Науковиці Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» - кандидатка технічних наук, доцентка кафедри будівельних конструкцій Ольга Гарькава та кандидатка архітектури, доцентка кафедри архітектури будівель та дизайну Людмила Шевченко стали запрошеними учасницями традиційного «ViA's Research Еvening 2024», що відбувся на базі Відземського університету прикладних наук (Vidzeme University of Applied Sciences).
Запрошення взяти участь у масштабному науково-освітньому івенті стало результатом попередніх домовленостей науковиць Полтавської політехніки з деканом інженерного факультету Відземського університету прикладних наук Aija Cunska про напрямки спільної наукової роботи та шляхи її реалізації між українським та латвійським університетами. Підвалини такого співробітництва були закладені науковицями Полтавської політехніки під час участі у програмі міжнародної академічної мобільності Erasmus+ KA171 у 2023/2024 навчальному році, що проводилась на базі провідного латвійського університету – партнеру.
Відзначимо, «ViA's Research Еvening 2024» проводиться щомісяця в Socio-technical Systems Engineering Institute Відземського університету прикладних наук з метою обміну науковими думками, розгляду поточних результатів наукових досліджень аспірантів університету та обговорення актуальних проблем і задач науки. Онлайн - формат заходу передбачав 20 - хвилинні доповіді-презентації учасників та 10-хвилинні сесії відкритих запитань від студентів, аспірантів та науково-педагогічного колективу університету. Це дає можливість учасникам пройти тренінг перед захистом наукової роботи, внести необхідні коригування, удосконалити її за порадами науковців.
На заході доцентка кафедри будівельних конструкцій Ольга Гарькава представила результати своєї докторської дисертації, виконаної під керівництвом д.т.н, професора, завідувача кафедри будівельних конструкцій Полтавської політехніки Андрія Павлікова «Синтез каркасних конструктивних систем будівель та основи розрахунку їх елементів». У своїй доповіді науковиця акцентувала увагу на актуальній проблемі відновлення житлового фонду нашої країни. Вирішення цієї проблеми можливе із застосуванням збірної каркасної безбалкової безкапітельної конструктивної системи будівель, котра дозволяє зводити будівлі зі швидкістю на 40% вищою у порівнянні з традиційними конструктивними системами.
Крім того, інтерес до збірного безбалкового каркасу обумовлюється рядом його переваг при використанні в будівництві: свободою архітектурно-планувальних рішень, широкими можливостями перепланування приміщень, застосуванням енергоефективних матеріалів в огороджувальних конструкціях, швидким відновленням індустріалізації будівництва тощо. Названа конструктивна система є оптимальним рішенням для зведення як багатоповерхівок, так і будинків котеджного типу. Зважаючи на безумовні її переваги, розроблений в дисертації методологічний комплекс розрахунку несучої здатності збірної каркасної безбалкової конструктивної системи будівель та її елементів є актуальним та затребуваним інженерами-будівельниками.
Науковиця Ольга Гарькава також представила результати експериментальних досліджень залізобетонних колон каркасної конструктивної системи будівель, виготовлених із використанням відходів каменедробильних заводів, а саме гранітного відсіву. Цей дослідницький напрям особливо зацікавив латвійських колег, котрі проводять дослідження з екологічного («зеленого») будівництва.
Доповідь-презентація доцентки Людмили Шевченко була присвячена особливостям ландшафтно-просторової організації міста Полтави («Peculiarities of the landscape and spatial organization of the city of Poltava (Ukraine)»).
Віртуальне знайомство з просторовою організацією нашого міста науковиця розпочала з історичного підґрунтя – топографічної та ландшафтної підоснови, які разом із подальшим розвитком містобудування посприяли формуванню унікальної просторової структури Полтави. Початок ХІХ століття ознаменувався набуттям містом статусу центру Полтавської губернії, що дало поштовх до ґрунтовних містобудівних перетворень та реалізації знакових архітектурних проєктів. Результатом цих дій стало впровадження радіально-планувальної схеми міста із центральним ядром – відкритим майданом з ансамблевою забудовою по периметру. Променева система вулиць дала початок новим напрямкам розвитку міста та зв’язала центральне ядро з його історичними частинами, і в першу чергу – Соборним майданом. Для містобудівного періоду Полтави тих часів були характерними осьові перспективи, орієнтація вулиць на домінанти і постановка нових домінант у створенні вулиць. Така унікальна просторова організація міста дала можливість зберегти напрацювання попередніх століть, врахувати особливості топографічної підоснови та органічно включити ландшафтний потенціал в її структуру.
Людмила Шевченко в своїй доповіді також акцентувала увагу ще на одній виразній топографічній точці міста Полтави – Інститутській горі, та безпосередньо її домінуючому об’єкту – Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», коротко проаналізувавши структуру університету та місце архітектурної спільноти в ньому.
Доповідь-презентація Людмили Шевченко знайшла відгук у Marija Katrīna Dambe, яка продемонструвала ландшафтно-планувальну структуру міста Валмієра (Латвія). За словами латвійської колеги, наші міста мають спільні риси щодо ландшафтно-просторової організації, подальших перспектив розвитку у напрямі збереження природних ресурсів, унікальних історичних куточків міста. Саме за цими напрямками можлива подальша співпраця між провідними європейськими університетами.
Marija Katrīna Dambe, викладачка Vidzeme University of Applied Sciences, була ініціаторкою дискусії на тему «Interdisciplinarity in sustainable construction», під час якої між науковцями були знайдені шляхи подальшої взаємодії, котрі стосуються сталого розвитку, вторинного застосування будівельних матеріалів, інших аспектів будівельної та архітектурної справи.
Oskars Java, PhD, директор Socio-technical Systems Engineering Institute запропонував усім, хто має бажання, долучитись до підготовки заявки на грантовий проєкт, що стосується збору та вторинної переробки пластикового сміття та залишків риболовних сіток, котрими забруднені узбережжя багатьох країн Євросоюзу, а зокрема – узбережжя Балтійського моря в Латвії.
Нагадаємо, участь у масштабному науково-освітньому заході – це реальний кейс плідної співпраці між Vidzeme University of Applied Sciences (Латвія) та Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна), початок якому поклала участь науковиць Полтавської політехніки Ольги Гарькавої та Людмили Шевченко у програмі міжнародної академічної мобільності Erasmus+ KA171 у лютому 2024 року.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
