Наукова зустріч представників української академічної спільноти мала відбутись 25 лютого 2022 року, але була перенесена у зв’язку з початком російської агресії та бойових дій на території України. Назва заходу була обрана невипадково, адже число 333 символізує відстань між українською столицею та Полтавою, але ніяка відстань не стане на заваді плідній професійній комунікації.
Науковці провідних українських університетів обговорили проблеми, без вирішення яких неможливо уявити активну науково-дослідницьку діяльність молодих вчених та аспірантів, підготовку студентських наукових робіт та презентували доповіді, присвячені спільній темі «Академічна доброчесність: досвід України та Європи».
Зокрема, Ольга Мусіяченко, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка, заступниця декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту Київського університету імені Бориса Грінченка підготувала цікавий виступ, у якому розповіла про структуру та основні напрямки діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, про Всеукраїнську науково-практичну онлайн-конференцію «Дослідження молодих вчених: від ідеї до реалізації» та діючу «Школу академічної доброчесності», її мету і завдання, систему заходів різного рівня по впровадженню академічної доброчесності, Конкурс проєктів з академічної доброчесності та наукової етики у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Анастасія Котелевець, заступниця голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, аспірантка спеціальності 231 «Соціальна робота кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи» поділилась досвідом впровадження принципів академічної доброчесності в Київському університеті імені Бориса Грінченка, зокрема, зупинилась на понятті академічної доброчесності та його компонентах, академічному плагіаті та самоплагіаті і їхніх різновидах, пояснила, чому студенти найчастіше вдаються до плагіату, що таке «списування», «обман», «хабарництво» та «необ’єктивне оцінювання» в освітньому процесі. Доповідачка пояснила, як правильно робити посилання, що таке академічна відповідальність та якими документами вона регулюється (наприклад, спеціальними законами (стаття 42 Закону України «Про освіту») та внутрішніми положеннями закладу вищої освіти).
Науковиця пояснила, яка відповідальність передбачена за академічну недоброчесність здобувачів вищої освіти згідно статті 42 Закону України «Про освіту»: повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми; відрахування із закладу освіти; позбавлення академічної стипендії; позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати за навчання. Анастасія Котелевець зупинилась також на «Положенні про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка» та передбачених ним видах притягнень до академічної відповідальності та академічний плагіат. Наостанок спікерах поділилась із слухачами корисними посиланнями на тему академічної доброчесності, такими, як уроки, презентації, серія вебінарів та бюлетені про академічну доброчесність, онлайн-курс «Академічна доброчесність для вчителів» на онлайн-платформі EdEra, курс «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів Prometheus», стаття 42 Закону України «Про освіту», окрема сторінка «Корисні матеріали» щодо академічної доброчесності та «Положення про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка».
Дана Сопова, докторка філософії, викладачка циклової комісії з педагогічної освіти, член наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка представила доповідь «Академічна доброчесність в університетах Європи (досвід Фінляндської Республіки)», в якій висвітила тенденції розвитку академічної доброчесності як складової професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах країн Європейського Союзу, морально-етичні категорії академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів, змістове наповнення поняття «академічна доброчесність», складові системи забезпечення академічної чесності та інституційне забезпечення розвитку академічної доброчесності в країнах Європейського Союзу, праці українських та зарубіжних дослідників, які вивчали проблему формування академічної чесності, спільні та відмінні риси розвитку академічної доброчесності в країнах Європейського Союзу та України тощо.
Голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» - кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва розповіла учасникам наукової кав’ярні про поняття «academic integrity» (академічна доброчесність) та «academic honesty» (академічна чесність) / плагіат) в європейському науковому середовищі та 5 ключових компонентів академічної доброчесності: honesty (чесність), trust (довіра), respect (повага), fairness (справедливість), responsibility (відповідальність).
