З 20 жовтня по 17 листопада науковці працювали над вдосконаленням навичок роботи з базами Scopus, ScienceDirect, Mendeley та іншими електронними ресурсами у рамках серії вебінарів від компанії Elsevier Ukraine. Навчання проводила тренерка компанії Elsevier Ukraine Марина Назаровець – головна бібліотекарка Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Учасницями вебінарів стали науково-педагогічні працівники гуманітарного факультету Полтавської політехніки – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова та кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва. Науковиці раніше були учасницями жовтневої серії вебінарів про застосування наукометрії для успішної наукової діяльності та літньої серії вебінарів, у рамках якої розглядалися теми академічної доброчесності.
«Під час вебінарів розглянули актуальні аспекти діяльності кожного науково-педагогічного працівника університету – використання інструментарію бази даних Scopus, навички роботи з ScienceDirect, використання наявних електронних ресурсів задля підвищення публікативної активності науковця, розповіли про наявні алгоритми пошуку та порівняння науковометричних показників журналів, книг, першоджерел», –прокоментувала кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва. Особливості практичної роботи з базами даних Scopus, ScienceDirect, Mendeley розглянули у дев’яти тематичних вебінарах:
«Перші кроки у Scopus» (як розпочати роботу зі Scopus, правильно налаштувати свій обліковий відповідно до власних уподобань? Крім того, були висвітлені варіанти віддаленого доступу, які дають змогу забезпечити науковцеві комфортну роботу з будь-якої точки світу).
«Починаємо з пошуку літератури у Scopus» (пошук літератури має вирішальне значення на всіх етапах дослідження – від планування до написання, тож під час цього вебінару спікерка поділилась порадами стосовно ефективного пошуку літератури у Scopus).
«Ваші колеги та Ви у Scopus» (чи замислювалися Ви коли-небудь над тим, як інші бачать результати Ваших досліджень? Scopus використовується багатьма організаціями, які займаються дослідженнями та фінансуванням досліджень, для оцінки заявок на гранти, тому у першу чергу, слід переконатись, що дані, вказані у Вашому профілі, є актуальними та повними. Тому протягом цього вебінару було розказано, як створюються та редагуються профілі авторів у Scopus, і як можна у разі потреби подавати запити для їхнього корегування)
«Журнали: доброго не буває забагато» (обрати журнал для читання чи публікації іноді буває складно, тож під час цього вебінару слухачам розповіли, як перевіряти та порівнювати журнали, використовуючи бібліометричні параметри та відповідні інструменти в Scopus для прийняття цілком обґрунтованого рішення щодо вибору журналу).
«Перші кроки у ScienceDirect» (під час цього вебінару слухачі дізналися, як розпочати роботу з ScienceDirect, як налаштувати свій обліковий запис для роботи з ресурсами бази даних).
«Читання – це навчання» (під час цього вебінару науковці дізналися, як можна отримати доступ до необхідного та цікавого вмісту, адже неважливо, чи треба знайти журнали, чи книги, чи інші документи – у ScienceDirect все це доступно)
«Цікавій Варварі на базарі носа відірвали» (слухачі дізнались про цікаві та дивовижні дослідження авторів, які кидають виклик відомому прислів’ю про допитливість, у ScienceDirect – про згортання соєвого молока в каві, лікування шампанським морської хвороби тощо.
«Не все те золото, що блищить» (під час цього вебінару розказали, як не стати жертвою хижацьких видань, конференцій та інших неетичних практик у науковій комунікації).
«Сяйте яскраво, наче діаманти» (науковці дізналися про найкращі практики та інструменти для покращення видимості результатів Ваших досліджень. Під час цього вебінару слухачів ознайомили із соціальними мережами для дослідників та відповідальними політиками поширення, а також поділилися з ними порадами щодо того, як забезпечити належну увагу до Вашого дослідження)
Учасниці отримали сертифікати, виконавши необхідну умову – проходження 90% лекційного матеріалу.
Колекція ScienceDirect містить майже 12 мільйонів елементів контенту з більш ніж 3500 журналів і понад 34000 електронних книг, довідників, наукових збірників. На основі ScienceDirect у 2002 році було створено базу даних Scopus.
Scopus – бібліографічна і реферативна база даних та практичний інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях, одна зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. База індексує 18 тисяч назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук, наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробник та власник SciVerse Scopus – видавнича корпорація Elsevier забезпечує доступ до бази даних на умовах передплати через веб- інтерфейс.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
