У Міжнародний день рідної мови на базі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства провели традиційний студентський науковий круглий стіл «Мова – духовний скарб народу», присвячений обговоренню глобальних проблем розвитку мов на світовій лінгвістичній мапі.
Унікальними науковими дослідженнями поділилися студенти факультету філології, психології та педагогіки, Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки, Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права та Полтавського фахового коледжу нафти і газу, які під керівництвом досвідчених викладачів детально дослідили англійську мову як мову міжкультурної комунікації, проаналізували особливості говору південно-західного наріччя української мови, походження та місце рідної мови серед інших мов світу, зібрали набір цікавих лінгвістичних «родзинок» та презентували явище українського «мовного Ренесансу» як потужну зброю у боротьбі з російським агресором.
Зі святом привітали ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», заслужений працівник освіти України, доктор економічних наук, професор Володимир Онищенко, декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева та завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій, які наголосили на вагомій ролі розвитку рідної мови як генетичного коду нації, закладеному славетними попередниками, покладеній на неї почесній історичній місії – залишатися яскравим маркером національної ідентичності власного народу.
«В умовах повномасштабного вторгнення на територію нашої країни вагоме значення сьогоднішнього свята зростає – як ніколи раніше українська нація об’єдналася навколо рідної мови, плекаючи її самобутність та боронячи ціною власного життя від тотального винищення. У наших руках знаходиться найбільше багатство – мова материної колискової, мудрих батьківських настанов, ключ до нашої національної свідомості. І тільки від нас залежить якою вона буде завтра – розвиненою, милозвучною.
Щоранку ідучи на роботу, вчитуюсь у вислів на синьо-жовтому тлі, закарбований у Центральному корпусі університету. Вірш видатного поета-класика наповнений глибокими життєвими сенсами:
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Особисто мене процитовані рядки надихають ще наполегливіше працювати задля виховання нової генерації висококваліфікованих фахівців, всебічно розвинених особистостей молодих українців, за якими майбутнє нашої вільної незалежної країни. Саме вам, талановитим, ініціативним, відроджувати нашу Україну з руїн, зробивши її осередком мирного процвітання та благополуччя!
Надзвичайно приємно, що щороку у стінах одного з кращих класичних університетів – Полтавської політехніки проводяться масштабні науково-освітні події, де науковці, студенти та випускники обговорюють актуальні питання становлення і розвитку рідної мови. Спектр презентованих досліджень вражає, тому учасникам та їхнім наставникам бажаю цікавих дискусій, успішних виступів, нових вагомих здобутків! Слава Україні!» – побажав ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко
Декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева, звертаючись до студентської молоді, наголосила на важливості таких понять. як «воля», «свобода» та «незалежність».
«Наша країна на європейських демократичних просторах ототожнює собою поняття «вільний» та «свобода», а синьо-жовті барви державного стягу символізують силу духу та незламність миролюбного українського народу. Пишаймося тим, ким ми є у вільній, молодій та квітучій Україні, гордімося нашою мовою, якою заговорив практично увесь світ – від Європи до Північної Америки!
Плекаймо наш спільний скарб, надихаймося та розвиваймо наш мовний потенціал, без якого годі уявити будь-які суспільні зміни та динамічний рух вперед. А відмінні знання іноземних мов дадуть нам, українцям додаткову можливість бути почутими у євроінтеграційному просторі», – прокоментувала очільниця факультету філології, психології та педагогіки.
За словами доктора історичних наук, професора, завідувачки кафедри українознавства, культури та документознавства Ірини Передерій, історичні витоки Міжнародного дня рідної мови сягають боротьби бенгальців за право користуватися рідною мовою. Трагічна загибель п’ятьох мирних студентів стала відправною точкою заворушень у Пакистані, у результаті яких народ зміг відстояти власну мову та національну ідентичність.
Дата 21 лютого вибрана громадськістю невипадково - з 2000 року, за рішенням ЮНЕСКО, представники світової спільноти відзначають Міжнародний день рідної мови. Це чудова нагода підкреслити важливість культурного та мультинаціонального розвитку світу, привернути увагу світової спільноти до актуальної нині проблеми зникнення окремих мов.
«За даними ЮНЕСКО, у світі наразі існують приблизно шість тисяч мов, майже 43% загрожує зникнення. Більше того, лише в Європі майже 30 мов під фактичною загрозою, 13 мов перебувають на межі повного зникнення. Якщо говорити сухою статистичною мовою – щочотирнадцять днів зникає одна з численних мов світу. За словами вчених - мовознавців, вже зараз необхідно бити на сполох - якщо така тенденція продовжиться, до 2100 року половина мов світу можуть зникнути.
Не будемо згадувати непростий шлях, пройдений українською мовою, адже у сучасних умовах повномасштабного вторгнення наш народ вкотре переживає трагічні події, коли ворог цинічно намагається знищити національну ідентичність, «змести з лиця землі» нашу культуру. Надзвичайно актуальним залишається вислів нашої сучасниці, великої українки Ліни Костенко, яка написала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».
Незважаючи ні на що, наша велична милозвучна мова звучить з вуст мільйонів людей, агресивне бажання експансії «руського міра» обернулося фактично його нищівною поразкою, а ми спостерігаємо справжній потужний мовний Ренесанс. Наша рідна мова стає впізнаваною в усьому світі, сприймаючись як вияв волелюбності, потужна зброя нашого народу у боротьбі за власну незалежність.
