Щорічний конкурс «Жінки української енергетики-2020», започаткований громадською організацією «Жіночий енергетичний клуб», відбувся вже вдруге. Конкурс сприяє визнанню вкладу жінок у розвиток енергетичної сфери України та їхньої підтримки, позитивної мотивації для подальших досягнень в енергетиці та споріднених секторах економіки, адже організатори переконані - жінки, які працюють в енергетичному секторі України, можуть досягти будь-яких вершин в своїй кар’єрі.
Переможниць визначали у восьми номінаціях: «Компанія року», «Керівниця», «Політикиня», «Працівниця», «Юристка», «Волонтерка», «Журналістка» та «Освітянка». Загалом на адресу конкурсної комісії надійшло 146 заявок учасниць. Номінуватися можна було особисто, також дозволялося номінувати колежанок чи свою організацію. Подача заявок на конкурс тривала з 12 жовтня до 6 листопада 2020 року. Церемонія нагородження відбулась у змішаному форматі 19 листопада під час ІІ Щорічної конференції «Енергетика без гендеру: битва щодня».
До складу конкурсної комісії, яка обирала переможниць, увійшли: Анна Довгопол, координаторка програми «Гендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, Світлана Голікова, членкиня правління ЖЕКУ, працює у Проєкті «Енергетична безпека», USAID Україна та Олексій Рябчин, заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України.
Директорка Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Любов Шумська здобула перемогу у номінації «Освітянка». Говорить, що отримати визнання у такому конкурсі — надзвичайно почесно, перемога зобов’язує працювати ще більше задля освіти – в університеті та коледжі, який очолює.
«Нашим жінкам не доводиться боротися за гендерну рівність, у нас, мабуть, навіть гендерна більшість — це стосується не тільки традиційних освітянських професій, але й представництва у нафтогазовій галузі – викладачки геології, буріння свердловин, нафтогазового профілю у нас також є.
Мої колежанки — успішні жінки, що власним прикладом показують, що треба ламати стереотипи, не боятися реалізувати себе в улюбленій професії. З особистого досвіду – з кожним роком все більше дівчат обирають освіту та роботу у нафтогазовій сфері», – підкреслила Любов Шумська.
«Дякуємо за те, що ви мотивуєте та надихаєте дівчат власним прикладом обирати непрості технічні спеціальності, захоплюючи їх цією цікавою професією. Члени журі не з першого разу обрали вас переможницею, у нас була хороша дискусія – перебирала різних кандидаток, аналізували їхній внесок, а потім вирішили - людина, яка працює в одному з найголовніших міст України, є фахівцем своєї справи достойна перемоги. Щиро віримо, що ця статуетка стане додатковим стимулом для дівчат, що навчаються у вашому коледжі, прикладом того, що не варто зупинятися на досягнутому та рухатися вперед!» – побажали організатори.
Переможцями цьогорічного конкурсу стали:
- У номінації «Компанія року» — ДП «Оператор ринку». Підприємство відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, допомагає забезпечити баланс між попитом та пропозицією на ринку електричної енергії. На підприємстві працює 60% жінок, створені рівні умови роботи та оплати праці, впроваджена політика, дружня до родин працівників «Оператора ринку». Як гендерно збалансоване підприємство, «Оператор ринку» на власному прикладі демонструє, що енергетика може бути цікавою не лише чоловікам.
- У номінації «Юристка» — Ольга Савченко, партнерка, керівниця практики енергетичного права ТОВ «Юридична компанія «Альтело». З 2012 року Ольга працює у сфері відновлюваної енергетики України. У 2015 році приєдналася до команди юридичної компанії «Альтело» і очолила практику енергетичного права, а вже у березні цього року стала партнеркою. З липня 2020 року Ольга очолює правовий комітет ГС «Асоціація сонячної енергетики України», де разом з командою активно працює над удосконаленням нормативно-правових актів в галузі енергетики, наданням роз’яснень учасникам ринку ВДЕ, проведенням профільних заходів.
