У рамках програми академічної мобільності Erasmus+ KA171 – Мобільність студентів і персоналу вищої освіти – доцентка кафедри будівельних конструкцій Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Полтавської політехніки Ольга Гарькава та доцентка кафедри архітектури будівель та дизайну Людмила Шевченко на запрошення координаторки програми Erasmus+ Магдалени Завірської-Вольневич (Magdalena Zavirska-Wolniewicz) успішно пройшли стажування за програмою академічної мобільності Erasmus+ в Познанській Політехніці (Politechnika Poznańska / Poznan University of Technology (м. Познань, Польща).
Змістовно програма стажування охоплювала:
- участь у різноманітних семінарах, міжкультурних зустрічах і платформах для обміну знаннями з польськими колегами;
- зміцнення співпраці з Poznan University of Technology (обговорення потенційних спільних ініціатив, подій, програм);
- презентацію власних наукових та професійних досягнень в галузі будівництва та архітектури, у тому числі – шляхом проведення лекцій для студентів Poznan University of Technology.
На викладачок Полтавської політехніки очікував теплий прийом та щоденне піклування координатора професора, д-р габ. інж. Мечислава Кучми (prof. dr hab. ing. Mieczyslaw Kuczma), заступника декана Факультету будівництва та транспортної інженерії (Faculty of Civil and Transport Engineering). Для плідного стажування та якісної підготовки до лекцій нашим викладачкам було виділено окреме приміщення.
Науковиці Ольга Гарькава та Людмила Шевченко у перший же день міжнародного стажування мали можливість відвідати заняття професора Mieczyslaw Kuczma. Одне з них – лекція з дисципліни «Applied Mathematics». З поваги до присутності на лекції закордонних колег професор читав лекцію англійською мовою, про що повідомив студентів. Викладачки звернули увагу на те, що професор Mieczyslaw під час лекції використовував відео-презентацію, а також активно користувався сучасною дошкою з різнокольоровими маркерами для розв’язання практичних завдань з визначення моменту опору перерізу елемента з урахуванням пластичних властивостей матеріалу. Варто відзначити, студенти групи ставили запитання професорові та обговорювали деталі розрахунків також англійською мовою, тобто студенти Poznan University of Technology не мають мовних бар’єрів у спілкуванні. У цьому викладачки Полтавської політехніки ще раз пересвідчилися на іншому заході – звітному занятті магістрів, де розглядався стан виконання магістерської кваліфікаційної роботи студентів-будівельників. Студенти звітували у формі підготовлених презентацій, давали відповіді польською та англійською мовами на запитання професора Mieczyslaw Kuczma та доцентки Ольги Гарькавої.
Завершальним акордом цього заходу стала лекція доцентки кафедри архітектури будівель та дизайну Людмили Шевченко польським студентам на тему «Peculiarities of the landscape and spatial organization of the city of Poltava (Ukraine)». У своїй лекції доцентка зупинилася на особливостях ландшафтної й просторової організації нашого міста, ролі в ній існуючої топографічної підоснови, закладених на початку ХІХ століття традицій просторового та ландшафтного планування, подальшого розвитку міста, у тому числі – її виразної топографічної точки – Інститутської гори – локації Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Таким чином, доцентка Людмила Шевченко зупинилася на структурі та особливостях навчання майбутніх студентів за спеціальністю 191 Архітектура та містобудування у Полтавській політехніці. Це питання викликало жвавий інтерес у студентів, особливо організація навчання у воєнних умовах. Людмила Шевченко пояснила присутнім, що студентська спільнота Полтавської політехніки у період навчання здобуває не лише фахові компетентності, які складуть їхнє професійне портфоліо, а й конче необхідні навички швидкого реагування на загрози та виклики, пов’язані з воєнними діями. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у цей складний для країни період став безпечним середовищем для навчання та проживання студентів з облаштованими укриттями, Пунктом незламності, волонтерським штабом.
Загалом, під час міжнародної мобільності Людмила Шевченко презентувала власні наукові та професійні досягнення в галузі архітектури та містобудування, зокрема – «System of green spaces of Ukrainian cities», «Architectural and historical heritage of Poltava (Ukraine)» та «Peculiarities of training future architects in the National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic» – from bachelor to postgraduate student».
Другий день стажування відзначився лекцією доцентки кафедри будівельних конструкцій Ольги Гарькавої польським студентам-будівельникам 5 курсу «Synthesis of Reinforced Concrete Structural Building Systems». У своїй лекції науковиця зосередила увагу на необхідності відновлення житлового фонду України та запропонувала розв’язання цієї проблеми здійснювати шляхом впровадження при зведенні житла сучасних конструктивних систем будівель, зокрема, удосконаленої в «Полтавській політехніці» збірної каркасної безбалкової конструктивної системи будівель. Викладачка детально обґрунтувала розроблене конструктивне рішення запропонованої будівельної системи та описала шляхи його вдосконалення, котрі базуються на чіткому розумінні роботи складових елементів каркасу. Ольга Гарькава відзначила, що в основу конструювання та розрахунку компонентів збірної безбалкової конструктивної системи будівель доцільно покласти принцип синтезу основних положень проєктування з використанням кінематичного способу методу граничної рівноваги. Розроблені на цьому підґрунті методи розрахунку несучої здатності залізобетонних елементів безбалкової конструктивної системи будівель перевірені експериментально в лабораторії кафедри будівельних конструкцій «Полтавської політехніки». Запропонований підхід дозволяє проєктувати основні несучої елементи збірної каркасної безбалкової конструктивної системи будівель економічно вигіднішими. Це в свою чергу сприяє швидкому освоєнню запропонованої системи заводами із виробництва збірних залізобетонних виробів.
