Учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої обговорили основні естетичні принципи, ключові риси романтизму як одного з найважливіших напрямків у музиці, живописі та поезії. Всі спікери були одностайними – художній напрям середини XVIII – початку XIX століття істотно вплинув на творчість митців пізнішої епохи, проявляючись неоромантичними течіями і в сучасних видах мистецтва.
За словами керівника наукового гуртка Анни Павельєвої, поверненню до поняття естетики романтизму сприяла знаменна дата у світовій літературі – відзначення 200-ліття появи роману найвідомішого англійського романтика того часу Вальтера Скотта «Айвенго»: «На круглому столі ми розглянули питання, на обговорення яких під час занять катастрофічно не вистачає часу - культ письменника-романтика Томаса Чаттертона – символу чутливого, приреченого долею митця, якого не приймає жорстокий та грубий світ. Довгий ряд романтичних героїв бере свій початок від Джорджа Байрона до Джона Кітса та Вінсента Ван Гога і, врешті, до Джима Моррісона та Емі Уайнхаус».
«Романтизм змінює епоху Просвітництва і збігається з промисловою революцією, відзначеною появою парової машини, паротяга, пароплава, фотографії та фабрично-заводських околиць, утверджуючи культ природи, почуттів і природного в людині. Саме в епоху романтизму сформувалися феномени туризму, альпінізму і пікніка, покликані відновити єдність людини і природи. Затребуваним виявляється образ «благородного дикуна», озброєного «народною мудрістю» і не зіпсованого цивілізацією. На думку романтиків, письменник не зобов'язаний наслідувати природу, створюючи власний світ, кращий, істинніший. Було цікаво дізнатись про літературну течію передромантизму – французький руссоїзм, «Пісні Оссіана» Дж. Макферсона, ранню творчість Й. В. Гете і Ф. Шиллера, німецьке штюрмерство «Буря і натиск» тощо, – поділилася студентка IV курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Бойко, цьогорічна лауреатка щорічної міської літературної премії імені М.В. Гоголя.
Студенти підготували змістовні виступи та яскраві тематичні презентації, поділилися власними враженнями від прочитаних книг відомих романтиків та переглянутих художніх полотен.
«В процесі спілкування дізнались чимало нового про народно-фольклорну, байронічну та утопічну течії романтизму в літературі, художників-романтиків Франциско Гойю, Ежена Делакруа, Уільяма Тьорнера, Джона Констебля, Івана Айвазовського», – говорить студентка III курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Софія Дмитрюк, лауреатка щорічної міської літературної премії імені В.Г. Короленка. – За кожною картиною приховується ціла історія, кожне зображення містить певні риси своєї епохи, певні символи, відображає світогляд автора та його ідейні погляди. Саме романтики першими помітили внутрішні суперечності в людині, її одночасну приналежність до двох світів; прийшли до висновку, що причиною зла є невміння чи небажання людини зрівноважувати емоційне і раціональне, особисте і суспільне, альтруїстичне і егоїстичне».
«Байронівський «Чайльд Гарольд» та «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго, «Ріп Ван Вінкль» Вашингтона Ірвінга та «Кармен» Проспера Меріме, героїні Жорж Санд, лермонтівський Печорін та пушкінські поеми відомі читачам з різних куточків нашої планети. Твори письменників-романтиків завжди актуальні – вони отримують нове висвітлення і в сучасній літературі, «проживають» нові життя в кінострічках та на театральних підмостках», – підбила підсумки обговорення кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
До участі в гуртку охоче долучаються полтавські школярі, гуманітарний факультет університету плідно співпрацює з Полтавським науковим ліцеєм №3, проводячи на базі політехніки екскурсії мовними центрами, наукові круглі столи, майстер – класи з перекладу.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
