У рамках програми академічної мобільності Erasmus+ KA171 науково – педагогічні працівники та студентки Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою, Навчально – наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відвідали Відземський університет прикладних наук Vidzeme University of Applied Sciences, що знаходиться у латвійському місті Валмієра. Представники багатопрофільного класичного Національного університету імені Юрія Кондратюка – кандидатка технічних наук, доцентка кафедри будівельних конструкцій Ольга Гарькава, кандидатка архітектури, доцентка кафедри архітектури будівель та дизайну Людмила Шевченко, студентки групи група 102-А Єва Дьомкіна, Руслана Кравченко, студентки групи 301-А Марина Макуха, Софія Грошева та студентка групи 402-ТН Людмила Вовнянко взяли участь у «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON», що проходив 22-26 лютого 2024 року на базі провідного латвійського університету – партнера.
Латвія зустріла делегацію Полтавської політехніки похмурою погодою, дощем та туманом, але теплий прийом в університеті – партнері зігрів учасників масштабного наукового івенту та налаштував на активну роботу. Кураторка програми Marija Katrina Dambe зорієнтувала гостей по розкладу заходів на цей період. Відзначимо, що раніше науковці та майбутні професіонали вже відвідали лекції з будівельної акустики від представника британської агенції з акустичного дизайну та консалтингу.
Офлайн – програма включала в себе реєстрацію учасників, їхній розподіл на команди, активну роботу в командах, щоранкові check-points, pitch workshop, роботу з менторами заходу.
«WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» об’єднав 80 учасників із України, Португалії, Румунії, Польщі, Естонії, Литви, Латвії, до активної участі долучилися представники коледжів, закладів вищої освіти, деревообробних фірм, креативних груп. Тож досвідчені та молоді науковиці Полтавської політехніки змагалися не лише з рівними собі, а й з професіоналами своєї справи, які працюють з деревом.
Вже на відкритті міжнародного івенту розпочався процес створення креативних команд (4-8 учасників) для виконання завдань. Україна на цьому заході була представлена двома провідними закладами вищої освіти – Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Національним університетом «Чернігівська політехніка». Тож наші учасниці Марина Макуха, Софія Грошева та Людмила Вовнянко об’єдналися з учасницями з Чернігова Тетяною Лещенко, Ольгою Крищенко, Катериною Бондар та Анастасією Сай у команду «MRIYA». А студентки Полтавської політехніки Єва Дьомкіна та Руслана Кравченко разом зі студентами з University of Applied Sciences in Kaunas (місто Каунас, Литва) Benas Šalčiūnas, Mindaugas Rimkus та Tadas Čiauška створили міжнародну команду «PENKTAGON».
Програма «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» передбачала чотири варіанти завдань:
- Digitalization in Construction of Wooden and/or Circular Buildings;
- Reconfigurable Spaces of Performance;
- Transformable Timber Interiors;
- Open Challenge.
Дівчата з команди «MRIYA» обрали працювати над другим завданням – створенням сцени для етнофестивалю, побудованої з дерев’яних конструкцій, яка була би адаптована до акустичних потреб різних музикантів. Запропоноване рішення повинно було передбачати три різних музичних локації в історичному середовищі Латвії, засноване на ощадливому використанні природних ресурсів. А члени міжнародної команди «PENKTAGON» вирішили випробувати свої креативні ідеї у третьому завданні – розробити дерев’яні меблі для невеликих, багатофункціональних модулів, які можна налаштувати та трансформувати під різноманітні види діяльності, наприклад, як настільні ігри з друзями, відеоконференції чи просто зона відпочинку від щоденних справ.
З учасниками хакатону працювала потужна команда менторів, серед яких викладачі Vidzeme University of Applied Sciences Krišjānis Zaķis, Marija Katrīna Dambe, Aivars Vilguts, представники IT Department та Digital центрів Kārlis Ašitoks, Aleksands Ļubinskis, працівники різних фірм, асоціацій та Furniture Manufacturers Латвії (Ieva Erele, Sabīne Ozoliņa, Jānis Ozoliņš, Inguss Pavasars, Sigita Alksne), консультанти (Marc Fuzzelier-Hart) та науковці закладів вищої освіти, спеціалісти у сфері зеленого будівництва та сталого розвитку Jānis Dripe, Ola Rostad. Вони активно працювали з командами, надаючи практичні поради щодо реалізації їхніх задумів, коригування конструктивних рішень, імплементації ідей в реальне життя.
Варто відзначити, що на виконання обраних завдань учасники «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» мали всього 48 годин, різні workplaces на вибір для роботи (у тому числі й майстерні), різноманітні матеріали (деревина, фанера, гофрований картон різної товщини, папір, тощо) та приладдя як для роботи з папером, так і для роботи з деревом. Перед початком робіт організатори заходу провели інструктаж по роботі з приладами та, в разі необхідності, могли надати інструкторів для роботи з деревом.
48 годин промайнули у творчій роботі дуже швидко, студентки вперше працювали в таких умовах і стислих термінах. Вирішення завдання необхідно було представити у вигляді комп’ютерної презентації, реальної виготовленої моделі та короткої доповіді. Погодьтеся, 48 годин для цього замалий термін, проте учасниці зі своїми командами впоралися з ним. За словами студенток, творчий процес був цікавим та, водночас, виснажливим. На підтримку творчих та фізичних сил учасників у період 48-годинного творчого марафону організатори заходу забезпечили їх вегетаріанськими сніданками, обідами й ланчами.
Упродовж 48 годин команди повинні були представляти поетапний хід роботи на ранкових check-points у вигляді коротких доповідей. Із цією вимогою студентки політехніки також впоралися на «відмінно».
