День української писемності та мови запроваджений Указом Президента України від 1997 року та щорічно відзначається 9 листопада на знак утвердження великого національного надбання – мови. Саме в цей день вшановують Нестора Літописця – письменника-агіографа доби Київської Русі, автора «Повісті минулих років». Дане свято стало доброю багаторічною традицією для університетської родини Полтавської політехніки, понад двадцять років науково – педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства проводять наукові круглі столи, на яких студенти і науковці обговорюють актуальні питання мовного сьогодення, відкривають нові сторінки культурного феномену, де акумулюється інтелектуальний та духовний досвід народу, осмислюють необхідність досконалого володіння літературною мовою як одним з найважливіших чинників якісної освіти.
Цьогорічний круглий стіл «Іван Огієнко: духовний подвижник нації, державний діяч, мовознавець, педагог» приурочили до 140-річчя від дня народження абсолютно унікальної постаті, чиє ім’я залишиться на скрижалях історії України та у вічній пам’яті народу, Івана Огієнка (Митрополита Іларіона). Викладачі кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (модераторка заходу – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри Ірина Денисовець) обговорили зі студентами факультету філології, психології та педагогіки, Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, ННІ інформаційних технологій та робототехніки, Полтавського фахового коледжу нафти і газу життєвий та творчий шлях, видавничу діяльність державного діяча, мовознавця Івана Огієнка, важливу роль постаті «невтомного вартового українського Ренесансу» у тогочасному мовно-літературному та культурному просторі.
Студентську та наукову спільноту привітали кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Агейчева та доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Передерій, які побажали учасникам успіхів у науковій діяльності та акцентували на важливості рідної мови для кожного українця.
«Це свято – знакове для нашої країни, адже українська мова у статусі державної утверджувалася надзвичайно непросто. Століття заборон та будь – яких утисків породили плеяду славетних попередників, які власне життя поклали на захист української мови, а сучасні реалії спонукають нас, українців, як ніколи раніше, стати на підтримку рідного слова, власного народу та національної культури», – наголосила доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Передерій.
Вступне слово про славетного громадського діяча, філософа, історика, педагога, книгознавця, редактора, богослова, теоретика канонічного права, ученого-лінгвіста, поета, прозаїка, есеїста Івана Огієнка виголосила модераторка круглого столу, к.філол.н., доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Полтавської політехніки Ірина Денисовець, яка наголосила на багатогранності та всеохопності процесу духовного, національного відродження в Україні. За словами науковиці, з небуття повертаються сотні й тисячі раритетів минулого, які таять у собі величезний потенціал правди, гідності, самоусвідомлення та самоствердження. Відроджуються імена багатьох духовних провідників нації, чия діяльність і помисли були насильно вилучені з життя України, серед цих несправедливо забутих величних імен, які уособлюють хресний шлях українського народу до незалежності, демократичності, соборності й ім’я Івана Огієнка.
Студенти під керівництвом досвідчених наставників підготували ґрунтовні наукові повідомлення, де проаналізували факти з життя та творчості відомого державного діяча, розповіли про його редакторсько-видавничу справу та багатогранну діяльність «пристрасного поборника української церкви».
Основні віхи життєвого шляху Івана Огієнка представила студентка групи 301-ЕР Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права Аліна Даніленко, виголосивши доповідь «Із плеяди славетних: життєвий і творчий шлях Івана Огієнка» (науковий керівник –к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Дерев’янко). Про сумлінну та титанічну працю професора Івана Огієнка на ниві відродження нації, у захисті, а згодом в утвердженні та розвитку рідної мови, культури й церкви розповіла студентка групи 203-ТН Навчально – наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Яна Капустян, яка підготувала доповідь «Іван Огієнко – невтомний вартовий українського Ренесансу» (науковий керівник – к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Денисовець).
Досконало володіючи багатьма мовами, зокрема грецькою, латинською, церковнослов’янською, староєврейською, польською, німецькою, англійською, Іван Огієнко не лише дослідив сотні написаних цими мовами різноманітних книг, але й особливо інтенсивно та плідно працював над перекладом богословської літератури для потреб Української автокефальної православної церкви. Біблія ж у перекладі митрополита Іларіона виконує сьогодні, окрім релігійної, ще одну важливу місію – забезпечення українському народові його невід’ємного права читати й пізнавати Святе Письмо рідною мовою. Діяльність Івана Огієнка як ченця та історика української церкви представила у своєму виступі «Іван Огієнко – пристрасний поборник української церкви» студентка групи 101-ФД факультету філології, психології та педагогіки Ольга Стенько (науковий керівник – к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Світлана Дорошенко).
«Видавничій справі я все життя віддаю багато сил, бо глибоко вірю, що це реальна праця на добро українського народу», так Іван Огієнко був глибоко переконаний у необхідності активізації досліджень саме в царині історії редакційно-видавничої діяльності в Україні – багатої, різнобічної і, на жаль, ще не дослідженої, фрагментарно описаної, не пізнаної науковцями, а відтак і читацьким загалом. Про особливо високий рівень наукового мислення, теоретичних узагальнень, переконливість аргументації, широту охопленості джерельним матеріалом у доповіді «Редакторсько-видавнича діяльність Івана Огієнка» розповіли студентки групи 301-ГД факультету філології, психології та педагогіки Вікторія Ворона та Юлія Кондратенко (науковий керівник – к.філол.н., доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник).
У багатому й різноманітному доробку вченого вагоме місце посідають дослідження й розвідки з питань розвитку української мови. Захоплення працелюбністю, наполегливістю, науковою скрупульозністю і жертовністю вченого викликає історія написання лінгвістичної праці «Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови», яка синтезує глибинні аспекти дослідження багатої народної мови Кобзаря, що лягла в основу української літературної мови. Цю тему висвітлив студент групи БН-І-1 Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олександр Батрак (науковий керівник – викладач Полтавського фахового коледжу нафти і газу Валерій Марченко).
Іван Огієнко залишив вагомий доробок і в національному освітянському рухові, зокрема виступивши з ініціативою про заснування Українського народного університету в Києві, долучився до реалізації грандіозного проєкту – організації системи вищої школи в Україні. Доповідь «Іван Огієнко – будівничий національної університетської освіти в Україні» презентувала студентка групи 501-ФД факультету філології, психології та педагогіки Руслана Охріменко (науковий керівник –д.пед.н., професор кафедри українознавства, культури та документознавства Оксана Тур). Усі представлені доповіді супроводжувалися мультимедійними презентаціями, вирізнялися науковістю та змістовим наповненням.
На завершення засідання студентського круглого столу доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Передерій висловила слова щирої вдячності студентам та науковцям університету, Полтавського фахового коледжу нафти і газу за змістовні виступи та побажала подальших успіхів у дослідженні витоків української національної культури.
Раніше учасники національного мовного флешмобу поділилися враженнями після радіодиктанту, а у політехніці визначили переможців першого етапу XIII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