Лекція Ольги Гарькавої викликала значний інтерес у студентів. Вони ставили питання щодо вартості будівництва та конструкції з’єднань збірних елементів. Зацікавленість виявив також професор Mieczyslaw Kuczma, котрий має власний досвід застосування кінематичного способу методу граничної рівноваги (yield line method) при розрахунку несучої здатності залізобетонних конструкцій.
Під час міжнародної мобільності Ольга Гарькава мала можливість представити власні професійні та наукові досягнення в галузі будівництва, зокрема, пов’язані з її роботою над докторським дисертаційним дослідженням за темою «Синтез каркасних конструктивних систем будівель та основи розрахунку їх елементів». Серед презентованих студентам Poznan University of Technology лекцій: «Synthesis of Reinforced Concrete Structural Building Systems», «Functional Analysis of the Precast Frame Structural System with Flat Plate Floor», «Slab Design of Precast Flat Plate Floor System by Yield Line Method», «Design of the Biaxially Bended Columns of the Frame Structural System with Flat Plate Floor».
Під час проходження стажування викладачки Полтавської політехніки мали можливість ознайомитися зі структурою Poznan University of Technology та його матеріально-технічною базою. Poznan University of Technology має давні освітні традиції від часу його заснування – у 1919 році. Наразі університет налічує 10 факультетів, понад 20000 студентів та 1200 викладачів. Науково-педагогічний персонал університету веде підготовку студентів за 27 основними напрямами навчання, серед яких – будівельний, технічний, інженерний, електротехнічний, енергетичний, мехатроніка та електроніка, автоматика та робототехніка, біомедична інженерія, а також мистецькі напрями – архітектурний та образотворче мистецтво. Кампус університету займає значну територію з окремими висотними будівлями факультетів, окремими лабораторними корпусами, спортивними майданчиками, полями та тенісними кортами, комфортними чотириповерховими будинками гуртожитків і, звичайно, – затишними ландшафтними просторами. Дійсно, кампус являє собою місце, де зосереджено життя студентів Poznan University of Technology, адже тут є все, що необхідно для навчання, відпочинку та контакту з оточуючим природним середовищем.
Важливою частиною стажування стали зустрічі з директоркою Інституту Будівництва, докторкою інженерних наук, професоркою Катажиною Жешут (dr hab. ing., prof. PP Katarzyna Rzeszut), незалежним адміністративним секретарем Відділу міжнародних зв'язків університету (International Relations Office) Ольгою Вахріною (Olha Vakhrina), на яких обговорювалися потенційні спільні ініціативи для подальшого співробітництва. Ольга Вахріна запропонувала викладачкам та всьому науково-педагогічному персоналу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» взяти участь у науковому заході – Генеральній Асамблеї CITY OF GAMM 2025 (95th Annual Meeting of the International Association of Applied Mathematics and Mechanics), який відбудеться 7-11 квітня 2025 року в м. Познань, на базі Poznan University of Technology.
Фінальним акордом стажування викладачок Полтавської політехніки стала їхня участь у щорічному університетському святі «SCIENCE DAY», де наукова спільнота Poznan University of Technology презентувала свої наукові здобутки за 2023 рік. Ключові наукові досягнення дослідників університету були представлені 24 травня в Лекційному центрі університету. У холах центру було розгорнуто експозиції факультетів з науковими здобутками.
Представлені матеріали ввійшли до складу звіту «Research and Development-REPORT 2023», який містить огляд найважливіших проєктів, як реалізованих самостійно, так і у співпраці з іншими університетами, науковими центрами та підприємствами. Звіт також містить інформацію про отримані престижні нагороди та відзнаки, які науковці Poznan University of Technology отримали завдяки своїм новаторським дослідженням.
Під час цього заходу Ольга Гарькава та Людмила Шевченко мали можливість познайомитися з проректором із наукової роботи Poznan University of Technology prof. dr hab. ing. Войцехом Сумелка (Wojciech Sumelka) та зустрітися з dr hab. ing., prof. PP Катажиною Жешут (Katarzyna Rzeszut).
Викладачки Полтавської політехніки не обійшли своєю увагою і культурний аспект стажування. Познань є старовинним історичним містом центру західної частини Польщі, адміністративним центром і столицею Великопольського воєводства та Познанського повіту, значним торговельним, промисловим та освітнім центром країни. Це одне з найдавніших міст у Польщі – йому було надано міські права у 1253 році. Познань була однією із столиць та релігійних осередків держави П'ястів у X-XI століттях. У минулому місто служило резиденцією польських правителів. Познань також була столицею Польщі у 1290-1296 рр. До речі, Познань – єдине місто, яке згадується в словах польського гімну. Покровителями міста Познані є апостоли Петро і Павло, святі католицької церкви. Прикметно, що у 2016 році у Познані, за фінансової підтримки міського уряду, вдев’яте відбувся фестиваль культури «Українська весна».