У перші дні повномасштабної війни слово «паляниця» стало індикатором для своїх та чужих. Лишень у нашій мові є слово «добродій», а такі слова, як «побратим», «посестра» за всією глибиною їхнього сенсу зрозумілі лише українцям. А ще, коли говорять, що розставимо «крапки над і», то ми точно знаємо, що вийде наша ї, якою сьогодні українське підпілля бореться з ворогом на окупованій території. Тож головне завдання кожного українця – любити, берегти і збагачувати материнське слово. Наші громадяни мають знати, шанувати й плекати державну українську мову, сприяючи її збереженню та розвитку», – наголосила науковиця Ірина Передерій.
Унікальні наукові дослідження, цікаві виступи, яскраві презентації, виконання перлин народної пісенної творчості вкотре створили піднесений настрій та неповторну атмосферу свята. Модерувала засідання наукового круглого столу кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ольга Мізіна.
Програма заходу була насичена інформативними виступами, зокрема студентка групи ІС-2-1 Полтавського фахового коледжу нафти і газу Вікторія Горєлова розповіла про наддністрянський говір як один з говорів південно – західного наріччя української мови (науковий керівник – викладач коледжу нафти і газу Галина Гуменюк).
Милозвучну народну пісню «Ой, надіну черевички» під звучання автентичного народного інструменту – бандури присутнім подарувала студентка групи ІТ -2 -1 Полтавського фахового коледжу нафти і газу Валентина Мельник (науковий керівник – викладач Галина Микитенко).
Високий рівень занурення у досліджувану мовну тематику продемонстрували студенти трьох структурних підрозділів Полтавської політехніки, які підготували змістовні виступи під керівництвом викладачів кафедри українознавства, культури та документознавства.
Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Кожен із народів нашої планети має свою рідну, унікальну і неповторну мову. Для нас, українців – це українська, для німців – німецька, для поляків – польська тощо. Звернімо увагу на англійську, третю за поширеністю у світі після китайської та іспанської, мову, яку вважають рідною у Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах Америки, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Цікаву доповідь «Англійська мова – мова міжкультурної комунікації» підготувала студентка групи 201-ГФ факультету філології, психології та педагогіки Ірина Крошко (науковий керівник – кандидатка педагогічних наук, доцентка Юлія Ніколаєнко).
Беззаперечно, мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Щодо походження сучасної української літературної мови жодних проблем не виникає: загальновідомо, що її започаткував Іван Котляревський, а її основоположником став Тарас Шевченко. А от якою мовою писали і спілкувалися до Котляревського і Шевченка в Україні? Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. Дану проблематику у своєму виступі «Походження української мови» досліджувала студентка групи 203-ТН Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки, срібна призерка ІІІ етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка Яна Капустян зі своїм науковим керівником – кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри українознавства, культури та документознавства Іриною Денисовець.
Формування української мови розтягнулося на декілька століть, за цей час на території України відбулося чимало історичних подій. На початку 20-х років більшовицьке керівництво зіткнулося зі злетом національних рухів. І щоб він не призвів до руйнування радянської держави, більшовики вирішили очолити ці рухи. «Золоте десятиріччя» (1923-1933 роки) у розвитку української мови» проаналізувала студентка групи 101-ФД факультету філології, психології та педагогіки Катерина Штрикуль (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Світлана Дорошенко).
Українська мова багата на цікавинки, відрізняючись від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю, унікальними словами та правилами. Наприклад, найдовше слово в українській мові складається з 30 (або з 31 літери!) Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Пізнавальну доповідь «Цікаві факти про українську мову» презентувала студентка групи 501-ФД факультету філології, психології та педагогіки Руслана Охріменко (науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор кафедри українознавства, культури та документознавства Оксана Тур).
У системі сучасних мов світу (за різними джерелами) нараховують від 2,5 до 5 тисяч, українська мова серед них займає своє визначене місце. Позицію української мови серед інших мов світу досліджувала студентка групи 301-ЕР Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права Аліна Даниленко (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка Людмила Дерев’янко).
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові пісні. Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Але милозвучна українська мова – це не тільки мова колискових, зменшено-пестливих слів і імен, це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і Перемогу. Ґрунтовну наукову розвідку «Українська мова – зброя народу» присутнім представила студентка групи 201-ГД факультету філології, психології та педагогіки Вікторія Вакула (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка Ольга Мізіна).
Завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор історичних наук, професор Ірина Передерій висловила слова щирої вдячності учасникам заходу та їхнім науковим керівникам за цікаві виступи та яскраві відеопрезентації, наголосивши на тому, що майбутнє народу в його мові.
«Процес остаточного утвердження української мови і, зрештою, процес відновлення українського обличчя України, справжнього українського обличчя – це процес уже незворотній, якого вже не зупинити. Тому наші воїни, захисники боронять Україну, захищаючи не тільки землю, але й українські ментальні цінності. То ж давайте про це пам’ятати, поглиблювати наші знання в царині мови, культуру нашого мовлення, сприяти її остаточному утвердженню, щоб ця жертва не була даремною. Пам’ятаймо: українська – мова вільних, мова незламних, найстійкіших та найсміливіших людей на Землі, мова, якою говорять переможці!», - підвела підсумки очільниця кафедри українознавства, культури та документознавства.
Раніше політехніка вдруге відзначила День єднання патріотичним флешмобом, розгорнувши МегаПрапор у живому ланцюзі, студенти університету дізнались про історичні витоки української соборності і зустрілись з учасником бойових дій, а студентка Вікторія Мазняк стала бронзовою призеркою ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
