Науковиця політехніки прочитала лекцію про ранню творчість Миколи Гоголя у румунському університеті Lucian Blaga University of Sibiu

Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анна Павельєва прочитала гостьову онлайн - лекцію в університеті – партнері Полтавської політехніки – Lucian Blaga University of Sibiu (Університеті імені Лучіана Блага в Сібіу, Румунія), що відбулася у рамках дистанційної участі у X International Week, що проходив упродовж 20-24 травня 2024 року.

Масштабний науково-освітній івент мав на меті сприяти стійкій співпраці у сфері освіти, досліджень та інновацій, з-поміж ключових проблемних питань, що розглядались, варто відзначити міжнародні компетенції, тенденції економічної глобалізації та інтернаціоналізації, транскордонну освіта у закладах вищої освіти, дослідження та трансфер інновацій, зелений перехід та сталий розвиток, рівність та якість вищої освіти тощо.

Лекція науковиці Полтавської політехніки Анни Павельєвої була присвячена ранній творчості Миколи Гоголя, гоголівській демонології та особливостям перекладу фразеологічних одиниць в «українських» повістях письменника.

Модерувала лекцію Eva-Nicoleta Burdusel Ph.D. (Єва-Ніколета Бурдусел Ph.D., доцентка кафедри англо-американських та німецьких студій, заступниця декана з питань досліджень, інновацій та інтернаціоналізації факультету літератури та мистецтв, Університет імені Лучіана Блага в Сібіу, Румунія.

Анна Павельєва розповіла присутнім про життя Миколи Васильовича Гоголя, його ранню творчість та її значення для української літератури, про міфологічні та демонічні елементи перших циклів письменника та детально зупинилась на проблемах перекладу гоголівських повістей на англійську мову.

Науковиця зазначила, що переклад будь-яких фразеологічних одиниць (ФО) потребує врахування найважливіших компонентів їхньої семантики: переносного, або образного; прямого, що складає основу образу; емоційного; стилістичного; структурно-граматичного; національно-етнічного. До того ж, для повноцінного перекладу необхідно враховувати як лінгвістичний контекст (мовне оточення фразеологізму), так і ситуативний, екстралінгвістичний контекст (історичні обставини, час і місце, до якого належить текст, інші факти реальної дійсності). Дослідниця відзначила, що, з-поміж проаналізованих 436 ФО в «українських» повістях М. В. Гоголя трохи менше половини – 211 ФО, пов’язані з поняттями «Бог» (70 ФО) і «Чорт» (141 ФО) та їхніми різноманітними варіаціями, оскільки демонологічні мотиви та синтез християнсько-язичницьких мотивів займають важливе місце у ранніх творах письменника.

Лекторка підкреслила, що, загалом, художня мова прози М. В. Гоголя – одна з найскладніших у плані перекладу на іноземні (особливо неблизькоспоріднені) мови, оскільки багата на фразеологізми, жаргонізми, діалектизми, просторіччя, реалії, має національне забарвлення. Крім того, при перекладі слід враховувати особливості мовлення XIX століття, стиль письменника, його жанрові, мовні та граматичні особливості, картину світу гоголівських творів в цілому. Все це дає багато простору для подальших перекладів творчих доробків письменника та їхнього аналізу.

Вибір того чи іншого виду перекладу, як відзначила Анна Павельєва, залежить від особливостей фразеологічних одиниць, які перекладач повинен розпізнати і зуміти передати їхнє значення, яскравість і виразність. Так як фразеологічні одиниці у повістях М. В. Гоголя відображають авторські іронію, сарказм, гумор, передають різноманітну гаму почуттів оповідачів та героїв, слід зауважити, що грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того чи іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність гоголівської мови, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто і сенс всього висловлювання і, відтак, адекватно передати їх на іншу мову.

Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, в перших збірках М. В. Гоголя, становить значні труднощі і вимагає врахування багатьох аспектів. Гоголь, відомий своїм унікальним стилем і багатством мови, часто використовував фразеологізми, які надають його творам особливого колориту та виразності. Для перекладача це означає не лише передати зміст, але й зберегти образність, емоційність та культурні відтінки, які містяться у фразеологізмах.

На думку Анни Павельєвої, це пояснюється тим, що багато з них є просторічними, емоційно насиченими зворотами, що часто носять яскраво виражений національний характер, а ті реалії, факти, традиції, соціокультурні установки, які складають культурний компонент фраземоутворюючого дискурсу, утворюють лінгвоетнічний бар’єр. Тож перекладач, стикаючись із такими ФО, потребує цілого ряду пресупозицій, які допомогли б «розшифрувати» етимологічний образ ФО і побудувати стратегію передачі (або ж прийняти рішення про відмову від цієї передачі) етнокультурного колориту в перекладі. При перекладі стійких сполучень слів варто також враховувати особливості контексту, у якому вони вживаються. Багатьом фразеологічним одиницям, вжитим письменником у своїх творах, характерні багатозначність і стилістична різноплановість, що ускладнює їхній переклад на англійську мову.

