20 жовтня 2023 року відбувся онлайн-воркшоп на тему «Академічна доброчесність у європейській культурі: історія та сучасність», організований Радою молодих учених Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Київського університету імені Бориса Грінченка та Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Херсонського державного університету.
Участь у воркшопі взяли науково-педагогічні працівники та студенти Полтавської політехніки. Загалом до заходу долучилось понад 70 осіб.
На початку заходу голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, аспірантка 4-го року навчання спеціальності 231 «Соціальна робота», викладачка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка Анастасія Котелевець провела інтерактивну гру «Доброчесний кросворд».
Координаторка зовнішніх комунікацій в Eurodoc, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва виступила з презентацією на тему «Academic Integrity in the EU: Current Practices» і розповіла про академічну доброчесність в європейській науці та освіті за визначенням Міжнародного центру академічної доброчесності (International Center of Academic Integrity – ICAI), який був заснований у 1992 році провідними дослідниками, з-поміж яких варто згадати Дона МакКейба (Don McCabe), якому приписують популяризацію «академічної доброчесності» в освітній та науковій спільноті. У 1999 році Центр визначив і описав «фундаментальні цінності академічної доброчесності»: чесність, довіру, справедливість, повагу і відповідальність, а у 2014 році до них додалася шоста цінність – сміливість. Академічна доброчесність, згідно з ICAI, – це, перш за все, дотримання цих цінностей.
Лекторка також ознайомила слухачів із Бухарестською декларацією про етичні цінності та принципи вищої освіти в Європейському регіоні (The Bucharest Declaration concerning Ethical Values and Principles for Higher Education in the Europe Region” (Bucharest, Romania, 2-5 September 2004), один із перших документів, в якому викладені основні засади академічної доброчесності в освітньому процесі як основа для розвитку знань, якісної освіти та підготовки студентів як відповідальних громадян і професіоналів. Ключовими цінностями академічної доброчесності в Декларації визначаються чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та підзвітність, які не лише важливі самі по собі, але й мають вирішальне значення для забезпечення ефективного викладання та проведення якісних досліджень.
У Бухарестській декларації підкреслюється, що прагнення до чесності слід починати з себе і поширювати на всіх інших членів академічної спільноти, систематично уникаючи будь-яких форм обману, брехні, шахрайства, крадіжки або інших форм нечесної поведінки, які негативно впливають на статус якості академічних ступенів. Довіра, яку взаємно поділяють усі члени академічної спільноти, є основою робочого клімату і сприяє вільному обміну ідеями, творчості та індивідуальному розвитку. Забезпечення справедливості у викладанні, оцінюванні студентів, наукових дослідженнях, просуванні по службі та будь-якій діяльності, пов'язаній з присудженням наукових ступенів, має ґрунтуватися на законних, прозорих, справедливих, передбачуваних, послідовних та об'єктивних критеріях. Вільний обмін ідеями та свобода вираження поглядів ґрунтуються на взаємній повазі, яку поділяють усі члени академічної спільноти, незалежно від їхньої позиції в ієрархії навчання та досліджень, адже без такого обміну академічна та наукова творчість знижується. Відповідальність має бути спільною для всіх членів академічної спільноти, що дозволяє підтримувати підзвітність.
Науковиця детально розповіла про роботу Міжнародного центру академічної доброчесності (International Center of Academic Integrity – ICAI), можливості долучення до його діяльності, конференції та вебінари, що проводяться центром. Анна Павельєва також ознайомила учасників воркшопу із третім виданням «Фундаментальних цінностей академічної доброчесності» (“The Fundamental values of Academic Integrity”) і викладеними там порадами стосовно дотримання принципів академічної доброчесності.
