2024-05-21

100 ідей для міст: студенти-архітектори і викладачі політехніки представляють три проєкти на хакатоні відновлення

Проєкт з відновлення українських міст IRS проводить Хакатон «100 ідей для міст» – це ініціатива, спрямована на розробку та реалізацію інноваційних архітектурних рішень для відновлення міст України, у першу чергу – інфраструктури. У Хакатоні беруть участь українські та міжнародні архітектурні бюро і ЗВО у напрямках «Будівництво», «Архітектура», «Містобудування», «Інженерні напрямки». Команди політехніки на волонтерських засадах розробили проєкти для трьох міст, за які варто проголосувати.

100 ідей для міст: студенти-архітектори і викладачі політехніки представляють три проєкти на хакатоні відновлення

У рамках Хакатону «100 ідей для міст» учасники на підставі технічних завдань та вихідних даних, які надають громади, розробляють і презентують проєкти відновлення конкретних міських районів, об’єктів, систем інфраструктури.

На третьому етапі Хакатону було представлено та передано членам Журі на оцінку 63 проєкти від архітектурних бюро та університетів. Нині триває процес оцінки проєктів адміністративним офісом IRS, членами Журі та громадами.

Студенти-архітектори та викладачі ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» розробили проєкти для міст Дубно, Тростянець і Славута.

Команда «ArchiCats» у складі студенток-архітекторок —Владислави Мицик, Анни Квасневської, Дар’ї Старостіної, Аліси Пасько та куратор — архітектор, кандидат архітектури, доцент кафедри містобудування та архітектури Олександр Савченко розробили візуальну пропозицію для реконструкції Центральної міської площі м. Славута улаштуванням підземного паркінгу.

Головна ідея цього проєкту полягає в перетворенні нефункціональної та малопривабливої площі в центральний, життєвий та культурний центр міста, який буде активно використовуватися громадою щодня.

«Проєкт передбачає створення комфортного простору для різних груп населення, включаючи молодь, дітей, працівників офісів та пенсіонерів.

Важливими аспектами є збереження та розширення зелених насаджень, використання екологічно чистих матеріалів у благоустрої та залучення місцевих майстрів для будівництва, що підтримує малий бізнес та сприяє втіленню концепції «серця міста» громадою.

Міні-амфітеатр може слугувати не тільки місцем для проведення лекцій та літературних вечорів, а й привабливою зоною для відпочинку молоді, яка часто обирає замість лавок саме такі багаторівневі конструкції. А також працювати фотозоною, навіть для групових фото (наприклад, для випускників)», – підкреслює команда «архікотиків».

Підтримайте проєкт Г17. «Центральна площа м. Славута» за посиланням.

Студенти-архітектори — Михайло Рудченко, Марина Макуха, Марина Хоменко, Влада Пацула та куратор проєкту — архітектор, старший викладач кафедри містобудування та архітектури Павло Васильєв запропонували благоустрій простору біля Тростянецької публічної бібліотеки.

Територія у нинішньому стані здебільшого використовується як транзитна. Невелика кількість чагарників та дерев не створюють достатньої тіні. Існуюча пішохідна інфраструктура не в повній мірі задовольняє актуальні потреби мешканців, про що свідчать стежки, витоптані на газоні та відсутність елементів інфраструктури для маломобільних груп населення. Територія не облаштована для відпочинку, відсутнє освітлення, місця для сидіння тощо.

«Наша команда започаткувала сучасний громадський простір, який відповідає потребам сьогодення. Проєкт включає в себе безпечну і комфортну інфраструктуру для пішоходів. Стануть доступні нові цікаві елементи благоустрою, які додадуть життя в цей простір: дитячий майданчик, критий сухий фонтан і найголовніше місце для перегляду фільмів на свіжому повітрі, де зможуть проводитись заходи, які можуть бути організовані публічною бібліотекою. Присутні також тихі місця для відпочинку або навчання, які розташовані в іншій частині, подалі від шумних зон.

Завдяки декоративній розмітці на асфальті та тротуарній плитці, а також фігурним чагарникам у зеленій зоні ми візуально об’єднали ці три площини.

Незважаючи на відносно невеликі розміри цього простору тут кожен знайде щось своє для себе», – пояснюють автори проєкту.

Підтримайте проєкт П20 «Ідеї для благоустрою публічного простору суміжного з міською бібліотекою громади» за посиланням.

Студентка-архітекторка Поліна Остапенко і куратор проєкту – кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії Павло Семко на волонтерських засадах розробили для громади м. Дубно проєкт веслувальної бази дитячо-юнацької спортивної школи.

Існуюча база, де на сьогодні займається більше 100 дітей та тренерів, знаходиться у занедбаному стані. Будівля не призначена для такої кількості спортсменів, немає каналізації, водопостачання та опалення. У результаті обстежень виявлено значну кількість дефектів. Враховуючи все це та недоцільність вкладання ресурсів в існуючу базу, побажанням громади є не реконструкція, а спорудження нової будівлі.

«Наша команда намагалася поєднати сучасну архітектуру та історичну і культурну спадщину регіону. Також передбачається новий елінг для човнів на березі річки та новий великий пірс. Будівля має металевий каркас, великопролітні конструкції покриття - сталеві просторові трубчасті ферми, перекриття монолітне, по профільованому настилу. Для підвищення енергоефективності система вентиляції повинна бути обладнана рекуператорами, огороджувальні конструкції утеплені, вікна – багатошарові, проміжки заповнені аргоном, освітлювальні прилади оснащені енергозберігаючими технологіями.

Сподіваємося, що реалізація проекту спортивного комплексу дасть можливість майбутнім спортсменам розвиватися в найкращих умовах і здобувати ще більше нагород на національному та міжнародному рівні», – прокоментували автори проєкту.

Підтримайте проєкт С08. «Веслувальна база дитячо-юнацької спортивної школи» за посиланням.

Нагадаємо, у політехніці заклали сад безперервного цвітіння, у ревіталізованому університетському парку відкрили OPEN SPACE аудиторії, університет успішно реалізовує проєкт термомодернізації від Європейського інвестиційного банку.

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»