Учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої обговорили провідні літературні жанри вікторіанської доби – реалістичні романи Г. Філдінга, О. Голдсміта, Л. Стерна, готичну психологічну прозу Вільяма Теккерея та Шарлотти Бронте.
«Література вікторіанської доби набула неабиякого розквіту, а провідним жанром цієї доби став реалістичний роман - вагома частина літературної біографії англійських письменників XVIII століття. Найвідомішими представниками англійського реалістичного роману XIX століття стали Чарльз Діккенс, Вільям Теккерей та Шарлотта Бронте, чию справу продовжила нова генерація англійських романістів, що теоретично осмислили новий художній стиль і поглибила його психологічно: Е. Троллоп і М. Е. Еванс, відома під псевдонімом Джорж Еліот, Д. Мередіт і Т. Гарді. Саме золотій добі англійської літератури ми вирішили присвятити чергове засідання нашого студентського наукового гуртка «Філологія» – прокоментувала керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
Поряд з реалістичним романом під час вікторіанської доби велику популярність у читачів здобули твори зовсім іншого, нереалістичного характеру: готична психологічна проза Емілі Бронте; так званий сенсаційний роман В. Коллінза, що поєднував у собі інтерес до психології людини й оточення з детективом і «літературою жахів»: «Жінка в білому» і «Місячний камінь»; казки-нісенітниці, яскраві взірці інтелектуально-пародійної літератури, «Аліса в Країні Див» і «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керролла.
«Детально розглянули творчість майстрів пера Чарльза Діккенса та Вільяма Мейкпіса Теккерея, що використовували грізну зброю сатири і гротеску, намагаючись виправити соціальні вади суспільства та історію сильних почуттів у боротьбі з власними моральними заборонами героїв у романах сестер Бронте.
Виявляється, «Грозовий перевал» – одна з найоригінальніших книжок англійської і світової літератури, вважається типовим «готичним романом», наділеним всіма жанровими ознаками: зловісний персонаж, похмура атмосфера, смерті, таємниці і містика!» – розповідає постійна учасниця гуртка? студентка III курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Попова, цьогорічна лауреатка літературної премії імені М. В. Гоголя.
«Окрім всесвітньовідомих письменників-романістів вікторіанської епохи ми розглянули також поезію цієї доби А. Теннісона і Р. Браунінга, які все ще перебували під суттєвим впливом романтизму, так звану «дитячу літературу» - Ентоні Хоупа, Роберта Льюїса Стівенсона, познайомилися із філософією прерафаелітів та її впливом на «естетичний рух» Англії кінця XIX століття, теорією еволюції Чарльза Дарвіна та тогочасними філософськими течіями, обговорили вплив митців цього періоду на літературні твори митців наступних епох», – підбила підсумки керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
Вікторіа́нська епо́ха – період історії Великої Британії, який хронологічно приблизно збігається та пов'язується з правлінням королеви Вікторії (1837 – 1901) та вважається часом найвищого розквіту британської держави, піднесенням економічного розвитку та добробуту суспільства, розквітом культури й мистецтв. Вислів «Вікторіанська епоха» ввійшов в британську та світову культуру як етап найвищого культурного і літературного розквіту.
За словами учасників наукового гуртка, тематику засідань обирають самостійно. Зокрема, нещодавно презентували власні наукові напрацювання про одне з наймістичніших свят англомовних країн.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
