Підготовка таких спеціалістів відповідає сучасним викликам часу, серед яких одну з головних ролей відіграють питання енергетичної трансформації, адже фахівці у сфері альтернативної енергетики входять до переліку найактуальніших професій сьогодення та майбутнього. Оскільки питання енергетичного переходу вже гостро стоїть для багатьох компаній, які працюють у сфері традиційної енергетики, особливо у контексті декарбонізації, досягнення цілей сталого розвитку та протидії кліматичним змінам, тож такі професіонали користуються великим попитом на сучасному ринку праці. Як зазначають вчені-розробники, дана освітньо-професійна програма забезпечує повну практичну підготовку фахівців у сфері альтернативної енергетики, а унікальність даної програми полягає у навчанні сучасним підходам, методам і організаційно-технічним рішенням як в області відновлювальної енергетики, так і екології, зокрема охорони навколишнього середовища.
Нова освітньо-професійна програма спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» «Відновлювана теплоелектроенергетика, альтернативні види палива та захист довкілля» розроблена досвідченими науковцями кафедри прикладної екології та природокористування і кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавської політехніки. Ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко презентував програму на VI Київській конференції з сучасних методів буріння і збільшення видобутку нафти і газу «Буріння. Інтенсифікація. Екологія та охорона праці».
«Освітяни чутливо реагують на тенденції і оновлюють підходи та напрямки підготовки. Сьогодні одним із головних світових трендів та актуальним завданням економіки розвинених країн стає вирішення проблеми трансформації енергетичної галузі та «зеленого транзиту», зокрема питання ефективного використання відновлюваних джерел енергії. У Національному плані дій України з відновлюваної енергетики важливу роль відіграє вітчизняна освіта і наука, сучасні тенденції розвитку енергетики України зумовлюють потребу перебудови освітнього процесу, запровадження нових спеціальностей, розробки освітньо-професійних програм та якісної підготовки кваліфікованих фахівців, компетентності яких орієнтовані на діяльність у галузі відновлювальної енергетики. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» як сучасний університет європейського зразка, успішно поєднуючи освітню, наукову та інноваційну діяльність, забезпечує свій внесок у формування в Україні енергоефективної економіки», — підкреслив ректор Володимир Онищенко.
Робочу групу з розробки освітньо-професійної програми очолила доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова. До складу робочої групи увійшли: кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Юрій Голік, кандидатка технічних наук, доцентка Оксана Ілляш та заступник директора Навчально-наукового інституту нафти та газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Андрій Закревський.
З перевагами нової освітньо-професійної програмою можна ознайомитися у розділі «Спеціальності» на офіційному сайті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
«Дана програма орієнтована на формування загальних та професійних компетентностей, необхідних для вирішення природоохоронних завдань у сфері відновлюваної енергетики, застосування альтернативних видів палива, інших практичних завдань в енергетичній та виробничих сферах задля забезпечення захисту довкілля. Майбутні фахівці опанують необхідні практичні навички вирішення проблем технічного і технологічного характеру у сфері екології, охорони довкілля, збалансованого природокористування, забезпечення енергетичної безпеки, що передбачає застосування теоретичних основ та методів технологій захисту навколишнього середовища, технологій і обладнання в сфері відновлювальної та альтернативної енергетики, навчаться здійснювати науково-обґрунтовані технічні, технологічні та організаційні заходи щодо запобігання забруднення довкілля, приймати технічні рішення в сфері відновлюваної енергетики, пропонувати варіанти їхньої взаємодії із системами традиційної енергетики з урахуванням технічних, екологічних та фінансових критеріїв. Після опанування програми можлива подальша професійна або наукова кар’єра в суміжних сферах: інженерія відновлюваної та альтернативної енергетики, екологічний та енергетичний менеджмент і аудит, енергетична безпека та енергозбереження, нафтогазова інженерія, біотехнології, теплоенергетика, гідроенергетика, управління природоохоронною діяльністю, природоохоронне інспектування. Навчання можна буде продовжити на вищих освітніх рівнях і розвиватись у науці», – прокоментувала керівник робочої групи, доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова.
Кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Юрій Голік наголосив на тому, що майбутні фахівці з відновлюваної теплоенергетики вивчатимуть ряд сучасних, наразі актуальних навчальних дисциплін у сфері інженерії альтернативної енергетики та енергетичного переходу – «Сонячна енергетика», «Вітроенергетичні установки», «Гідроенергетика та гідроакумулюючі системи», «Геотермальна енергетика та низько потенційні джерела енергії», «Біоенергетика», «Воднева енергетика», «Основи управління проектами з енерго- та екоефективності», «Захист водного середовища», «Захист атмосферного повітря», «Захист земельних ресурсів та поводження з відходами», «Біотехнологічні процеси в енергетиці», «Законодавство в екологічній та енергетичній сферах».
Студенти і випускники матимуть можливості для навчання та стажування за кордоном, а також проходити фахову практику за підтримки Німецького Федерального Фонду Навколишнього Середовища «Deutsche Bundesstiftung Umwelt».
Раніше науковці та стейкхолдери назвали екопрофесії майбутнього.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