Спікерка пояснила особливості функціонування ETINED (Council of Europe Platform on Ethics, Transparency and Integrity in Education) та розповіла про заходи й програми, реалізовані для впровадження академічної доброчесності в освітній процес, про діяльність найбільшої Європейської мережі академічної доброчесності (European Network for Academic Integrity – ENAI), одних із ключових гравців у сфері академічної доброчесності в усьому світі, про проєкт Impact of Policies for Plagiarism in Higher Education Across Europe (IPPHEAE), метою якого буда розробка програм боротьби з плагіатом у вищих навчальних закладах Європи, проведення тематичних досліджень, що демонструють приклади передового досвіду, оцінка нових заходів для запобігання або виявлення плагіату, розробка рекомендацій методів запобігання плагіату, а також ефективного та послідовного виявлення та вирішення випадків плагіату, та загальна підтримка та покращення стандартів якості у вищих навчальних закладах по всій Європі та за її межами.
Окрема увага приділялась Заяві про академічну доброчесність (Statement on Academic Integrity) Європейського союзу студентів (European Students' Union), оскільки в ній представлений детальний виклад принципів академічної доброчесності з точки зору саме здобувачів вищої освіти, а не викладачів чи науковців.
Наостанок лекторка навела приклади позитивних практик впровадження та підтримання принципів академічної доброчесності університетах Європи.
Голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Херсонського державного університету, викладачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Тамара Мандич представила дослідження на тему «Академічна доброчесність в інформаційному просторі».
Зокрема, науковиця розповіла про результати пошуку термінів, пов’язаних з доброчесністю, у Google Trends за останні 5 років, продуктивність запитів і активність в розмірі окремих областей України, і відмітила зростання інтересу до цих понять у 2021-2023 роках, а також зауважила, що в Україні поняття «плагіат» шукають частіше, ніж «доброчесність» чи «академічна доброчесність». Спікерка також провела дослідження в розрізі Європи й виявила, що там частіше цікавились саме «академічною доброчесністю» та «академічною недоброчесністю», ніж плагіатом. Лекторка відмітила, що в українському інформаційному просторі найбільша кількість матеріалів на дану тему представлена на сайтах ЗВО та МОН, а також зустрічаються гучні історії з плагіатом, представлені на сайтах медіавидань. Тамара Мандич також поділилась успішними практичними кейсами студентських досліджень на тему академічної доброчесності як засобу впровадження та підтримання принципів академічної доброчесності в освітньому процесі.
Доктор філософії, старший викладач кафедри української мови факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка Марія Бойко виступила з доповіддю «Академічна доброчесність в освітньому просторі: виклики та перспективи (за результатами опитування київських школярів)».
Спікерка зазначила, що в рамках дослідження було проаналізовано відповіді 5,8,9-класників і учнів старшої школи й виявлено, що 79 % відсотків опитуваних знайомі із поняттям «академічної доброчесності», тобто сьогодні зі здобувачами потрібно працювати, їм також необхідно проводити різноманітні заходи, які популяризують академічну доброчесність, оскільки досить часто вчителі в школах уникають цієї теми, бо не знають як правильно подати питання академічної доброчесності. Також 47% учнів відповіли ствердно на питання про те, чи знайомі вони з наслідками порушення академічної доброчесності, а 87% респондентів відповіли «Так» на питання «Чи розумієте Ви сутність поняття «плагіат» та ризики. Які з ним пов’язані?», проте пояснити на конкретних прикладах не змогли. На питання «Чи списували Ви коли-небудь?» 90 % опитуваних відповіли «Так», що свідчить про те, що формування культури академічної доброчесності слід починати іще з початкової школи – у формі казок, в ігровій формі. Доповідачка звернула увагу на те, що найчастіше учні вдавались до списування тих предметів, які вони не розуміють, які їм не цікаві, та в рамках вивчення яких їм задають на опрацювання великий обсяг інформації, тобто, їм не вистачає часу на повноцінне вивчення матеріалу. Також опитувані зізнались, що списують задля отримання гарних оцінок, адже гарні оцінки важливі для батьків.
