На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулося засідання круглого столу представників Спілки буровиків і Спілки геологів України у рамках VII Міжнародного галузевого форуму «Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України». Захід присвятили обговоренню та вирішенню нагальних проблем нафтогазової та геологічної освіти України. Фахівці-виробничники та науковці Полтавської політехніки поділилися власним баченням існуючих проблем якісної підготовки спеціалістів галузі, обмінялися досвідом проходження виробничої практики і стажування на регіональних нафтогазових підприємствах, в українських і міжнародних компаніях.
Учасники обговорили питання поліпшення підготовки висококваліфікованих фахівців нафтогазової сфери, можливості для проходження виробничої практики та стажування на підприємствах Полтавської області, шляхи оновлення і модернізації освітньо-професійних програм за спеціальністю «Буріння свердловин». До жвавої наукової дискусії долучилися науково-педагогічні працівники Навчально-наукового інституту нафти і газу, Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидат технічних наук, завідувач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Максим Харченко, доктор технічних наук, професор кафедри нафтогазової інженерії та технологій, лауреат Премії Полтавської обласної ради імені В. І. Вернадського Юрій Винников, старший викладач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Марина Вовк, кандидат технічних наук, доцент кафедри нафтогазової інженерії та технологій Олена Михайловська, перший заступник-заступник директора з навчальної роботи Полтавського фахового коледжу нафти і газу Іван Бадула, директор Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу Мирон Баб'як та викладачі цього коледжу, які поділилися успішними науково-освітніми кейсами та практичним досвідом підготовки висококваліфікованих професіоналів.
Модерували зустріч голова правління Спілки буровиків України Володимир Калинович, голова Спілки геологів України Ганна Лівенцева та завідувач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Полтавської політехніки Максим Харченко.
Ганна Лівенцева, очільниця Спілки геологів України розповіла про різноманітні форми проведення науково-освітніх заходів з учнівською та студентською молоддю України, історію взаємодії організації із закладами загальної середньої освіти, позашкільної освіти, провідними українськими університетами. За словами науковиці, лише декілька років тому діяльність Спілки геологів України стала систематизованою, а формат спілкування відійшов від академічних канонів в бік пошуку інноваційних освітніх моделей.
«На жаль, десять років тому рівень обізнаності дітей шкільного віку щодо того, хто такий геолог практично дорівнював нулю. Оскільки ми маємо на сьогодні справу з поколінням, яке абсолютно відрізняється від інших поколінь – так званим Z-поколінням, що народилося після 2000-х років, поступово відбувалася трансформація розуміння підлітків, їхнього сприйняття будь-якої навчальної дисципліни, в тому числі й такого екзотичного предмету, як геологія.
Ця наука не представлена в окремих навчальних курсах, деякі її елементи розосереджені по різним дисциплінам, тому з колегами з Київського національного університету імені Тараса Шевченка розробили відповідну навчальну програму, захищену авторським правом. В трьох школах столиці основи геології викладалися у 8-9 класах, поступово відходили від традиційних форм роботи з учнівською молоддю – лекторіїв, тематичних заходів, присвячених Володимиру Вернадському, Павлу Тутковському, серій лекцій відомих науковців, учнівських науково-практичних конференцій до інноваційних форм взаємодії – проведення вікторин, присвяченим видатним людям і науковим подіям, геологічних ігор.
Ще одною дієвою формою стимулювання наукового інтересу молоді залишаються геологічні квести, що допомагають навіть у віртуальній формі вивчати кращі геологічні музеї України», – розповіла очільниця Спілки геологів України.
Володимир Калинович, голова правління Спілки буровиків України погодився з твердженням, що популяризація професії геолога і буровика потребує спільних зусиль та тісної співпраці освітніх закладів та фахівців нафтогазової сфери:
«На прикладі системної діяльності Спілки геологів України можемо переконатися в тому, що геологія – дуже комплексна наука, що об’єднує багато сфер нашого життя та відіграє значну роль у зростанні економічного потенціалу Полтавського регіону. Тому ми маємо приділити належну увагу розвитку геологічної, нафтогазової освіти та практичній реалізації модернізації навчально-професійних програм. Тому тему сьогоднішнього круглого столу обрали невипадково, адже наразі в галузі існує поняття «кадрового голоду», надзвичайно важливо з’ясувати і усунути причини подібних проблем».
