За всебічної підтримки та особистої ініціативи ректора Національного у6ніверситету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професора Володимира Онищенка у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрилась персональна виставка українсько-американського митця, художника-абстракціоніста та професіонала нафтогазової сфери Макса Вітика «Воїни світла».
Подія зацікавила багатьох полтавців, митців, освітян, представників інтелігенції і гостей міста. Серед гостей були Митрополит Федір, голова осередку Національної спілки художників України Юрій Самойленко, співробітники інших полтавських музеїв, художники, наукова спільнота. Глядачів заінтригувало те, що у своїх роботах митець досліджує як образне, так і абстрактне мистецтво, натхненний своїми геологічними знаннями, цікавились про місце абстрактного мистецтва у майбутньому і навіть матеріалами з якими працює художник. А ще публіку приваблює цікавий факт – український художник, який поєднує творчість з доволі специфічною професією геолога у нафтогазовій сфері, Макс Вітик не має традиційної академічної художньої освіти і працює у царині спонтанного живопису, спираючись на творчий досвід культових американських, європейських та українських митців.
Офіційне відкриття виставки відбулося у головному виставковому залі музею. Інсталяцією нової виставки і підготовчим процесом керували особисто директорка художнього музею Ольга Курчакова та керівник відділу науково-експозиційного відділу Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, куратор виставки Андрій Рибка.
«Після успішного благодійного проєкту, який ми в травні реалізували у Центрі сучасного мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», коли більше тисячі відвідувачів побачили «Історію планети Земля» і серію авторських робіт під назвою «The Outcrops» («Відслонення»), Макс Вітик відкрив для себе наше чудове місто. І з великим задоволенням повернувся з новим мистецьким проєктом.
Мега крута подія у культурному житті Полтави відбулась! Ми це зробили!
«Воїни світла» – це емоційний відбиток від Революції Гідності 2014 року, закарбований у свідомості митця. Макс Вітик був вражений вибуховою енергією людей, що панувала тоді на Майдані. Серія набула особливого значення після початку повномасштабного вторгнення. Розташування картин, світло, атмосфера, оформлення простору – це все варто побачити наживо і відчути вир емоцій, які викликають ці вражаючі роботи, які, на перший погляд, здаються простими, а за мить змушують вдивлятися в глибинні сенси суспільних потрясінь.
Макс Вітик увірвався в мистецький простір України наприкінці буремних 90-х, після блискучої геологічної кар’єри в США. Нині мистецтвознавці називають його філософом, символістом, драматургом сюжетних ліній всіх його творів.
Як на мене, Макс – сам справжній революціонер у мистецтві.
Дякую кожному, хто завітав на відкриття! Особливо дякую Митрополиту Федору, який також завітав на відкриття і сказав своє душпастирське слово, утверджуючи нашу непохитну віру у те, що світло неодмінно переможе темряву.
Дякую Максу Вітику, всім причетним до цього проєкту. Певен, що Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», завдяки такій творчій співпраці вкотре підтверджує статус класичного університету, не лише потужного освітньо-наукового центру, а й мистецької оази, де комфортно митцям сучасності та нашим студентам, для яких Центр сучасного мистецтва є справжньою творчою лабораторією.
Я пишаюсь бути причетним до створення мистецьких акцій у Полтаві і відкривати наше місто творчим спільнотам! Запрошую усіх охочих побачити нове сучасне українське мистецтво!» – прокоментував ректор Володимир Онищенко.
«Художник Макс Вітик створив свій космос. У перекладі з давньогрецької «космос» – це не тільки світ, а ще й краса. Безперечно картини викликають передусім позитивні емоції. На них хочеться дивитися, розглядати, вони затягують в себе. Особливо мене вразила центральна картина — «Воїн світла». Він реально вражає, мій погляд завжди зупинявся на ньому.
Я нічого не розумію в сучасному мистецтві. Можливо в цьому й суть сучасного мистецтва, що не треба щось розуміти, слід просто сприймати емоційно.