- У номінації «Працівниця» — Іма Хренова-Шимкіна, заступниця директора, Проєкт «Реформа енергоефективності», GIZ. За підтримки Іми було ініційоване дослідження «Гендерний і кар’єрний профіль в енергоефективності». Вона завжди від GIZ підтримує гендерні ініціативи інших організацій, у тому числі й ЖЕКУ, переймається видимістю жінок і просуває своїх колежанок. Іма бере участь у тренінгах, постійно навчається та розвивається.
- У номінації «Керівниця» — Валентина Бєлякова, регіональна директорка TIU Canada та президентка Жіночого енергетичного клубу України. Валентина ініціювала створення ЖЕКУ. Як управлінець вона завжди проявляє стійкість у роботі й не боїться братися за вирішення найскладніших проблем.
- У номінації «Журналістка» — Лариса Оксенчук, журналістка видання «Українська енергетика». Лариса працює журналісткою стрічки, проводить інтерв’ю з експертами й експертками у сфері енергетики, пише аналітичні матеріали і висвітлює роботу круглих столів, конференцій тощо. Постійно намагається у простій формі доносити до читачів корисну і потрібну інформацію й допомогти споживачам енергетичних послуг отримати доступну і правдиву інформацію.
- У номінації «Волонтерка» — Юлія Мамчич, менеджерка з питань гендерної політики і рівності, менеджерка проєкту «FemEnergy», інтерн в Службі аналізу безпеки (САБ) ВП «Рівненська АЕС». Юлія заохочує жінок до здобуття вищої освіти за технічними спеціальностями та орієнтує молодь навчатися та розвиватися в STEM-дисциплінах: проводить лекції-семінари для школярів різних міст України, реалізовує проєкти від розробки концепцій до впровадження в життя, що нерідко передбачає кураторство з різних напрямків. Постійно підвищує і покращує свою кваліфікацію і компетенції в питаннях забезпечення гендерної рівності.
- У номінації «Політикиня» — Ольга Буславець, т. в. о. Міністра енергетики України. Ольга — перша жінка, що очолила Міненерго. Спільно з Прем’єр - міністром досягла компромісу з інвесторами у «зелену» енергетику, вивела з простою шахти і повернула гірників до роботи під час кризи, що виникла влітку 2020 р., завершила розробку Концепції реформування вугільної галузі, вдосконалила правила на ринку електроенергетики. Активно розвиває міжнародне партнерство та відстоює розвиток новітніх технологій в енергетиці, опікується заходами для імплементації Європейського «зеленого» курсу.
- У номінації «Освітянка» — Любов Шумська, директорка Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». У своїй діяльності, Любов завжди сприяє впровадженню гендерної рівності: як на рівні управління коледжем, так і на рівні студентів. Велику уваги надає національно-патріотичному вихованню, гендерній політиці та інклюзивній освіті. Вона намагається сприяти залученню дівчат вивчати технічні спеціальності у нафтогазовій галузі, що відображається у збільшенні кількості охочих вступати у коледж, де Любов є директоркою. Наразі в управлінні коледжу 2/3 керівних посад займають жінки.
За словами члена журі Світлани Голікової, обрати серед претендентів було досить непросто: «Відчувала особливе піднесення та відповідальність при виборі, у членів журі були різні думки, навіть іноді навіть рейтингове голосування, особливо в двох номінаціях «Політикиня»» та «Волонтерка». Виграти у кожній з номінацій – означає визнати не тільки прагнення людини, а й її ставлення, в першу чергу, до тієї справи, якою займається. Бути політиком чи волонтером – це не професія, це стан душі та почуття серця. Щиро сподіваюся, що проведення такого конкурсу стане доброю традицією, адже рушійною силою українського суспільства залишається освічена, ерудована, цілеспрямована жінка».
Громадська організація «Жіночий енергетичний клуб України» – добровільна, незалежна професійна асоціація жінок, серед членкинь якої – понад 200 експерток з енергетики, представниць українських і міжнародних організацій в Україні, що працюють в галузі реформування енергетичного сектору України, бізнес-компаній та НУО, народних депутаток України та жінок, зацікавлених у справедливому та сталому розвитку української енергетики.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»