2023-08-22

Учасники довгострокової програми академічної мобільності розповіли про особливості навчання у Гренландії

До Полтавської політехніки повернулися перші українці-учасники програми академічної мобільності Erasmus+ в Університеті Гренландії (Ilisimatusarfik): викладач ННІ фінансів, економіки, управління та права Володимир Биба та студентки – Валерія Шуляк і Валентина Лугова, які близько півроку навчалися за програмою академічної мобільності на базі університету-партнера.

Учасники довгострокової програми академічної мобільності розповіли про особливості навчання у Гренландії

Нагадаємо, у рамках меморандуму про науково-освітню співпрацю між Полтавською політехнікою та Університетом Гренландії Ilisimatusarfik, викладач ННІ фінансів, економіки, управління та права Володимир Биба та студентки – Валерія Шуляк та Валентина Лугова стали першими українцями-учасниками програми академічної мобільності в Гренландії.

У період з квітня 2023 року по серпень 2023 року науковець Полтавської політехніки спільно з професором Університету Гренландії Хав'єром Арно викладав курс з бізнес-економіки та здійснював систематичні наукові дослідження, а майбутні професіонали в економіці опановували широкий спектр фахових дисциплін, навчаючись за програмою академічної мобільності Erasmus+.

Представники Полтавської політехніки повернувшись до університету, поділилися незабутніми враженнями та розповіли про особливості організації навчального процесу та наукової діяльності.

Освітня система Гренландії орієнтована на формування компетентностей майбутніх професіоналів не як підприємців, а як споживачів.

«Запропонований формат навчання був надзвичайно цікавим, адже економіку там вивчають не зі сторони підприємства/підприємця, а з точки зору самого  споживача: як вони бачать економіку Гренландії, дану систему, як у них працює оплата тощо.

З прослуханих курсів найбільше запам’яталася «Економіка Арктики» – надзвичайно практико-орієнтований курс, який допоміг краще розширити власний кругозір та зрозуміти менталітет країни. Матеріально-технічна база університету вражає своєю сучасністю та багатофункціональністю попри розташування у суворих кліматичних умовах. Молодь має для власного користування зручні коворкінгові зони, де юнаки та дівчата з різних країн світу проводять чимало часу, навчаючись та проводячи змістовне дозвілля.

До речі, кожного дня ми мали не надто багато навчальних занять, але займалися самоосвітою, дізнавалися про культурний бекграунд країни. Вражала доброзичливість місцевих жителів, які постійно пропонували свою допомогу, цікавилися звідки ми і прохали більше розповісти їм про Україну», – ділиться враженнями учасниця програми Валерія Шуляк.  

У порівнянні з нашою відрізняється організація освітнього процесу, тривалість навчальних занять.

«Пари розпочиналися зранку о 8 годині, пара триває 40 хвилин, на відміну від нашої академічної години, навчання здійснювалося англійською мовою. Чимало спілкувалися зі студентами з Франції, Данії, Канади, Фінляндії, які теж приїхали по обміну і опановували економіку, психологію тощо. У нас існувала цікава традиція  Coffee & Cake – через п'ятницю всі студенти збиралися на каву, щоб розповісти про себе і поділитися культурними особливостями своєї країни», – додає Валентина Лугова.

У гренладському університеті  панує атмосфера лояльності до студентської молоді, її прав, але це ставлення змінюється, коли настає пора іспитів – тоді всі стають надзвичайно стриманими і відповідально ставляться до проходження випробувань. Учасниці з України теж здавали підсумковий іспит у вигляді есе – студенти мають своїми словами розкрити відповідь на одне з питань. Цікавий факт: якщо обсяг робіт в українських закладах вищої освіти вимірюється сторінками, то в Гренландії – кількістю слів.

За словами учасників програми академічної мобільності, початок літа був дуже насиченим на різноманітні культурні події. Дівчата презентували національну кухню та багато розповідали про традиції українців під час запланованих партнерами культурних вечорів.

