З нагоди 130-ї річниці з дня народження Михайла Булгакова, науково-педагогічні працівники та студенти кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провели засідання наукового гуртка «Філологія», на якому обговорили основні періоди життя та творчості письменника, пригадали найвідоміші твори.
Серед визнаних шедеврів світової літератури – романи «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Іван Васильович», «Біла гвардія», «Дияволіада». Творчість Михайла Булгакова неодноразово перекладалась різними мови світу та екранізувалась, а у своїй творчості автор прагнув дати можливість читачеві відчути себе творцем власної долі. З цією метою він надавав своїм героям право вибору, а фінал творів або ж залишав відкритим, або закінчував твори загибеллю героя.
За словами керівника гуртка, кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анни Павельєвої, потужним стимулом для прозової творчості та всесвітнього визнання письменника Михайла Булгакова стала його батьківщина, родинні корені та нерозривний зв’язок упродовж життя з Україною.
«У Києві майбутній письменник народився, навчався у гімназії та університеті, полюбив оперу, повінчався із першою дружиною Тетяною Лаппе, на Байковому цвинтарі у Києві знаходиться сімейна могила Булгакових. Образ Києва, створений у його творах, закарбувався у пам’яті багатьох поколінь українців і відомий на весь світ часто саме у сприйнятті письменника – крізь призму його творів», – говорить науковиця.
Під час засідання власні унікальні наукові дослідження презентували студенти-філологи, зокрема студентка четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» Анна Бойко виступила з презентацією, присвяченою основним віхам життя та творчості Булгакова, а студентка Марина Слюсаренко підготувала доповідь про цікаві факти з біографії митця. Темою літературознавчого дослідження Ангеліни Лазебник став найвідоміший та найсуперечливіший твір письменника – роман «Майстер і Маргарита», про містику музею Булгакова у Києві розповіла студентка четвертого курсу гуманітарного факультету Ірина Лобко.
Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він каже у своєму ліричному нарисі «Київ-місто». Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий у Європі. До «Дому Турбіних» на Андріївському узвозі, що його був «відкрив» Віктор Некрасов, приїзджають науковці, перекладачі, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова.
«Ах, які зірки в Україні! От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на Батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», – скаже в оповіданні «Я убил» доктор Яшвін, у якому легко упізнати самого автора.
Як митець і мислитель, Михайло Булгаков перебував під значним впливом творчості письменника Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди. Можна говорити і про зв’язок творчості Булгакова та сучасної української літератури. Риси міфологізму та магічного реалізму, притаманні його творам, знаходимо в українському химерному романі 1970-х років («Марко Пекельний» Олекси Стороженка, «Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханки Альчести по Слобожанській Швейцарії» Майка Йогансена, «Козацькому роду нема переводу, або Козак Мамай і Чужа Молодиця» Олександра Ільченка, «Лебедина зграя», «Зелені млини» Василя Земляка та ін.), у баладі (Іван Драч, Павло Мовчан, Ігор Калинець).
«У своїй творчості Булгаков неодноразово зображав автобіографічні елементи. Зокрема, свою матір, Варвару Михайлівну, Михайло Опанасович зобразив у романі «Белая гвардия». Будинок, де жили Булгакови, на Андріївському узвозі № 13, він описав у романі «Дни Турбиных». Деякі літературознавці зазначають, що Булгаков, коли писав роман «Майстер і Маргарита», образ Воланда узяв з ролі Мефістофеля у виконанні Федора Шаляпіна, виступи якого він бачив у київських театрах, а образом Маргарити стала третя дружина письменника – Олена Сергіївна.
Період, коли майбутній письменник займався медициною, він описав в образах персонажу повісті «Фатальні яйця», професора Пєрсікова та Пилипа Пилиповича у повісті «Собачье сердце» Вже у період роботи завідувачем інфекційного та венерологічного відділення міської земської лікарні, Булгаков зобразив свого персонажа у циклі оповідань «Записки юного врача». Головний герой був протеже самого Михайла Опанасовича – чесного лікаря, який рятував хворих у безнадійних ситуаціях. Після переїзду у Москву Булгакови зблизилися зі знайомими Земських – Вірою Федорівною й Іваном Павловичем Крєшковим. Останні мешкали на Патріарших ставках, на вулиці Малій Бронній, № 32, де разом із родиною Булгакових проводили спіритичні сеанси. Вважають, що у деяких своїх «містичних» творах Михайло Булгаков використовував, як літературні джерела: оперу «Фауст», написану Шарлем Ґуно, містичну прозу Олексія Толстого, а також філософську прозу Анатоля Франса. Булгаков також і сам стверджував, що орієнтувався на творчість Герберта Веллса. Фантастичні ідеї останнього він використав у повістях «Роковые яйца» та «Собачье сердце», а також у п'єсі «Адам и Ева». Письменник також використовував образи творчості Жюля Верна, Редьярда Кіплінга, Андрія Бєлого, Йоганна Вольфганга фон Гете, Федора Достоєвського та Чарльза Метьюріна. Можливо, найбільше значення у літературі Булгакова відіграв Микола Васильович Гоголь. Цікаво, що навіть на могилі Михайла Булгакова був встановлений камінь, який раніше лежав на могилі Миколи Гоголя», – прокоментувала студентка Марина Слюсаренко.
Учасники наукового гуртка «Філологія» також поділилися враженнями від прочитаних творів класика, обмінялися емоціями та подискутували над екранізаціями його найпопулярніших творів. Наукові доповіді учасників вразили присутніх детальним аналізом стилістичних, мовних особливостей розглянутих творів, глибокою увагою до творчої біографії та джерел натхнення письменника.
Раніше філологи підтримали челендж шотландського університету, дослідили витоки популярності британських письменників XX століття та провели круглий стіл, присвячений правам людини.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