Серед виступів актуальністю та науковою новизною вирізнялися доповіді кандидата технічних наук, доцента кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олени Михайловської «Аналіз освітньої програми «Геологія нафти і газу» спеціальності 103 «Науки про Землю» та визначення шляхів її вдосконалення», старшого викладача кафедри нафтогазової інженерії та технологій Марини Вовк «Особливості практичної підготовки студентів спеціальності 103 «Науки про Землю» по професійно-освітній програмі «Геологія нафти і газу», аналіз сучасних професійних вимог до майбутніх фахівців-геологів нафти і газу» та кандидата технічних наук, доцента, завідувача кафедри нафтогазової інженерії та технологій Максима Харченка «Удосконалення освітніх програм за спеціальностями «Буріння свердловин» та «Геологія нафти і газу».
Під час засідання круглого столу перший заступник- заступник директора з навчальної роботи Полтавського фахового коледжу нафти і газу Іван Бадула розповів коротко про історію становлення спеціальностей геолога і буровика у коледжі. У своїй промові спікер охарактеризував перелік нафтогазових спеціальностей, спектр освітніх послуг, пропонованих коледжем, визначив коло актуальних питань галузі.
«Величезне значення для студентів відіграють рекрутингові сесії від провідних нафтогазових компаній, що проводяться в коледжі та університеті. Завдяки подібним заходам чимала кількість випускників коледжу, Навчально-наукового інституту нафти і газу мають змогу працевлаштуватися в Україні та за кордоном, пройти стажування на виробництві.
Серед слабких сторін варто відзначити спад рівня практичної підготовки, що напряму залежить від реального стану речей в галузі. Серед нагальних питань – наявність належного програмного забезпечення, практичними навичками роботи з яким мають оволодіти й самі викладачі», – прокоментував Іван Бадула.
Науковиця Олена Михайловська розповіла про перелік професійних компетентностей, освітніх компонентів освітньої програми «Геологія нафти і газу» та виокремила ряд суттєвих аспектів теоретичної і практичної підготовки фахівців спеціальності 103 «Науки про Землю».
На сайті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» опубліковані освітньо-професійні програми підготовки за даною спеціальністю – ними можуть ознайомитися стейкхолдери, студенти, всі бажаючі та залишити власні пропозиції щодо покращення підготовки фахівців даної спеціальності.
За словами випускниці Полтавського коледжу нафти і газу, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старшої викладачки кафедри нафтогазової інженерії та технологій Марини Вовк, практичні навички, soft skills є тим ключовим інструментом, яким повинен оволодіти кожен випускник. Щоб розвиватися в галузі, необхідно сумлінно працювати вже сьогодні, щоб «горіли» очі.
«В університеті викладачі дають основу, своєрідний «фундамент», але якщо студент не бачить себе в обраній професій, не захоплений улюбленою справою, всі наші зусилля пройдуть намарне. Сучасна молодь потребує багато візуальної інформації, їхнє сприйняття зовсім інше, аніж було у нас у їхньому віці. Тому найпростіші форми комунікації можуть бути досить дієвими, за умови, що викладач і студент захоплені однією справою», – наголосила Марина Вовк.
Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Максим Харченко закцентував увагу присутніх на основних шляхах удосконалення і модернізації освітніх програм за спеціальностями «Буріння свердловин» та «Геологія нафти і газу».
На завершення засідання круглого столу фахівці-виробничники та науковці сформулювали практичні рекомендації по поліпшенню практичної підготовки професіоналів нафтогазової сфери, обговорили можливості підвищення науково-освітнього потенціалу сучасної молоді.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