Колись я дуже скептично ставився до картини «Чорний квадрат» українського художника Казимира Малевича. Я думав, що це якесь знущання з глядача, коли художник просто намалював чорний квадрат. І коли мені пояснили в чому проблема, я зрозумів, що це — геніальна робота. Кожен художник у своїй картині намагається відтворити реальність, можливо зазирнувши вглиб, щоб передати не тільки зовнішньо, але й внутрішню, духовну сторону. Картина може бути максимально наближена до реальності, але ми розуміємо, що це полотно, фарби, лінії і тому картина художника не накладається на реальність, це все одно символ. І що ж таке «Чорний квадрат»? Це прояв того, що реальність і символи художника збіглися в картині, нарешті досягнута ця єдність.
Мені здається, що у всіх цих картинах емоції художника виразилися найбільше й найглибше, і вони збігаються з нашими відчуттями. Те, що автор вклав в картину збігається з тим, що я відчув.
Дякую за цей захід. Дуже приємно, що в нас відбуваються такі події, що наші українці, мешкаючи в Америці, думають про Україну і творять для України.
Сьогодні всі українці, де б вони не були, мають працювати, думати й мислити для України. І хай Бог нам в цьому допоможе», – побажав Митрополит Федір.
Знайомство з живописною манерою Макса Вітика відбувалось у відкритому діалозі з відвідувачами і під час автограф-сесії з каталогами.
Сам художник назвав виставку у Полтаві однією з найкращих серед тих, що вже відбулись у різних куточках світу.
«Сьогодні фантастичний день. Мені дуже приємно бачити багато людей в цій залі, приємно бачити цю неймовірну експозицію. Хочу подякувати від щирого серця всім тим, хто допоміг мені зробити цю подію в Полтаві.
Скажу чесно, це — найкраща експозиція, яка взагалі в мене була. Я показував ці картини в багатьох країнах: у США — Нью-Йорку, Маямі, Техасі, в Європі. І це найкраща експозиція за весь час. Мені дуже подобається, що ці роботи не на стінах, а ніби парять у повітрі. Так я собі це й уявляв, коли писав ці роботи. Також мені подобається ідея стріли, що роботи звужуються і фокус йде на центральну картину – «Воїна світла».
Збулась одна з моїх мрій — я тут, в Україні. Ці роботи дійсно писалися для України, під впливом подій на Майдані. Так склалося, що ці роботи були на виставках за межами України і я мріяв привезти їх сюди й показати їх українським містам. І моя мрія збулася. Ці роботи, буквально перед війною, доплили до України. Я показав їх в Києві, Львові, але моя мрія була зробити виставку в таких містах, як Полтава, Хмельницький, Луцьк, Харків, Одеса, Дніпро, коли звільнимо — Мелітополь, Маріуполь. Якщо ти мрієш про щось воно обов'язково збудеться.
Ці «Воїни світла» заряджені тією енергією, яку я отримав на Майдані. Мистецтво – це зброя, і те, що ці роботи зараз тут, свідчить про те, що так повинно бути», – поділився художник.
Головною ниткою образотворчого мистецтва Вітика є пафос наївних візій. У серії «Воїни світла» митець «модернізував» архетипний містичний матеріал, щоби перенести сучасні події на площину вічної боротьби добра і зла.
Полотна з серії «Воїни світла» виставлялися у різних країнах світу, пережили ракетний удар по історичному центру Києва під час експонування у Нацiональному музеї «Київська картинна галерея» і повернулися до українських глядачів. Дванадцять великих полотен, створених між 2013 і 2015 роками описують революційні події, які автор пережив під час перебування в Україні, а також надихався «Арабською весною» у 2010-х. Художник говорив, що в процесі роботи думав про людей, яких тоді бачив у Києві – «нерозважливо хоробрих, наївних і чистих, майже як діти». На полотнах вгадуються частини міфів, традицій і розуміння універсальних неоміфологічних химерних образів людей, тварин і рослин.
Нагадаємо, у травні у політехніці відбувся благодійний арт-проєкт Макса Вітика «Історія планети Земля», а перед відкриттям виставки «Воїни світла» художник влаштував перформанс в університеті.
Нещодавно в університеті провели благодійний історичний фестиваль «LEGIO Historica», учасники якого опановували технології створення каховських «кам’яних вишиванок» під час воркшопу на базі Полтавської політехніки.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