Результати опитування свідчать про те, що вчителі повинні давати чіткі інструкції та зрозуміло пояснювати критерії оцінювання учням, диференціювати завдання залежно від запитів і потреб учнів, адже кожне із них – індивідуальна особистість. Важливими чинниками правильного формування академічної доброчесності також є мотивування та заохочення учнів. Отже, формування академічної доброчесності є нагальною потребою в закладах освіти, адже саме школа закладає основи формування особистості.
З доповіддю «Академічна доброчесність як запорука якісної професійної підготовки студентів» виступила Дана Сопова – докторка філософії, викладачка циклової комісії з педагогічної освіти, член наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка.
В рамках доповіді лекторка розповіла про заходи щодо впровадження принципів академічної доброчесності в освітній процес та про важливість дотримання цих принципів усіма учасниками освітнього процесу. Спікерка пояснила, що таке «плагіат» і чому це погано, ознайомила слухачів із 5 різновидами плагіату за доктором Кен К. Вонгом, розповіла про 9 міжнародних стилів цитування та про те, як правильно цитувати чужу думку. Науковиця ознайомила учасників воркшопу із програмами та заходами з боротьби із плагіатом у різних країнах світу та поділилась практичними кейсами, які можна застосовувати в українських закладах вищої освіти для вивчення проблеми плагіату.
Докторка філософії, начальниця відділу організаційно-аналітичного забезпечення навчального процесу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Максюта представила доповідь на тему «Академічна доброчесність при опублікуванні результатів наукової діяльності», в рамках якої висвітила проблеми чесності у дослідженнях та інтегрітету результатів досліджень, маніпуляцію даними у сфері наукових досліджень, різновиди фахових наукових видань України.
Вступне слово та підбиття підсумків виголосили науковиці Тамара Мандич та Ольга Мусіяченко.
З метою поширення принципів академічної доброчесності академічній спільноті у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» систематично проводяться семінари, тренінги тощо.
Заходи щодо дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачають:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Це вже третій спільний захід молодих учених Полтави, Києва та Херсону. Так, у травні 2022 року голова РМУ факультету філології, психології та педагогіки, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та представники Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка провели наукову кав'ярню «333 кілометри наукової доброчесності в дії», присвячену питанням академічної доброчесності. Науковці провідних українських університетів обговорили проблеми, без вирішення яких неможливо уявити активну науково-дослідницьку діяльність молодих вчених та аспірантів, підготовку студентських наукових робіт та презентували доповіді, присвячені спільній темі «Академічна доброчесність: досвід України та Європи».
У травні 2023 року голова ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Анна Павельєва спільно з молодими вченими із Київського університету імені Бориса Грінченка та Херсонського державного університету провела наукову онлайн-кав’ярню «333 (888) кілометри наукової доброчесності в дії», в рамках якої виступила з доповіддю «Академічна доброчесність в європейському контексті». Учасники обговорили особливості впровадження академічної доброчесності у закладах вищої освіти та ознайомились із проблематикою і міжнародним досвідом дотримання наукової доброчесності у системі вищої освіти.
У листопаді 2021 року викладачі та студенти кафедри германської філології та перекладу взяли участь в тренінгу з питань охорони та захисту авторського права в контексті академічної доброчесності. Провели тренінг Інна Кульчій та Олена Скрильник – доценти кафедри публічного управління, адміністрування та права Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
У осінньому семестрі 2021/2022 н.р. 63 студенти-учасники наукового гуртка «Філологія» разом із керівником гуртка успішно пройшли онлайн-курс «Академічна доброчесність для викладачів» на освітній платформі Prometheus та отримали іменні сертифікати з індивідуальними номерами.
Нагадаємо про локальні нормативні документи щодо академічної доброчесності, що діють у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»:
- Положення про комісію з питань етики та академічної доброчесності у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка;
- Кодекс академічної доброчесності та корпоративної культури Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка;
- Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату в освітніх та наукових роботах в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
- Положення про комісію з питань етики та академічної доброчесності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
