На засіданні наукового гуртка обговорили етапи становлення розмовної англійської мови від норманського завоювання Англії (з 1066 року) до прийняття стандарту королівської канцелярії у 1470 році – так званої середньоанглійської мови. Учасники наукового гуртка розглянули історичні події, які вплинули на становлення середньоанглійської мови, запозичення з французької, німецької мов та латини, розмаїття та особливості діалектів того періоду, життєвий та творчий шлях Джефрі Чосера.
«Під час опанування курсу літератури англомовних країн вивчаємо ряд ключових творів англійської літератури – від героїчного епосу «Беовульф», оповідань Чосера, п’єс Шекспіра, романів Дефо і Свіфта до Моема та Оруелла, – коментує кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу, керівник гуртка Анна Павельєва. – Особливий інтерес для дослідників становить середньоанглійський період становлення сучасної англійської мови, адже мова цього періоду примітна значними лексичними, фонетичними та морфологічними відмінностями від мови попереднього періоду – давньоанглійської, водночас схожої на сучасну англійську мову. На третьому році навчання в університеті студенти вже можуть читати і сприймати твори в оригіналі, майже не користуючись словниками архаїзмів. Тому перше у цьому навчальному році засідання гуртка присвятили «Кентерберійським оповіданням» Джефрі Чосера – середньовічного поета, що відіграв значну роль у становленні розмовної англійської мови в літературі в часи домінування латини та французької мов».
Джефрі Чосер, без перебільшення – найвагоміша фігура англійської літератури, автор, чия творчість мала значний вплив на літературу епохи Відродження загалом та на літературні праці Спенсера, Сіднея, Драйдена, Поупа та багатьох інших митців.
Студенти-філологи підготували змістовні виступи про стилістику, мовні особливості літературної спадщини Джеффрі Чосера, поділилися власними враженнями від прочитаних творів. Особлива увага була присвячена збірці віршованих новел «Кентерберійські оповідання», зокрема – фабліо, рицарському роману, проповіді, житію як його жанротворчим елементам, темі кохання та зради, сатиричному змалюванню зловживань тогочасної католицької церкви, ідейній спрямованості та персонажам цих оповідань – яскравим образам лицаря, ченця, сільського священника, лікаря, мореплавця, купця, ткалі, кухара, йомена, селянина, бідного студента тощо.
«Заслуги Чосера в історії англійської мови та літератури неможливо переоцінити», – говорить студентка групи 301-ГФ гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Софія Дмитрюк, цьогорічна лауреатка премії імені В.Г. Короленка. – «Поета називають «батьком англійської поезії» та вважають родоначальником англійської літературної мови. Митець нечасто використовував неологізми та писав загальновживаною мовою, зрозумілою його сучасникам, а у його творах можна знайти всі найголовніші риси англійської національної поезії: багатство фантазії, сполучене зі здоровим глуздом, гумор, спостережливість, здібність до яскравих характеристик, схильність до докладних описів, любов до контрастів».
На засіданнях наукового гуртка «Філологія» обговорюються важливі перекладознавчі та літературознавчі проблеми, професійні підходи до синхронного і послідовного перекладу у різних сферах. Серед учасників гуртка як студенти політехніки, так і полтавські школярі.
Заняття у науковому гуртку стимулюють студентів-учасників випробовувати свою майстерність і професійно розвиватись. Наприклад, нещодавно студентка виграла майстер-клас від видатної британської перекладачки .
Учнівська молодь проходить філологічну практику, отримує найкращі умови для написання наукових робіт англійською мовою, знайомиться з особливостями професій перекладача, мовознавця тощо. Успішні приклади з учасниками наукового гуртка – школярами Полтавського наукового ліцею №3.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