У фіналі учасники 17 команд «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» презентували власні роботи. Їх якість оцінювало авторитетне журі у складі: Sabīne Vandāna (менеджерка заходів у Valmiermuiža Association of Culture), Gunita Ķiesnere (директорка New Building School – Sustainable construction, Vidzeme University of Applied Sciences) та Māra Liepa-Zemeša (директорка Institute of Architecture and Design, Riga Technical University).
На створення своєї ідеї сцени з дерев’яних конструкцій для етнофестивалю в Латвії представниць української команди «MRIYA» надихнув національний латиський струнний щипковий музичний інструмент кокле (kokle), що входить до Культурного канону Латвії. Цю роботу якісно презентували Марина Макуха та Тетяна Лещенко. Свою коротку доповідь Марина виголосила, підкреслюючи головні характеристики об’єкта – його національну змістовність, мобільність, транспортабельність, зручність монтажу/демонтажу, зручне використання на локаціях.
Міжнародна команда «PENKTAGON» представила ідею мобільної конструкції, яка в разі потреби здатна створювати меблі у вигляді столу, стільців, полиць. Це рішення спільно презентували Mindaugas Rimkus та Єва Дьомкіна, наголосивши на трансформації конструкції та можливості її зміни під різні функціональні процеси, у тому числі й ігрові.
Обидві команди отримали схвальні відгуки від менторів та членів журі, адже достойно представили на міжнародному рівні власні напрацювання. Всі учасники нагороджені сертифікатами про участь у «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON».
«WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» завершився на високій, позитивній ноті. Вагомим результатом проведення масштабного івенту став міжнародний контент, який дав можливість продемонструвати в реальних умовах дію навиків soft skills, можливість створювати й імплементувати ідеї в актуальних будівельних матеріалах, отримати навички учасників швидко генерувати творчі ідеї та встигнути їх реалізувати протягом короткого часу. За словами учасників, це цікавий творчий марафон, який вкотре довів відсутність кордонів та жодних мовних перепон для досягнення якісного результату, спільність професійних інтересів та солідарність між представниками різних країн Європи. Отриманий досвід та позитивні емоції всіх учасників від «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» стали «зарядом бадьорості» й відкриттям нових можливостей у творчому архітектурному проєктуванні.
Також у рамках програми для зарубіжних учасників були влаштовані екскурсії латвійськими містами Валмієра (Valmiera) та Цесіс (Cesis). Зокрема, кураторка програми Marija Katrina Dambe провела цікаву екскурсію по місту Валмієра, заснованому у 1224 році та запросила відвідати музей міста. Він є інтерактивним, наповненим цифровими технологіями та старовинними предметами й конструкціями історичної спадщини Латвії. Для студентів-архітекторів уже саме архітектурно-просторове вирішення цього музею становить значний інтерес. Адже він розташований у комплексі реконструйованих та відреставрованих будівель XVIII-XXI ст. на території руїн історичного Валмієрського замку Лівонського ордена, тому являє собою чудовий приклад співіснування об’єктів історичної спадщини та сучасного дизайну.
Зарубіжні учасники «WOOD TECHNOLOGY HACKATHON» в останній день перебування в Латвії на запрошення Marija Katrina Dambe відвідали з нею місто Цесіс, засноване на початку XIII століття. Це місто виявилося цікавим своєю топографією з активними формами рельєфу, водними об’єктами, історичним плануванням з вузькими затишними вулицями, різноманітними будиночками з дерева й каменю та старовинними архітектурними об’єктами, зокрема – збереженими до сьогодні середньовічним Венденським замком з руїнами фортечних стін та парком, церквою Св. Іоанна, площею з ратушею.
Науковиці Полтавської політехніки Ольга Гарькава та Людмила Шевченко зустрілись з деканом інженерного факультету Aija Cunska. Під час змістовної та плідної зустрічі представники університетів – партнерів обговорили можливості подвійного навчання студентів, знайшли напрямки спільної наукової роботи та обговорили шляхи її успішної реалізації.
На зустрічі також було досягнуто домовленостей щодо представлення докторської дисертації Ольги Гарькавої на тему «Синтез каркасних конструктивних систем будівель та основи розрахунку їх елементів» на засіданні інженерного факультету Відземського університету прикладних наук.
В університеті, у м. Валмієра та загалом у Латвії, відчутна сильна підтримка України в її прагненні до свободи, котра проявлялась в жовто-блакитних прапорах, що здіймались повсюди, в гімні України, що лунав у міських автобусах, у молитвах за українців у костелі та у щирих словах підтримки від латвійців.
Учасники програми академічної мобільності зауважили, що здобули надзвичайний досвід міжнародної співпраці, котрий із задоволенням використають в подальшому навчанні та роботі в університеті та подякували координаторам Erasmus+ від латвійської сторони Ance Cirša й Beate Velpe та з української – Анні Павельєвій, котра завдяки всебічній підтримці ректора Полтавської політехніки, професора Володимира Онищенка якісно і швидко організувала участь викладачів та студентів політехніки у цій грантовій програмі мобільності.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Нещодавно у політехніці презентували проєкт соціальної згуртованості, успішно реалізований за підтримки МОМ та уряду Японії, у рамках програми «Відкритий Світ» науковиця-філолог проаналізувала американські освітні тренди на прикладі місцевих навчальних закладів, керівник потужної наукової школи Полтавської політехніки нагороджений найвищою почесною відзнакою «За заслуги перед університетом», а студентки політехніки поділилися враженнями від програми кредитної академічної мобільності Erasmus+ в Данії.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
