2023-05-01

«Герої українського неба»: студенти університету та школярі Полтавщини дізналися найяскравіші факти про військового льотчика-аса та найбільший у світі літак

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулось відкрите спільне засідання наукових гуртків кафедри вищої та прикладної математики та кафедри українознавства, культури та документознавства «Герої українського неба!». Студенти університету та школярі Полтавщини дізналися про історію життя та досягнення Героя України Олександра Оксанченка та шедевр літакобудування, символ нескореності українського народу - Ан-225 «Мрія».

«Герої українського неба»: студенти університету та школярі Полтавщини дізналися найяскравіші факти про військового льотчика-аса та найбільший у світі літак

1 травня в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» науково - педагогічні працівники кафедри вищої та прикладної математики Навчально – наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки провели відкрите спільне засідання наукових гуртків університету «Герої українського неба!». Учасниками заходу стали студенти кафедри вищої та прикладної математики та кафедри українознавства, культури та документознавства, школярі Полтави та області, які обговорили життєві сторінки людини – легенди української авіації та дізналися про історію створення найбільшого у світі літака Ан -225 «Мрія». Модерувала захід завідувачка кафедри вищої та прикладної математики Полтавської політехніки, кандидатка фізико-математичних наук, доцентка Наталія Ічанська.

За словами науковиці, тематика даного заходу зовсім невипадкова, адже 23 травня в Україні відзначається День героїв. У цей непростий час, коли ми живемо в умовах повномасштабної війни, на наших очах твориться історія, а справжні герої живуть поруч з нами. Кожного дня українці вшановують хвилиною мовчання всіх тих, хто поклав своє життя у війні з ворогом.

«Ми живемо на Полтавщині та маємо знати про нашого героя-земляка, людину-легенду. Це Олександр Оксанченко – військовий льотчик першого класу, визнаний міжнародною авіаційною спільнотою одним з найкращих льотчиків винищувачів світу, один з найкращих майстрів повітряного пілотажу. 26 квітня йому мало б виповнитися 55 років. У світі Олександра Оксанченка знають як пілота- аса, для України він герой, що віддав своє життя за Україну», – відзначила Наталія Ічанська.

Детальніше про історію життя та досягнення нашого земляка розповіла студентка групи 101-ФІ Вікторія Мазняк, яка презентувала доповідь «Лицар неба, що залишився в ньому навічно (Герой України Олександр Оксанченко)».

«Україна споконвіку славилась і славиться своїми відважними й звитяжними воїнами. На жаль, і у наші дні, коли Україна переживає страшні часи, їм доводиться боронити нашу свободу та незалежність, часто навіть ціною свого життя.

Хочу вам розповісти про одну з визначних постатей сучасності, людину, яка є яскравим представником новітньої української авіації. Мова йде про військового льотчика, полковника, якому присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота зірка» посмертно – Олександра Яковича Оксанченка.

Герой зажив слави ще до початку повномасштабної війни. У мирний час ним захоплювались авіатори з усього світу. Понад 2000 льотних годин, тріумфальні польоти на всесвітньо відомих авіашоу, його унікальний льотний почерк та стиль виконання фігур вищого пілотажу знає весь світ. Олександр Оксанченко був одним з найкращих льотчиків, володів вражаючими навичками та майстерністю у повітрі й віддав своє життя, захищаючи нашу країну та її громадян у повітряній боротьбі з ворожими літаками в перші найскладніші дні цієї повномасштабної війни», – розповіла студентка.

Як відомо, Оксанченко Олександр Якович народився 26 квітня 1968 року в с. Маломихайлівці Покровського району Дніпропетровської області. З 1975 року по 1985 рік навчався в Маломихайлівській середній школі. Після школи навчався в Харківському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків ім. С. І. Грицевця.

У 1989-2018 роках проходив військову службу на льотних посадах від льотчика-інструктора до заступника командира військової частини з льотної підготовки: до 1996 року в м. Дніпро, з 1996 року по 2022 рік – в м. Миргороді Полтавської області на посадах заступника командира з льотної підготовки та інструктора-пілота 831-ї бригади тактичної авіації (м. Миргород). Був учасником АТО. З листопада 2020 року був депутатом Миргородської міської ради 8 скликання.

