З початку нового навчального семестру на кафедрі германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» стартувала серія наукових зустрічей, присвячених питанням світової оригінальної та перекладної літератури, літературознавчим дослідженням та перекладознавчим аспектам. Одну з онлайн-зустрічей провели на підтримку челенджу, запущеного шотландським університетом Глазго, з нагоди дня народження відомого шотландського поета Роберта Бернса.
Студенти-філологи під керівництвом доктора філологічних наук, професора кафедри германської філології та перекладу Тетяни Кушнірової та кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої підготували літературне дійство, присвячене творчості національного героя Шотландії, поета, фольклориста, автора багатьох віршів та поем, написаних рівнинною шотландською та англійською мовами Роберта Бернса.
Зокрема, студентки III курсу гуманітарного факультету політехніки – Катерина Глушко, Вероніка Коренченко та лауреатка щорічної міської літературної премії імені М. В. Гоголя Вікторія Попова продекламували найпопулярніші вірші різними мовами, а студентка IV курсу, популяризаторка творів відомого письменника Миколи Гоголя Анна Бойко під гітару зворушливо виконала пісню на слова поета «Моє серце в верховині».
Студентка групи 102-ГФ Єлизавета Шаповал написала чудовий портрет Роберта Бернса, а Марина Корнієнко запропонувала поціновувачам творчості Роберта Бернса цікаву гру Kahoot, де кожен бажаючий міг перевірити власні знання. Майстерно представили творчість шотландського барда у власних відеороликах студенти груп 101-ГФ та 102-ГФ гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Згідно з загальнонаціональним опитуванням 2009 року, проведеним шотландським телеканалом STV, поет Роберт Бернс був обраний найвеличнішим шотландцем усіх часів, залишивши далеко позаду Уільяма Воллеса та Вальтера Скотта. Посмертна творчість піонера Романтизму – джерело натхнення для наступних поколінь, культурний символ Шотландії, святкування життєвих і творчих дат у XIX-XXI століттях перетворилось на справжній культ.
«З ім’ям Роберта Бернса пов’язують «Бернсову строфу» – шестивірш з скороченими четвертим та шостим рядками, що виник у середньовічній провансальській поезії (стандартний габбі), але почав широко використовуватися саме Бернсом. Літературний стиль митця відзначається безпосередністю, прямотою і щирістю – чи то любовні поезії, чи народні балади, чи лірика, не позбавлена гумору ( «Tam o' Shante» – «Тем-о-шентер») чи сатира в «Молитві святого Віллі» («Holy Willie's Prayer») та «Святому ярмарку» («The Holy Fair»).
Поезія шотландця сповнена алюзій на Біблію, класичну англійську та європейську літературу, творчість шотландських бардів. Бернс палко підтримував Французьку революцію та не боявся висловлювати власні радикальні, антиклерикальні та патріотичні погляди, пишучи про класову нерівність, гендерні ролі у суспільстві, шотландську церкву та національну ідентичність, боротьбу за свободу, бідність, кохання, шотландські реалії – народні танці, пісні й музику, звичаї й традиції, шотландський віскі тощо.
Народний Бард утілив у своїй поезії все, що знаходить відгук у серцях людей різних поколінь та різних країн, тому його творчість, перекладена на усі основні світові мови, й досі не втрачає популярності», – говорить доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Тетяна Кушнірова.
За словами кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої, Роберт Бернс вважається передвісником романтизму на Британських островах, а його літературні твори та переробки народних пісень мали значний вплив на творчість Вільяма Вордсворта, Семюеля Тейлора Колріджа, Персі Шеллі та навіть Вальтера Скотта.
«Поет палко любив свою Батьківщину і вважав справою честі зберегти її культурні надбання, завдяки його постійній фольклористичній діяльності, збиранню та записуванню шотландських національних пісень, віршів та балад по всій країні усна народні творчість Шотландії збереглася донині, а багато віршів, перероблених і доповнених самим поетом, були покладені на музику і набули популярності в якості пісень, що й досі виконуються під час народних святкувань та навіть державних свят.
Сьогодні Роберт Бернс вважається національним героєм в Шотландії, а його день народження – 25 січня стало державним святом, що відзначається у кожній шотландській родині та одержало назву «Ніч Бернса» (Burns Night) або «Вечеря Бернса» (Burns Supper). Свято вже багато років відзначають поза межами Шотландії – у різних куточках земної кулі, прихильники поета спільно зі своїм шотландськими однодумцями готують національні страви та декламують поезію Роберта Бернса. Тому ми разом з Тетяною Кушніровою та студентами-філологами вирішили не залишатися осторонь і відсвяткувати День народження поета по-новому», – розповіла науковиця.
Матеріали про святкове дійство, присвячене творчості поета Роберта Бернса викладачі-філологи Полтавської політехніки подали до інформаційного відділу Університету Глазго для занесення його до інтерактивної мапи святкувань Burns Night в усьому світі.
На попередніх зустрічах студенти досліджували витоки популярності британських письменників XX століття, аналізували повість Миколи Гоголя і досліджували способи її перекладу та вивчали феномен англійської літератури – творчість сестер-письменниць, які шокували сучасників.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