Оптимальним перекладацьким рішенням з точки зору науковиці є пошук ідентичної фразеологічної одиниці. Проте слід визнати, що число подібних відповідностей в англійській і російській мовах вкрай обмежена, оскільки вони мають численні розбіжності на всіх рівнях. Відтак перекладачі використовують неповні, або відносні, еквіваленти, що різняться за певними ознаками («неповнота» цих ФО нівелюється контекстом). Тому, серед проаналізованих нами 436 ФО ми виявили лише 59 фразеологічних еквівалентів.

Лекторка відзначила, що за відсутності безпосередніх відповідностей, фразеологізм, використаний у мові оригіналу, можна перекласти за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці, хоча він і буде побудований на іншій словесно-образній основі.

«У семи гоголівських повістях фразеологічних аналогів ми нарахували 117. Інколи ці аналогійні ФО базуються на різних образах, зберігаючи при цьому всі інші компоненти своєї семантики. Вибір синонімічного варіанта – вищий ступінь перекладацької майстерності й методики перекладу, адже від перекладача подібні заміни потребують умінь і чуття мови, бо можуть збіднити творчу індивідуальність оригіналу», - прокоментувала науковиця.

Анна Павельєва розповіла, що перекладачі гоголівських текстів Р. Піверу та Л. Волохонській вдалися 154 рази до калькування, або дослівного перекладу, що копіює структуру іншомовної одиниці та максимально зберігає її семантику. Оскільки, як ми зазначали, переклад гоголівських текстів залежить від їхніх особливостей, то калькування використовується для адекватної передачі трансформованих ФО та прислів’їв, коли автор пропускає чи додає компоненти, замінює їх, переставляє, оживлює тим чи тим чином напівстерті образи, поєднує одні одиниці з іншими тощо.

Переклад ФО калькуванням (це можливо за умови зрозумілості образної основи для носіїв мови) є розповсюдженим, хоча у даному випадку, не дуже ефективним методом, оскільки майже у всіх випадках було втрачено авторські гумор, іронію, сатира, сарказм.

Нерідко (105 разів) перекладачі – Р. Півер та Л. Волохонська – застосовували метод описового перекладу, тобто передачу змісту російського фразеологізму вільним словосполученням.

«Таким чином, провівши всебічне дослідження фразем в «українських» повістях М. В. Гоголя, ми дійшли висновку, що на семантичному рівні їх можна поділити на: фразеологічні вислови (35%), фразеологічні сполучення (26%), фразеологічні єдності (21%), фразеологічні зрощення (18%).

Переклад ФО у творах М. В. Гоголя здійснюється за допомогою повних чи відносних еквівалентів (14%), аналогів (27%), описових варіантів (24%), калькування (35%). При цьому перекладачі використовують не тільки закономірні міжмовні відповідності, а й ураховують конотативні та стилістичні опозиції варіантів фразеологізмів двох мов, їх експресивність/нейтральність, літературність/діалектність, загальновживаність/застарілість, книжність/розмовність. Неблизька спорідненість російської та англійської мов ускладнюють роботу перекладача, вимагаючи детальнішого аналізу змісту й форми творів, ретельнішого відбору фразеологічних відповідників. Сам текст перекладу, звичайно, виявився не повністю тотожним текстові оригіналу, хоч і більш-менш вдало передає позицію, думки автора та специфіку його стилю.

Насиченість гоголівських повістей демонологічними мотивами та синтезом християнсько-язичницьких образів ускладнює процес перекладу, адже перекладач повинен не лише перекласти слова, але й передати атмосферу та культурний фон, характерний для творів Миколи Гоголя. Загалом переклад фразеологізмів Гоголя на англійську мову є творчим процесом, який потребує глибокого розуміння обох мов і культур. Це вимагає не лише лінгвістичних знань, але й культурної чутливості та майстерності, щоб зберегти оригінальну красу та багатство мови Гоголя», - резюмувала Анна Павельєва.

Нещодавно студентка-психолог долучилася до участі у польській грантовій програмі, у Румунії відкрилась персональна виставка цифрового живопису студентки факультету філології, психології та педагогіки, науковці політехніки долучилися до телемосту та взяли участь у всеукраїнському флешмобі, студенти університету та коледжу презентували власні проєкти на міжнародній конференції у Стамбулі.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»