Ось як він сам жартома казав про такі види професії: «Авіація – це поклик душі. Я виріс у селі на Дніпропетровщині. Ким я тільки не мріяв бути в дитинстві: і прикордонником, і комбайнером... А потім приїхав старший за віком друг, який закінчив нашу школу і вчився в харківському льотному училищі. Привіз шоколад і сказав, що льотчикам його дають постійно. Я любив шоколад, тому й сам вступив у льотне училище».

Олександр Оксанченко завжди підкреслював, що фігури вищого пілотажу не лише ефектно сприймаються любителями авіації, а й мають практичне застосування, адже використовуються під час повітряних боїв. Для того, щоб перешкодити противнику «впіймати» на приціл літак, військові льотчики вдаються до фігур вищого пілотажу. Так, застосувавши фігуру під назвою «Бочка», коли літак обертається навколо своєї горизонтальної осі на 360 градусів зі створенням кутів атаки та зі збереженням загального напрямку польоту, льотчик із атакованого може перетворитись на атакуючого.

За словами Олександра Яковича, ще одна відома фігура вищого пілотажу дзвін включена до програми динамічного показу на авіашоу не просто як ефектний елемент демонстраційних польотів, а й надзвичайно корисний у вирішенні бойових завдань. Вона дозволяє подолати радари засобів протиповітряної оборони, адже ніхто не очікує від бойового літака здатності «завмирати на місці». При виконанні «дзвону» літак проходить нульову швидкість після крутого набору висоти. Потім крилата машина починає падати з поворотом корпусу в той чи інший бік та круто пікірує донизу.

У 2016 році представники Повітряних Сил Збройних Сил України збираються на європейські авіаційні покази. Військові льотчики після трирічної перерви беруть участь з-поміж інших у міжнародному авіаційному показі SIAF-2016 в місті Сляч (Словаччина). Україну представляють екіпажі двох винищувачів Су-27 на статичному та динамічному показах, а також військово-транспортний літак Ан-26.

Удруге за історію авіашоу SIAF серед учасників присутній легендарний український військовий літак Су-27, а льотчик Повітряних Сил Збройних Сил України полковник Олександр Оксанченко здивував публіку новою програмою. До фігур вищого пілотажу додалися кілька нових та ефектні зв’язки на зразок косих петель під 90 градусів. Загалом програма була складена в такий спосіб, щоби під час виступу показати можливості винищувача та професійний рівень льотчика, не виходячи за межі візуальної видимості.

З 2016 року віртуозний пілот неодноразово представляв Повітряні Сили України та перемагав на міжнародних авіаційних показах в Європі – Чехії, Румунії, Мальти, Угорщини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Великої Британії та Данії.

Олександр Оксанченко мав різні захоплення. Звісно, військова служба займала більшу частину його життя. Але він знаходив час на свої хобі. В юності захоплювався фотографією, самотужки проявляв плівку та робив фотографії. В усьому шукав красу і знаходив її, а ще – на одному з місць служби висадив цілий сад. Після переїзду до Миргорода продовжував прикрашати територію деревцями.

Ще одним захопленням була гра на гітарі. Олександр Оксанченко мав дуже гарний голос. Але найбільшим захопленням військового льотчика було рибальство. Ним він захопив чимале коло своїх побратимів. За словами його доньки, там він почувався в гармонії із природою, поповнював свої життєві сили. Часто повертався додому з вражаючим уловом великої риби.

Із музики надавав перевагу українським гуртам «Антитіла», «Без обмежень» тощо, полюбляв українську літературу. На нічних чергуваннях вивчав напам’ять вірші українських поетів, а потім зачитував у родинному колі. Серед улюблених були поезії Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина» та Ліни Костенко «Крила».

«Олександр Якович був переконаний у тому, що військова служба є почесною місією. І він виконав свою місію до кінця, віддавши найцінніше — власне життя. 25 лютого 2022 року без вагань вирушив у свій черговий політ, який став для нього останнім.

Олександр Оксанченко залишив по собі учнів та побратимів. Ушановують його пам’ять і співвітчизники. На Полтавщині, у Великій Кручі, відкрили меморіальну дошку Герою України. Саме там упродовж 1989—1995 років уславлений пілот проходив службу у 443-му навчальному авіаційному полку Харківського вищого військового училища льотчиків імені Сергія Грицевця. Там же існує паркова зона імені Героя України Олександра Оксанченка. У Миргороді, де до останнього проходив службу Герой, колишня Багачанська вулиця отримала його ім’я. Також одна з вулиць Кременчука була названа на його честь, власне, і в Полтаві планують перейменувати одну вулиць на честь пілота Олександра Оксанченка.