Тому об’єктами візуального дослідження Ольги Гарькавої та Людмили Шевченко стали цікаві архітектурні та історико-культурні пам’ятки Познані. Одним із них є Центральна площа міста – Ринкова (площа Ринок), на якій розташовано низку вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ-XVII століть. Домінантою цього простору є ренесансна Познанська ратуша (ХІІІ-XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня опівдні на Ринковій площі під дзвін курантів на ратуші з’являється символ Познані – двійко козенят Pyrek і Tyrek, що буцаються ріжками. Згідно з легендою, козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
Викладачки не обійшли своєю увагою і ландшафтні «родзинки» міста – Познанський Пальмовий дім та ландшафтний парк «Цитадель». Познанський Пальмовий дім (Palmenhaus Poznan) є однією з найстаріших споруд подібного типу в Європі. Об’єкт був збудований на місці нинішнього парку Вілсон на початку ХХ ст. У його оранжереях господарюють величезні акваріуми з близько 170 видами риб з різних куточків світу, кілька тисяч видів наземних рослин, майже 40 видів водних рослин, низка з яких зустрічається в природі лише в субтропічних та тропічних регіонах. Подорож оранжереями Пальмового дому стала не лише естетичним та моральним задоволенням, а й значно поповнила візуальний матеріал курсу «Ландшафтний дизайн» (по темі «Фітодизайн та флорадизайн»), який викладає Людмила Шевченко здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньою програмою «Дизайн архітектурного середовища».
Ландшафтний парк «Цитадель» (Park Cytadela) розташований на території колишньої пруської фортеці, яка зазнала великих руйнувань у 1945 році. Паркова територія має пейзажне планування, включає зони двох музеїв озброєння та Армії Познань під відкритим небом, містить меморіальні зони на південних схилах із військовими похованнями. Паркова територія має вигляд доглянутого природного середовища із подекуди лісистою місцевістю та відкритими просторами – галявинами, невеликими ставками. Цікавим є прийоми включення сучасної тематичної скульптури у паркову територію: великих експозицій на відкритих добре освітлених сонцем ділянках, поодинокі скульптурні постаті, які то «виглядають» із-за дерев, то «виринають» із води, то «ховаються» в низьких чагарниках. Ще один об’єкт у змістовну скарбничку дисципліни «Ландшафтна архітектура», яку викладає Людмила Шевченко здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за освітньою програмою «Архітектура та містобудування».
Ще одним цікавим об’єктом, з яким познайомилися викладачки Полтавської політехніки став Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар». Колишні цехи німецької броварні ХІХ ст. стали вишуканим прикладом реновації промислового об’єкту. Багатофункціональний об’єкт привернув увагу Ольги Гарькавої та Людмили Шевченко як з точки зору використання автентичних конструктивних елементів поряд із сучасними, так і просторовим вирішенням, включенням ландшафтних компонентів у його структуру, сучасних скульптурних елементів, творів мистецтва. Він вражає цікавим зовнішнім виглядом та вишуканими інтер’єрами, внутрішніми двориками.
Академічна мобільність Erasmus+ KA171 у Poznan University of Technology доценток Полтавської політехніки Ольги Гарькавої та Людмили Шевченко завершилася. Це була змістовна й цікава телепортація до європейського освітнього й культурного простору, в якому однозначно є місце для українського контенту. Це підтверджується як загальним спрямуванням наукової та освітньої діяльності польських та українських колег, дослідників, так і спільністю професійних інтересів, відсутністю кордонів та жодних мовних перепон для досягнення якісного результату, солідарністю між представниками різних країн Європи. Отриманий викладачками досвід та позитивні враження надали «заряду бадьорості» в науково-дослідницькій сфері, надихнули на цікаві конструктивні та креативні рішення у творчому архітектурному та конструктивному проєктуванні.
Учасниці програми академічної мобільності здобули надзвичайний досвід міжнародної співпраці, котрий із задоволенням використають у подальшому в науково-освітній роботі в нашому університеті. Вони щиро подякували координаторам Erasmus+ від польської сторони – пані Магдалені Сядек (Magdalena Siadek), пані Магдалені Завірській-Вольневич (Magdalena Zavirska-Wolniewicz) й професору Мечиславу Кучмі (Mieczyslaw Kuczma) за можливість скористатися цією мобільністю та всебічну опіку під час неї. Слова вдячності доцентки висловлюють Анні Павельєвій, координаторці мобільності з української сторони, котра завдяки всебічній підтримці ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професора Володимира Онищенка, якісно і швидко організувала участь у цій програмі.
Нещодавно науковиця політехніки вдосконалила навички просторового та ландшафтного планування на базі Естонського університету природничих наук, науковиці університету стали учасницями стажування за програмою Erasmus+ на базі Талліннського університету прикладних наук.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
