Кафедра українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує активну співпрацю зі стейкхолдерами у напрямі організації практико-орієнтованого навчання здобувачів вищої освіти.
4 жовтня 2023 року відповідно до укладених кафедрою угод про співпрацю з стейкхолдерами на базі Державного архіву Полтавської області провели практичне заняття з навчальної дисципліни «Архівознавство» для першокурсників спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, що навчаються за освітньою програмою «Документознавство та інформаційна діяльність» (прискорена форма). Інтерактивна форма заняття у вигляді лекції-екскурсії передбачала елементи практичних вправ, завдяки яким студенти не тільки дізналися про склад і зміст документів, історію, сучасну структуру та основні напрями діяльності архіву, але й мали можливість дослідити деякі архівні документи та вдосконалити практичні навички роботи з ними.
Зокрема, старший науковий співробітник В’ячеслав Сушко стисло розповів про історію Державного архіву Полтавської області (ДАПО) і двох його корпусів, один з яких є пам’яткою архітектури місцевого значення (вул. Пушкіна,18/24), відзначивши внесок Полтавської вченої архівної комісії – попередниці ДАПО у справу обліку, збереження та дослідження історичної спадщини Полтавщини.
В’ячеслав Сергійович охарактеризував основні групи документів, які зберігаються в кожному з корпусів архівної установи (загалом близько 1,5 млн. одиниць зберігання, серед яких кілька унікальних), і звернув увагу студентів, що архів не комплектується документами з особового складу (тобто про навчання, стаж роботи, заробітну плату), бо для цього існують трудові архіви. Також він ознайомив першокурсників із сучасною організаційною структурою архіву і описав функції окремих структурних підрозділів, наголосивши на збільшенні останніми роками функціонального навантаження на відділи використання інформації та зберігання і обліку документів у зв’язку із зростанням зацікавленості українців своїм родоводом. Підставою для будь-яких генеалогічних досліджень є вивчення метричних книг і сповідних відомостей церков, які до 1918 року виконували функції реєстрації актових записів про народження, шлюб або смерть. Одна така метрична книга ХІХ століття була презентована майбутнім документознавцям і вони спробували прочитати давні записи, щоб знайти знайомі прізвища.
На прохання старшої викладачки кафедри українознавства, культури та документознавства Марини Чиркової, яка супроводжувала першокурсників до архіву, фахівець деталізував опис довідково-інформаційного фонду архіву і представив студентам окремі видання, підготовлені на підставі опрацювання документів архіву. Зокрема, викликали жваве зацікавлення двотомник, присвячений подіям Другої світової війні на Полтавщині, та особливо книга Людмили Россохи про миргородські родоводи, адже студенти є випускниками Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя. Під час практичного заняття майбутні документознавці ознайомилися з окремими екземплярами місцевої преси початку XX ст. і отримали перший досвід опрацювання історичних документів.
Екскурсія мала продовження у найбільшому архівосховищі корпусу 1, де начальник відділу зберігання та обліку документів Людмила Чередник розповіла про технічні та санітарні вимоги до умов розміщення архівних документів, пояснила правила топографування фондів у сховищі, поділилася нагальною проблемою відсутності вільних площ для розміщення нових надходжень та правильного зберігання нестандартних документів з метою запобіганню їх передчасному старінню та руйнуванню.
З розповіді досвідченої архівістки студенти довідалися про відмінності зберігання документів, створених на різних носіях інформації, і пересвідчилися у цих особливостях, адже папери зберігаються в архівних коробках з картону на стелажах, фотоплівки – у бюксах на стелажах Пшеничного, аудіодокументи – у бобінах на окремому стелажі, а нечисленні документи на склі – у паперових конвертах у каталожних шухлядах.
Людмила Іванівна охарактеризувала основні технологічні процеси, які виконуються в реставраційній майстерні, секторі обліку і дільниці оцифрування документів. Вона пояснила призначення спеціального обладнання, яке використовується для реставрації документів (прес, різак, станок) і показала архівні документи до реставрації та після її проведення, також зазначила, що за умови поганого фізичного стану документів архівісти мають право закрити до них фізичний доступ на один рік для реставраційних робіт. Особливою проблемою залишаються документи з затухаючим текстом, які у докомп’ютерну еру просто передруковувалися, а зараз за допомогою новітніх інформаційних технологій архівісти намагаються відновити їхній образ, проте не завжди вдається цього досягти.
Під час ознайомлення студентів з дільницею оцифрування документів Людмила Чередник повідомила, що завдяки підписаному договору про співпрацю з американською неурядовою корпорацією FamilySearch International, яка надала необхідне технологічне обладнання, оцифрування документів генеалогічного характеру добігає кінця, виготовлено цифрові копії більше ніж на 300 тисяч одиниць зберігання. Тому зараз перед полтавськими архівістами стоїть наступне завдання з впровадження програми ARCHIUM та організації робіт щодо наповнення Міжархівного пошукового порталу цифровими копіями архівних документів, щоб надати можливість отримати інформацію будь-кому незалежно від часу та місця перебування.
На завершення архівісти запросили майбутніх документознавців активно долучатися до вивчення документальної спадщини Полтавщини у читальному залі та на офіційному сайті ДАПО, де є спеціальна рубрика «Електронні архівні ресурси» та посилання на оцифровані корпорацією «FamilySearch» документи, розміщені на їхній платформі.
Загалом лекція-екскурсія пройшла вдало, адже була насичена конкретними прикладами з архівної практики, що вдало ілюстрували теоретичні положення, котрі вивчаються студентами на лекційних і семінарських заняттях. Безпосереднє спілкування з професіоналами архівної справи мотивувало першокурсників до ретельнішого вивчення теоретичного матеріалу з метою подальшого використання його у майбутній практичній діяльності.
Раніше викладачка-документознавиця поділилася як виявляти та нейтралізувати маніпуляції у діловому спілкуванні, презентувавши доповідь на міжнародній науково-практичній конференції, студентка-документознавиця презентувала можливості репозитарію політехніки на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій медіакомунікаціям, а ще одна студентка виступила на міжнародній науково-практичній конференції з краєзнавчою розвідкою про перебування Тараса Шевченка на Полтавщині.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
