З нагоди Міжнародного дня польоту людини в космос на базі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся цікавий просвітницький захід, активними учасниками якого стали студенти-філологи. Натхненниками та організаторами науково-освітнього івенту виступили декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Наталія Бондар, викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Юлія Різник, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник та кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Денисовець.
Захоплюючу віртуальну мандрівку в історію підкорення людством космічних просторів здійснили студенти груп 101-ФО, 201-ФО факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки. Про найяскравіші сторінки історії розвитку ракетобудування розповіли модераторки заходу, студентки групи 101-ФО Варвара Путря та Саміра Мустафаєва.
За їхніми словами, космонавтика – це одна з тих галузей науки і техніки, куди можуть безмежно вкладатися людські знання, а її подальший розвиток приведе до злету інтелектуальної та матеріальної могутності людства. Студентки також висловили сподівання, що ХХІ століття принесе надзвичайні результати в освоєнні космосу, а наша держава посяде там вагоме місце, оскільки дослідження в галузі космонавтики продовжуються, навіть попри війну.
Україна і космос – нероздільні, зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Ціолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк.
Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос, теж був українець - Микола Кибальчич. Народився він на Чернігівщині в сім’ї місцевого священика. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя - ескіз космічного корабля було видряпано уламком ґудзика на стіні тюремного каземату. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарату адвокатові, але їх вилучила царська «охранка». Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб. Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений 3 квітня 1881 року українець Микола Кибальчич. До речі, Ціолковський теж мав українську кров, зокрема серед його українських предків був Северин Наливайко.
Серед космонавтів сучасності також є українці, зокрема з 19 листопада по 4 грудня 1997 року в складі міжнародного екіпажу здійснив політ на американському кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин України Леонід Каденюк. Народився він 28 січня 1951 року - 30січня 2018року в сім’ї вчителів у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області.
Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище. З 1978 – 1983 роки він - космонавт-випробувач, із 1984-1988 рік – пілот-випробувач військових повітряних сил, з 1988 року космонавт-випробувач багаторазової космічної станції «Буран». У 1990-1992 роках пройшов підготовку як командир корабля. Леонід Каденюк взяв з собою у політ Державний прапор України, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, касети з записами пісень Назарія Яремчука, Софії Ротару, Павла Дворського, капсулу із землею батьківського обійстя.
Також учасники перегорнули сторінки життя ще одного українця, чиє життя пов’язане з космосом – Віталія Жолобова, вихідця з Херсонської області, що з 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос разом з Борисом Волиновим на космічному кораблі до орбітальної станції «Салют-5» як бортінженер.
Факт участі українського космонавта у польоті на кораблі «Колумбія» свідчить, що Україна є космічною державою. Україну по праву можна вважати першою космічною державою, адже «космічна дорога» була прокладена переважно працею та розумом українців, чиї імена назавжди закарбовано у світову історію підкорення неба.
Із-поміж цих імен особливо яскравим залишається близьке студентам та викладачам Полтавської політехніки ім’я Юрія Кондратюка. Присутні переглянули тематичний відеоролик, спробувавши припідняти таємничу завісу до непростого життя геніального вченого.
Успіхи підкорення космосу були б неможливі без українського конструкторського бюро «Південне». Саме на «Південному» розробляли космічні ракети разом із бойовими міжконтинентальними балістичними ракетами. Українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки. За словами науковців та студентів, порушена тематика заходу й надалі не втратить своєї актуальності.
Цікаві презентації та конструктивні доповіді англійською мовою підготували студентки групи 201-ГФ Полтавської політехніки Поліна Яковенко та Анна Онопрієнко, поезію про космічні простори продекламувала студентка групи 201-ФО Поліна Василенко.
У рамках інтелектуального квізу, підготовленого студентами групи 201 -ФО Артемом Обідним та Анною Мороз, учасники заходу у теплій дружній атмосфері позмагалися за звання найкращого знавця цікавих фактів про відкриття людства у космосі.
На завершення заходу науковці та студенти Полтавської політехніки висловили переконання, що ера космічних відкриттів триває і наша країна неодмінно здійснить ще не один потужний прорив в історії ракетобудування.
Нагадаємо, раніше студенти університету та школярі Полтавщини дізналися найяскравіші факти про військового льотчика-аса та найбільший у світі літак.
Нещодавно науковиця політехніки пройшла тренінговий курс з написання проєктів «Горизонт Європа», студенти політехніки вдосконалюють мовні компетенції, презентуючи творчі проєкти іноземною мовою.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
