Щорічно 24 травня викладачі та студенти кафедри українознавства, культури та документознавства факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» організовують науково-просвітницькі заходи, присвячені знаменним датам, пов’язаних з розвитком писемності та культури на території нашої держави, презентують наукові дослідження та лінгвістичні розвідки. За словами науковців, студентська молодь охоче долучається до обговорення найактуальніших проблем мовної освіти, популяризує рідну мову та досліджує маловідомі сторінки життя і творчості класиків українського красного письменства.
У зв’язку з воєнним станом та активними бойовими діями на території України, студентський науковий круглий стіл провели у змішаному форматі. До наукової дискусії долучилося близько сотні учасників – студентів та викладачів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», відокремлених структурних підрозділів – Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя. Цьогорічну масштабну наукову подію присвятили особливій даті – 300-річчю від дня народження відомого українського філософа, поета, людини, яка випереджала свій час, Григорія Савовича Сковороди.
Роботу студентського наукового круглого столу «Григорій Сковорода – гуманіст, філософ і поет» відкрила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор історичних наук, професор Ірина Передерій. Спікерка закцентувала увагу присутніх на історичних коренях свята, наголосивши на важливості збереження сучасним поколінням культурного потенціалу та могутнього генетичного коду будь-якої нації – мови.
«Знаменна ювілейна дата нашого земляка, філософа Григорія Сковороди має особливе значення в контексті трагічних подій, що їх сьогодні переживає наша держава Україна. Адже у сучасний період російсько-української війни українське суспільство перебуває не лише у стані збройної боротьби з агресором, а й у фазі світоглядного протистояння смислів – протистояння ординської імперії та республіки, протистояння авторитаризму та демократії, протистояння, по суті, минулого та майбутнього. І це протистояння смислів проявляється також і в тому, що наш ворог відверто знищує або прагне привласнити нашу культурну спадщину.
Окупанти завдають шкоду не тільки життям людей, інфраструктурі міст, але й зберігачам українського культурного капіталу – бібліотекам, архівам та музеям. Відбувається свідоме знищення та пошкодження пам’яток історії й культури, вилучення підручників історії України та іншої літератури, що зафіксувала український національний культурний код. Серед цього нашого культурного багатства, на яке зазіхнув ворог, і знищений у ніч на 6 травня 2022 року Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. На наше тверде переконання, історична справедливість буде відновлена, а добро і світло обов’язково переможуть. Мудрість велетня української культури Григорія Савовича Сковорода, сторінки його алегоричних байок та афоризмів нас у цьому вкотре переконують. Адже українську культуру, її неповторний дух неможливо зламати», – наголосила Ірина Передерій.
Декан факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева побажала учасникам наукового зібрання успішних, цікавих наукових дискусій та віри у власні сили. За словами очільниці одного з наймолодших факультетів Полтавської політехніки, доки нація зберігає власну унікальну ідентичність, вона – безсмертна.
Студенти факультету філології, психології та педагогіки, Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, ННІ інформаційних технологій та робототехніки, ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» презентували актуальні наукові доповіді, присвячені життєвому шляху та творчому доробку видатного мислителя, мандрівного філософа, поета Григорія Сковороди. Модерувала роботу студентського наукового круглого столу кандидатка філософських наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Вікторія Вощенко.
Програма наукового заходу була надзвичайно насиченою: учасники презентували власні наукові доповіді, розповідали про цікаві факти з життя філософа, активно дискутували та цитували уривки з творів Григорія Сковороди. Цікаві дослідження представили: студентка групи 201-ЕР Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права Аліна Даніленко («Григорій Сковорода: «і словом, і розумом, і життям мудрець»», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Дерев’янко), cтудентка групи 301-ГД факультету філології, психології та педагогіки Оксана Кубай («Проблема духовного багатства у творах Григорія Сковороди», науковий керівник – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Олена Вдовіна), студентка групи 201-ГД факультету філології, психології та педагогіки Юлія Кондратенко («Барокова філософія Г.С. Сковороди», науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Андрій Нарадько), студентка групи 401-А Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Анна Михайлова («Метафілософія Григорія Сковороди», науковий керівник – кандидатка філософських наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Вікторія Вощенко), студентка групи 101-ГД факультету філології, психології та педагогіки Вікторія Вакула («Музичний світ Григорія Сковороди», науковий керівник – доктор історичних наук, професор Ірина Передерій) та студентка групи 103-ТН Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Яна Капустян («Педагогічні ідеї Григорія Сковороди в контексті народної дидактики», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка Ірина Денисовець).
Кожна з доповідей була представлена на високому рівні, супроводжувалася вдалими наочно-презентаційними елементами. Так, зокрема, у доповіді Юлії Кондратенко «Барокова філософія Г. Сковороди», мислитель був представлений, як, безсумнівно, найвизначніша, найславетніша постать в історії України доби бароко.
Те, що музика в житті нашого славетного земляка була домінантою світосприйняття, є фактом незаперечним і доведеним у більшості досліджень про полтавського генія світової культури. Виступ на тему «Музичний світ Григорія Сковороди» студентки групи 101-ГД Вікторії Вакули проілюстрував, що музика для Григорія Сковороди стала засобом передавання філософії буття та виявлялася, насамперед, у образній сфері, спрямованій на внутрішній світ людини та осягнення нею навколишнього світу крізь дуалізм самого буття з його протиставленням добра і зла, духовного і тілесного, життя і смерті. Та й поезію він сприймав як «найдосконалішу музику», власні поетичні твори називав піснями, симфоніями, сонатами, а слово звучало для нього як мелодія.
Вивчення творчої спадщини народного філософа також дає можливість торкнутися витоків української педагогічної майстерності, заснованої на невмирущих традиціях народної педагогіки, що їх постійно використовував у своїй творчості Григорій Сковорода. Про педагогічні ідеї філософа в контексті народної дидактики цікаво розповіла у своєму виступі студентка Яна Капустян.
Засідання студентського наукового круглого столу пройшло продуктивно, популяризуючи постать філософа – містика Григорія Сковороди та його вагомий внесок у розвиток української і європейської культури, а учасники наголосили на важливості творчості генія для наступних поколінь українців.
Підсумовуючи роботу круглого столу, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій закликала студентську молодь утверджувати й надалі імідж високоосвіченої української нації та плекати неоціненний скарб – народну мудрість.
«Сподіваюся, що плідна наукова дискусія дала простір для нових думок, кожен з нас дізнався щось нове, надихнувся творчістю мандрівного філософа Григорія Сковороди, що ґрунтується на багатовіковій загальнолюдській мудрості. Нашій державі зараз дуже непросто, українська незалежність виборюється поколіннями звитяжців у страшний кривавий спосіб. Згадаймо слова Григорія Сковороди, який твердив: «Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори». Україна саме зараз остаточно ствердила себе у світі, перетворилася на загальносвітовий оплот правди, добра, демократії, світла. То ж віримо в Перемогу, плекаймо спадщину наших Титанів, до яких і належить Сковорода», – наголосила науковиця.
Раніше студенти і викладачі обговорювали творчість видатної поетеси, а учасники наукового круглого столу обговорили внесок кириломефодіївців у національне відродження та популяризували вишиванки.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