Окремо науковиця зупинилась на діяльності ALLEA (All European Academies) - Об’єднанні академій наук, що функціонує на європейському рівні і до складу якого входить і Національна академія наук України, ознайомила слухачів з «Європейським кодексом поведінки для забезпечення дослідницької доброчесності» 2017 р. («European Code of Conduct for Research Integrity») https://allea.org/code-of-conduct/), у якому зазначено, що основою належної наукової практики є саме академічна доброчесність, якою повинні керуватися вчені під час своєї діяльності, та пояснила викладені у Кодексі принципи належної наукової практики. Доповідачка також розповіла про ETINED (The Council of Europe Platform on Ethics, Transparency and Integrity in Education - платформу, створену Радою Європи задля поширення передового досвіду у сфері прозорості та доброчесності в освіті, визначення керівних принципи з цього питання та розвитку потенціалу для всіх учасників.
Значна увага приділялась European Dialogues (щорічному онлайн-заходу, організованому ENLIGHT, під час якого викладачі та дослідники обговорюють стратегії та можливості розробки нових курсів або спільних дослідницьких проєктів) та Best Practice Programme - програмі використання передового досвіду у сприянні академічній доброчесності під час COVID-19 у державних і приватних вищих навчальних закладах з 50 держав-учасниць Європейської культурної конвенції, метою якої є виявлення, популяризація та поширення відповідних практик у Європі.
Учасники заходу детально розглянули 10 переможців 2021 року – найкращих програм з імплементації академічної доброчесності, найцікавішими із яких є Dilemma Apps Game (https://apps.apple.com/us/app/dilemma-game/id1494087665) – uра-застосунок «Дилема»), розроблена науковицею Університету імені Еразма Роттердамського (Роттердам, Нідерланди), яка була обрана найкращою Програмою використання передового досвіду у сфері сприяння академічній доброчесності. Упродовж багатьох років у гру «Дилема» грали як карткову гру, але в 2020 році гру перевели в цифровий формат, що дозволяє дослідникам використовувати гру в будь-який час і в будь-якому місці, самостійно або разом з однолітками та колегами.
У грі пропонуються 75 дилем з чотирма варіантами дій, при цьому немає однозначно правильних чи невірних відповідей, а гравцям пропонується захистити свій вибір у форматі критичного діалогу. У застосунку пропонується 3 режими: груповий, індивідуальний та лекція. На сайті також можна завантажити пдф-версію гри для друку.
Крім того наковці обговорили такі програми:
1) Privacy in Research: Asking the Right Questions, University of Groningen (Приватність у дослідженнях: ставимо правильні запитання), розроблена Гронінгенським університетом в Нідерландах.
Програма включає General Data Protection Regulation (Загальні правила захисту даних), розроблені для захисту наукових досліджень; заняття, онлайн-курс для НПП та студентів Гронінгенськиого університету (Privacy in Research (його можна проходить як аудиторно, так і в змішаному форматі) загальною кількістю 9 годин, але можна пройти не весь курс, а окремі його частини), академічне портфоліо з додатками до онлайн-курсу, 26-хвилинний фільм та рольову гру.
2) Mind the GAP : online training on Good Academic research Practices, Flemish Interuniversity Council https://www.kuleuven.be/english/research/integrity/highlights/21122021-lmind-the-gap (Фламандська міжуніверситетська рада Бельгії) – інтерактивний дистанційний курс, профінансований Фламандстким урядом, що присвячений практиці академічної доброченості в наукових дослідженнях, створений з урахуванням нової редакції 2017 року «Європейського кодексу поведінки для забезпечення дослідницької доброчесності» (European Code of Conduct for Research Integrity). У курсі розглядається поняття академічної доброчесності загалом, відносини між аспірантами та їх науковими керівниками, стратегії дотримання принципів академічної доброчесності у проведенні наукових досліджень, наукова комунікація, конфлікт інтересів, оцінювання студентів/аспірантів, порушенням академічної доброчесності та алгоритму дій у таких випадках.
