2021-02-14

Науковець політехніки опанував нові можливості цифрової наукової комунікації

У січні 2021 року оновився інтерфейс бази даних Web of Science Core Collection і з’явилися нові функції. Компанія Clarivate запросила науковців на серію вебінарів по вдосконаленню навиків користування платформою. Кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Олександр Зима успішно пройшов навчання і отримав п’ять сертифікатів, які засвідчують здобуття нових навичок роботи з ресурсом та діджиталізації наукової комунікації.

Науковець політехніки опанував нові можливості цифрової наукової комунікації

У новому інтерфейсі з’явився розширений пошук для вирішення більш складних пошукових задач, а також оновився механізм аналізу, збереження, корегування отриманих даних, створення і збереження звітів.

Протягом січня-лютого цього року експертка компанії Clarivate з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання Ірина Тихонкова провела вебінари на онлайн-платформі Webex.

«Полтавська політехніка має високий рівень наукової діяльності і публікативної активності науковців, є лідером за науковою діяльністю в Україні, що підтверджено високими позиціями у національних та міжнародних рейтингах. Ми весь час займаємось як науково-викладацькою роботою, так і професійним вдосконаленням. Відвідав п’ять вебінарів з різною тематикою – «Ресурси Clarivate для наукової діяльності», «Авторські профілі науковця: бонус чи тягар», «Можливості і функції референс-менеджера EndNote», «Розширений пошук в новому інтерфейсі», «Відкритий доступ та план S». Це важливо для кожного наукового працівника, який має власний доробок – статті, монографії, розділи у колективних працях, підручниках, матеріали конференцій, патенти тощо. Дуже детально розглянули складнощі, які можуть виникнути при пошуку робіт певного автора у Web of Science Core Collection. Цікавість наукової спільноти оцінюється за отриманими цитуваннями. Часто для первинної кваліфікаційної оцінки необхідно надати перелік публікацій та дані за цитуванням, а для науковця – показник індексу Гірша. Формула h-index достатньо проста, але підрахунки проводяться за різними базами даних з різним контентом, певними особливостями індексації, що призводить до різних значень h-index у одного науковця. Все це потребує впорядкування. Інколи необхідно мати кілька авторських профілів, наприклад, Publons|ResearcherID, ORCID, ResearchGate, Google Scholar. Цікаво було дізнатись і про стан реалізації так званого «плану S» – забезпечення миттєвого відкритого доступу до всіх даних наукометричних баз та виклики для українських університетів, повязані з цим. Нові знання уже використовую на практиці», – прокоментував кандидат технічних наук, доцент Олександр Зима.

Референс-менеджер EndNote від Clarivate Analytics дозволяє створити базу публікацій по темі дослідження та значно полегшує процес оформлення статей за форматом певного видання. Наприклад, функція EndNote Match значно скорочує час підбору видань для публікації, а експорт даних з EndNote – оптимізує при створенні звітів.

 

Відкритий доступ змінює модель наукової комунікації у всьому світі. 14 лютого 2002 року було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу, яку було обговорено 1–2 грудня 2001 на конференції, організованій Інститутом відкритого суспільства.

«Поєднання старої традиції та нової технології може принести безпрецедентно велику суспільну користь. Стара традиція — це готовність вчених та дослідників безоплатно публікувати результати своїх праць у наукових виданнях для отримання та поширення нових знань. Новою технологією стає Інтернет. Громадська користь, яку приносить поєднання цих двох факторів, знаходить своє вираження у електронному розповсюдженні по всьому світу журнальних статей, відрецензованих експертами, та абсолютно вільному і необмеженому доступі до них учених, дослідників, викладачів, студентів та усіх, кого цікавить наука», – зазначається в документі.

Рух за відкритий доступ виник через зростання цін на наукові журнали та інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу («зелений шлях»), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу («золотий шлях»), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.

У вересні 2018 року міжнародним консорціумом грантодавців та установ cOAlition S було проголошено план S, який має на меті дати миттєвий доступ до результатів досліджень кожному і мав вступити в дію з 1 січня 2020 року, але відтермінований на 2021, щоб дозволити дослідницькій спільноті адаптуватися. Тобто відкритий доступ за замовчуванням стане методом для поширення нових результатів рецензованих наукових досліджень у кожній галузі та у кожній країні.

Учений секретар Науково-видавничої ради НАН України, кандидат геологічних наук Юлія Діденко детально аналізувала ініціативу ЄС щодо відкритого доступу до наукових публікацій.

Clarivate Analytics – незалежна американська компанія, заснована в 2016 році, що управляє базами даних, інформаційними системами і колекціями з інтелектуальної власності, фінансується на основі передплати її послуг. Компанія орієнтує свою діяльність на проведенні наукових та академічних досліджень, патентний аналіз і правове регулювання, захист брендів і інтелектуальної власності.

Починаючи з березня 2021 року, кожного другого четверга місяця о 16:15 хв будуть проходити вебінари зі щомісячної серії «Clarivate – науковцям або місце зустрічі змінити не можна» (українською мовою). Реєстрацію на такі вебінари уже розпочато, а теми будуть оголошуватися за місяць.

Минулого року 17 науково-педагогічних працівників ННІ архітектури, будівництва та землеустрою пройшли вебінари з використання бази даних Web Of Science.

Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»