2 жовтня 2026 року відбулася синхронна онлайн-сесія для викладачів-фасилітаторів у межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» – “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” («Здобуття трансверсальних компетентностей через віртуальні подорожі», реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH № 101193593), що реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
До ініціативи долучилася потужна команда з Полтавської політехніки, яка успішно пройшла конкурсний відбір на участь у проєкті. Разом із закордонними колегами вони продовжують опановувати сучасні методики організації міжнародних віртуальних обмінів, спрямованих на розвиток трансверсальних навичок (soft skills) у студентської молоді.
До міждисциплінарної команди викладачів-фасилітаторів від Полтавської політехніки увійшли:
- Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Глушко Аліна Дмитрівна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
- Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
- Маслій Олександра Анатоліївна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
- Москаленко Марина Володимирівна – викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;
- Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Зустріч розпочалася з інтерактивної розминки на платформі Mentimeter, яку модерувала Андрада Терек (Центр «Міленіум»). Замість звичного вступу освітяни розбирали типові труднощі дистанційного навчання у форматі вибору між двома робочими дилемами.
Під час експрес-опитування з’ясувалося, що викладачі однозначно віддають перевагу роботі з вимкненими камерами студентів перед неконтрольованим шумом в ефірі (19 голосів проти 6), а також вважають за краще затримку трансляції слайдів, ніж демонстрацію зайвих вікон на екрані. Обговорюючи взаємодію в сесійних залах, 18 учасників погодилися, що наявність бодай одного ініціативного лідера в команді краща за цілковиту бездіяльність. Окрему дискусію викликало питання використання штучного інтелекту студентами: більшість фасилітаторів (15 проти 8) все ж обрала завдання, виконані за допомогою ШІ, а не повну відсутність виконаних робіт. Це опитування дозволило відверто обговорити психологічні виклики онлайн-викладання перед презентацією авторських матеріалів.
Ця рефлексія викликала жваву дискусію про межі контролю модератора, стратегії заохочення пасивних слухачів та етичні аспекти використання AI у віртуальних проєктах.
Центральною частиною сесії стала практична реалізація домашнього завдання, отриманого викладачами під час другої зустрічі, – презентація та аналіз розроблених планів 2-годинних синхронних занять на базі освітніх модулів платформи thevoyage.eu.
Практична частина заходу перетворилася на відкритий інтерактивний майданчик для обміну авторськими методиками, навчальними сценаріями та інноваційними матеріалами. Оскільки програма вирізнялася надзвичайною насиченістю та розмаїттям підходів, окреслимо лише деякі з показових напрацювань і кейсів, презентованих учасниками.
Зокрема, атмосфера плідної міжнаціональної синергії панувала у сесійній залі № 1 (break-out room № 1). Науковці Полтавської політехніки (Анна Павельєва, Юлія Гунченко, Юлія Ніколаєнко, Ірина Чернецька, Олена Гайтан, Олена Мартусь) спільно з колегами з Грузії, Вірменії, Румунії та Туреччини провели успішну симуляцію фасилітованих дискусій, здійснили взаємне фахове рецензування таймінг-планів і поділилися ефективними інструментами для утримання уваги студентів під час інтенсивних дистанційних сесій.
Яскравим прикладом вивіреного педагогічного дизайну стала доповідь представниці Батумського державного університету Ніно Девадзе. У межах воркшопу “Time management for effective learning” вона продемонструвала деталізований погодинний сценарій заняття, майстерно поєднавши експрес-опитування у Mentimeter, лаконічні трихвилинні відео та навчальні гейміфіковані механіки. Такий підхід дає змогу гнучко підтримувати залученість аудиторії, зберігаючи обов’язковий простір для рефлексії.
Логічним продовженням цієї тематики в межах модуля “Learning to Learn” став виступ Сони Сімонян із Гаварського державного університету. Спираючись на наукові розвідки М. Ромеро та Е. Барбери, спікерка, запропонували колегам протестувати опитувальник біоритмів і фахово обговорити кореляцію хронотипів із концентрацією уваги, що безпосередньо впливає на вибір оптимального часу для індивідуальної чи групової роботи студентів.
