15 березня 2024 року на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся науково-практичний семінар «10 років окупації АР Крим російськими загарбниками: передумови, причини і наслідки», у якому взяли участь і представили власні напрацювання представники академічної спільноти, науковці провідних українських університетів. До дискусії також долучилися представники Центрального воєнно-наукового управління Генерального Штабу Збройних Сил України, науковці Центру досліджень воєнної історії ЗСУ, професійні військові, видавці.
Масштабний науково-освітній івент мав на меті простежити етнічний та суспільно-політичний розвиток Криму від стародавніх часів до сучасності, проаналізувати місце й роль Криму в історії України, обговорити глобальні наслідки повномасштабної російської агресії проти України, продемонструвати міжнародну єдність навколо позиції, що «Крим – це Україна», засудити злочини російської федерації в Криму та навколо нього, а також визначити параметри міжнародної політики щодо деокупації півострова. Через запровадження воєнного стану та активні бойові дії на території нашої країни, подія відбувалася у змішаному форматі із застосуванням платформи відеоконференцій Zoom, що не завадило присутнім детально обговорити широкий спектр актуальних питань.
Робота науково-практичного семінару була розподілена за тематичними напрямками:
- Історія Кримського півострова в контексті історії України;
- Кримська єпархія: від започаткування християнства до сьогодення;
- Захоплення Кримського півострову Російською Федерацією;
- Наслідки окупації Криму у різних сферах життєдіяльності;
- Українські громадяни в окупованому Криму: боротьба за деокупацію;
- Кримська платформа: міжнародний вектор боротьби за деокупацію Криму.
Під час пленарного засідання семінару науковиця Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій презентувала доповідь «Мародерство культурних цінностей як стратегія неоімперської політики рф». У підготовленому спільно з доктором історичних наук, професором кафедри українознавства, культури та документознавства Русланом Гулою дослідженні науковиця простежила розвиток явища культурного мародерства та різних його форм з боку рф щодо України, зосередивши увагу присутніх на пограбуванні вітчизняних культурних скарбів, музейних, бібліотечних та архівних надбань окупантами в ході російсько-української війни від 2014 року та з початком повномасштабного вторгнення.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Реальними прикладами та промовистими фактами спікерка аргументувала цілеспрямованість та причини розвитку цього явища, проаналізувала процес та результативність сучасної інформаційної роботи України у міжнародному співтоваристві щодо репрезентації українських аспектів творчості когорти митців, науковців, культурних діячів, котрих росія прагне «привласнити» упродовж кількох останніх століть. Представлена доповідь викликала інтерес та спонукала учасників семінару до жвавого обговорення і дискусії.
По завершенню заходу учасники обговорили пріоритетні напрямки подальшої співпраці та відвідали музей Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Нагадаємо, посібник науковців політехніки переміг на конкурсі від Національної академії наук вищої освіти України, науковці-документознавці провели міжнародну конференцію, присвячену документно-інформаційним комунікаціям в умовах глобалізації, а майбутні документознавці ознайомилися з діяльністю Державного архіву Полтавської області.
Нещодавно до ювілею Кобзаря студенти Полтавської політехніки прочитали поезію Тараса Шевченка європейськими мовами, учасники літературної студії «До джерел» презентували міні-виставу, присвячену життю і творчості Тараса Шевченка, до річниці з дня народження видатного поета відбувся науково-мистецький круглий стіл.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
