальне зібрання шедеврів мистецтва – це дипломні роботи вихованців і твори викладачів коледжу з кінця ХІХ століття по сьогодні, а також китайські, іранські, італійські, японські та французькі керамічні вироби, фарфор Веджвуда, Мейсена, Копенгагена (XVIII ст.-початку ХХ ст.), заводів М. Кузнєцова, Гарднерата, український фаянс Кам’яного Броду та Міжгірщини та інших. Основу композиції миргородського музею кераміки складають 20 великих композицій роботи скульпторів Е. Фальконе, А. Адамсона і Ф. Гордєєва.
У закладі працювали визнані майстри українського мистецтва: О. Сластьон, І. Українець, В. Кричевський, Ф. Красицький та інші. Свої знання і вміння вони передали вихованцям, що працювали і працюють на багатьох керамічних заводах не тільки України, а й за її межами.
Експозиція щорічно поповнюється чудовими, майстерно виконаними на високому художньому і естетичному рівні творчими роботами студентів.
Влітку Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став частиною екскурсійної програми під час відзначення Днів європейської спадщини-2020 в Полтаві та увійшов до туристичного маршруту «Полтавська Кондратюкіана».
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