Окремий блок презентацій був присвячений питанням особистісного розвитку та самоідентифікації майбутніх фахівців. Тетяна Єрьоменко представила змістовну доповідь “Navigating Choices: Unlocking Your Decision DNA”, а Фред Касір’є (Fred Kasirye) презентував концепцію “An Authentic Personal Brand”, закцентувавши увагу на діагностиці та мінімізації чинників, що перешкоджають ефективному використанню робочого часу. Вагомим доповненням стала ініціатива Олени Двірної “Self-Knowledge: Tools for Self-Discovery”, присвячена організації інтерактивних онлайн-сесій для розвитку навичок самопізнання, визначення ключових ціннісних орієнтирів і поглиблення міжкультурної взаємодії.
Особливий інтерес викликав також профорієнтаційний напрям: доцентка Полтавської політехніки Галина Таловиря представила розробку заняття за програмою “Career Box”. Доповідачка зосередилася на психологічних вимірах професійного вибору та розвінчанні усталених стереотипів – зокрема, переконання про існування апріорі «ідеальної» професії. Запропоновані кейси спрямовані на те, щоб навчити молодь тверезо оцінювати реалії сучасного ринку праці та формувати виважену кар’єрну траєкторію.
Наведені напрацювання стали лише частиною масштабного методичного доробку, продемонстрованого під час сесій, засвідчивши високий рівень експертизи учасників і потужний потенціал міжнародного академічного діалогу.
Учасники обговорили ефективні техніки розподілу часу, які допомагають уникнути вигорання та підтримують високий рівень мотивації під час засвоєння нового матеріалу, а також побудову особистого бренду, що дозволяє виділитися в сучасному цифровому та професійному просторі. Жваву дискусію викликало обговорення впливу особистісних характеристик, досвіду та критичного мислення на щоденні й стратегічні кроки людини.
Участь у третій синхронній сесії дала змогу викладачам Полтавської політехніки синхронізувати методичний інструментарій перед переходом до практичного запуску пілотних студентських віртуальних обмінів, запланованих консорціумом на найближчий період.
«Кожна нова сесія проєкту Erasmus+ “Virtual Voyages” відкриває для наших викладачів нові грані педагогічної майстерності. Сьогодні ми не просто обговорювали методологію, а детально моделювали живі ситуації, тестували авторські розробки колег і самі виступали в ролі фасилітаторів для майбутніх міжнародних аудиторій. Ми щиро вдячні президенту Полтавської політехніки, професору Володимиру Онищенку, та ректорці університету Олені Філонич за безумовну підтримку наших інноваційних освітніх ініціатив, створення комфортних умов для науково-педагогічного зростання та системне утвердження нашого вишу на європейській академічній карті. Завдяки цій синергії студенти політехніки незабаром отримають унікальний досвід безбар’єрної міжнародної мобільності та розвитку трансверсальних навичок, визнаних у всьому світі», – підсумувала координаторка проєкту від Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доцентка Анна Павельєва.
Варто зазначити, що практичний старт роботи на локальному рівні вже успішно розпочато: 24 вересня 2026 року команда вишу взяла участь у координаційній зустрічі партнерів проєкту Erasmus+ “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” (№101193593). Разом із партнерами із 7 країн освітяни підбили підсумки першого етапу реалізації та узгодили запуск віртуальних обмінів для студентської молоді; а 14 викладачів вишу взяли участь уже в 2-х сесіях для фасилітаторів, де спільно з колегами із 7 країн опановували методики віртуальної фасилітації для майбутньої роботи зі студентською молоддю та моделювали кейси групової взаємодії та опановували цифрові інструменти для успішної реалізації міжнародних студентських обмінів.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує демонструвати високі стандарти проєктного менеджменту та впевнено рухається до офіційного старту міжнародних віртуальних обмінів.