3) Research Integrity and Responsible Scholarship Course, Vrije Universiteit Amsterdam (Курс: «Академічна доброчесність та відповідальний науковий підхід», Амстердамський вільний університет). Цей курс був розроблений для університету і спрямований перш за все на досягнення здобувачами освіти програмних результатів навчання, а, отже, містить інформацію про нідерландський кодекс академічної доброчесності, види порушень академічної доброчесності та відповідальність за них, роль стейкхолдерів у сприянні академічній доброчесності у освітньому процесі, формативне оцінювання та зворотній зв'язок (так званий фідбек), матрицю оцінювання тощо. Цей курс може стати в нагод НПП університетів при розробці власних навчальних курсів.
4) The Embassy of Good Science https://embassy.science/wiki/Main_Page («Посольство правильної науки» - Amsterdam UMC, Амстердамський вільний університет). Онлайн-платформа, яка містить майже 400 статей на різні аспекти і проблеми академічної доброчесності, порушення академічної доброчесності тощо. Платформа була створена з метою сприяння науковим дослідженням, підтримки академічної доброчесності та етичних норма в науці, для надання методів та засобів навчання, методичних рекомендацій та нормативно-правових документів. Уся представлена на платформі інформація розділена по чотирьом піднапрямам (Принципи і цілі – 12 тем, передовий досвід – 126 тем, Порушення та протиправні діяння – 58 тем, інші – 200 тем)
Окрему увагу Анна Павельєва приділила впровадженню принципів академічної доброчесності в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»:
1) Локальним нормативним документами щодо академічної доброчесності, що діють у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»:
2) Системі Unicheck – онлайн-сервісу виявленню запозичень, доступному НПП університету, за допомогою якого можна перевірити текстові документи на наявність запозичених частин тексту з відкритих джерел в Інтернеті або у внутрішній базі документів.
3) Методичним вказівкам до написання курсових та кваліфікаційних («магістерських») робіт, в яких чітко сформульовані правила коректного цитування та посилань на використані джерела (бібліографічного опису).
4) Освітній діяльності керівників курсових та кваліфікаційних (магістерських) робіт, які пояснюють здобувачам вищої освіти основи академічної доброчесності і роз’яснюють принципи написання наукових робіт, правила цитування та оформлення посилань, роботи з теоретичним матеріалом, а також за потреби можуть долучати інші системи перевірки робіт здобувачів, зокрема, наявні безкоштовні онлайн-сервіси для перевірки на плагіат;
5) Навчанню студенів академічній доброчесності в рамках діяльності студентського наукового гуртка «Філологія» – у осінньому семестрі 2021/2022 н.р. 63 студенти-учасники наукового гуртка «Філологія» разом із керівником гуртка успішно пройшли онлайн-курс «Академічна доброчесність для викладачів» на освітній платформі Prometheus та отримали іменні сертифікати з індивідуальними номерами.
6) Участі науково-педагогічних працівників університету у вебінарі «Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави», у спільному вебінарі від Unicheck та НАЗЯВО «Академічна доброчесність і підготовка навчально-методичних матеріалів» та у серії із 5-ти вебінарів ,що проводились в рамках проєкту «Дослідницька доброчесність: цінності та виклики» тощо.
7) Лекціям та тренінгам для здобувачів, що проводяться на базі політехніки: наприклад, у листопаді 2021 року відбувся тренінг з питань охорони та захисту авторського права в контексті академічної доброчесності, лектори – Інна Кульчій та Олена Скрильниr, доцентки кафедри публічного управління, адміністрування та права Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
8) Антикорупційній програмі університету та заходам, спрямованим на запобігання корупції.
Раніше науковиця політехніки пройшла «Весняну школу молодого науковця 2.0», взяла участь у вебінарі «Як цивільним вижити в місті під час війни»,стала учасницею вебінару «Особливості виконання проєктів з мобільності під час війни та додаткові можливості підтримки працівників та студентів університетів» від Національного Еразмус+ офісу в Україні та взяла участь у вебінарі «Інформаційна гігієна під час війни».
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