«Загалом у нас було дві презентації про Україну. На останній презентації ми розповіли про наші традиції, звичаї, природу, багато говорили про наш університет. Також розповіли учасникам з різних куточків про реалії війни, після нашої презентації весь зал був в сльозах. До нас підходили аби висловити свою підтримку, і ми вже хочемо плакати, бо це морально дуже тяжко пережити й особливо непросто розповідати про все це іншим. Гренладці  навіть не хотіли нас відпускати до кінця серпня. Люди там дуже добрі, посміхаються. Ми не очікували, що до нас буде таке гарне ставлення», – продовжує Валентина Лугова.

Доки студентки старанно навчалися, науковець Полтавської політехніки  Володимир Биба читав дисципліну «Економіка» для студентів Гренландії. Проводилася величезна кількість конференцій, участь у яких була цілком добровільною. Спікери з різних куточків світу ділилися досвідом, напрацюваннями та розповідали про культурні особливості своїх країн.

Надзвичайно вразило українців просторове планування столиці – завдяки яскраво пофарбованим будиночкам та негустій забудові простір міста здавався вільним та легким для сприйняття. Дівчата розповіли, що багато вільного часу присвятили пішим прогулянкам відомими локаціями міста та відвідали чимало визначних пам’яток на його околицях.

Смакувала полтавцям національна кухня Гренландії – ласували салом кита та дельфіна і навіть самі брали участь у рибалці. Щоправда, уявлення українців та гренландців про розміри впійманої під час вилову риби діаметрально протилежні – дівчата спостерігали як рибу вагою понад 3-4 кг легко відпускали назад у море, щоб ще підросла.

«Коли запропонували поїхати в Гренландію, вагалися. Основною проблемою було те,  що ми навчалися на четвертому курсі бакалаврату і попереду на нас чекали сесія, написання дипломних робіт та складання ЄВІ для вступу до магістратури.  Різниця між часовими поясами становила  5 годин, тому на іспити доводилося прокидатися о 3-й годині ночі. Через це працювали двічі більше у порівнянні зі своїми одногрупниками, адже навчалися одразу в двох університетах», – коментує Валерія Шуляк.  

Повернувшись до університету, студентки успішно склали вступні випробування до магістратури та продовжать опановувати обраний у бакалавраті фах.

За їхніми словами, важливість подібного міжнародного досвіду для освітньої та професійної діяльності неможливо переоцінити і, якщо трапиться ще така можливість, готові її максимально використати. А на питання «Чи хотіли б продовжити розпочатий досвід в інших європейських університетах?» впевнено відповідають, що цілком готові до нових подорожей, цікавих знайомств, адже яскраві спогади, що залишаться на все подальше життя, гарантовані!

Учасники довгострокової програми академічної мобільності у Гренландії висловлюють щиру вдячність Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та особисто ректору, професору Володимиру Онищенку за надану унікальну можливість навчатися, займатися науково – дослідницькою діяльністю та представляти Полтавську політехніку на високому міжнародному рівні. Завдяки інтенсивній міжнародній діяльності політехніка впевнено входить до  європейського науково – освітнього простору, що підтверджується успіхами амбітної студентської молоді, яка має змогу навчатися за програмами академічної мобільності в кращих університетах Європи.  

Нагадаємо, на початку навчання учасники довгострокової програми академічної мобільності в Гренландії поділилися враженнями від навчання та знайомства з культурним колоритом країни.

Нещодавно науковці політехніки взяли участь у щорічному урбаністичному конгресі AESOP у Польщі,  політехніка співпрацюватиме з Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, до Міжнародного дня молоді у політехніці відбулась зустріч молодіжних лідерів Полтавщини, а очільники молодіжних рад Полтавщини і активні студенти отримали відзнаки з нагоди Міжнародного дня молоді.

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»