28 лютого 2022 полковнику Оксанченку Олександру Яковичу за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.

Невмирущий подвиг Олександра Оксанченка назавжди залишиться в нашій пам’яті, як символ відваги та мужності. Він справжній Герой України, який запам’ятався всім своєю мужністю та звитягою воїна, професійною майстерністю льотчика, силою воїна та духом борця. Його внесок у розвиток та популяризацію української авіації на міжнародній арені завжди залишатиметься важливим історичним досягненням, яким ми маємо пишатися. Пам’ятаємо подвиг Олександра Оксанченка та тих українських льотчиків, які віддали життя за Україну», – зазначила Вікторія Мазняк.

Про Ан-225 «Мрія» – найбільший літак у світі та символом нескореності та міці українського народу розповіла магістрантка групи 501-ФД Дар’я Єрьомченко, яка виступила з доповіддю «Можна розстріляти літак, але не можна вбити Мрію! (історія найбільшого у світі літака)».

21 грудня 1988 року відбувся перший політ дослідного зразка найбільшого у світі транспортного літака Ан-225 «Мрія», створеного київським заводом «Антонов». Спочатку його будували для космічної галузі — він міг транспортувати ракети і слугувати стартовим майданчиком для космічних кораблів.

13 травня 1989 року «Мрія стартувала з аеропорту Байконур, піднявши свій перший вантаж – ракетоплан «Буран», вагою понад 60 тон. Упродовж наступних років Ан-225 був задіяний у багатьох великих проєктах.

Після розвалу Радянського Союзу 1991 року єдиний діючий екземпляр Ан-225 відправили до ангару. З нього зняли двигуни, щоб використати їх на літаках Ан-124 «Руслан». Тільки наприкінці 1990-х законсервований Ан-225 вирішили реконструювати та повернути у роботу для перевезення важких вантажів. Перший політ відновленої «Мрії» відбувся 7 травня 2001 року.

Вантажний відсік літака має довжину 43 метри, ширину – 6,4 метра і висоту – 4,4 метра. Над ним розміщений пасажирський салон на 60-70 осіб. Літак може залишатися в повітрі до 18 годин і долати відстань на 15 тис кілометрів за рейс.

«Варто зазначити, що існував лише один екземпляр Ан-225, але він вже увійшов в історію, встановивши близько 250 світових рекордів, наприклад за швидкістю, висотою, вантажопідйомністю.

Не зважаючи на те, що Ан-225 «Мрія» був розроблений для перевезення великих вантажів, літак також використовувався для волонтерських місій.

«Мрія» базувалася у Гостомелі, як і більшість літаків авіалінії Антоново. У день початку повномасштабної війни аерофлот одним із перших опинився під ударом росіян. 24 лютого після п’ятого авіанальоту вороги знищили найбільший в світі літак Ан-225 «Мрія».

На жаль, знищений літак відновленню не підлягає, однак на щастя в Ан-225 є двійник, який збудований на 60% від оригінальної моделі. Крім того, «Мрія» була обладнана радянською електронікою. Оскільки знайти аналоги неможливо, то начиння літака модернізують за сучасними стандартами.

Увесь світ дивився на «Мрію», коли вона вперше з’явилася в небі в 1988 році. З того часу цей літак був свідком багатьох історичних подій, забезпечивши транспортування важких вантажів на найбільші відстані. Але, на жаль, в ході війни літак «Мрія» був жорстоко знищений, ставши символом нескореності та міці українського народу. Він нагадує нам, що ми можемо досягти великих речей, якщо ми залишимося міцними і вірними нашим мріям», – наголосила Дар’я Єрьомченко.

Після завершення заходу учасники обмінювалися враженнями, обговорювали представлені доповіді та визначалися з тематикою подальших науково – освітніх зустрічей.

Нещодавно студенти обговорили європейські інноваційні smart-ідеї в екологічній, економічній та енергетичній сферах, студенти фахових коледжів ознайомилися з науково-освітніми можливостями університету, студенти політехніки візьмуть участь у Першому Полтавському чемпіонаті бізнес-кейсів від ТМ Premier Socks, науковці, студенти політехніки та іноземні партнери обмінялися практичними кейсами захисту інтелектуальної власності у провідних європейських країнах, науковці, студенти і музейники відзначили Міжнародний день польоту людини в космос.

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»