У рамках вивчення літературознавчих освітніх курсів студенти першого – п’ятого курсів спеціальностей 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провели цикл виїзних лекцій, присвячених українській минувшині, тогочасним традиціям, обговоренню українських та зарубіжних літературних шедеврів. Майбутні фахівці ознайомилися з краєзнавчими цікавинками та занурилися в історію рідного краю, відвідавши знакові локації Полтавщини. Натхненницею подібного формату освітньої діяльності, де гармонійно поєднується культурна, літературна та естетично – мистецька складова, а студенти можуть ознайомитися зі славетними національними надбаннями, вже традиційно виступила науковиця кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова. За словами досвідченої наставниці, подібні літературознавчі та культурно – мистецькі мандрівки не лише розширюють інтелектуальний, культурний кругозір сучасної студентської молоді, а й мотивують майбутніх професіоналів у сфері перекладу та викладачів глибше цікавитися славетною минувшиною, досліджувати навіть добре знані, на їхню думку, полтавські вулиці.
Першою локацією краєзнавчого маршруту стала оспівана на увесь світ видатним письменником Миколою Васильовичем Гоголем Диканька. Здавалося б, хіба ледачий не чув та не писав про її краєвиди, не подорожував тінистими алеями Бузкового гаю та не закохувався у величний вид Тріумфальної арки при в’їзді до селища міського типу. Після виходу у світ циклу «українських» повістей Миколи Гоголя – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» мальовничими місцями невпинно подорожують туристи, а наші сучасники захоплено діляться отриманими позитивними враженнями та зробленими світлинами у соціальних мережах.
Під час мандрівки студенти дізналися більше про історію Диканьки як маленького на той культурного центру ХІХ століття, куди приїздило багато письменників та інших відомих людей тієї доби. Варто відзначити, що Диканька стає відомою з середини XVII століття, і довго її ниви зрошувались польською, українською, татарською, шведською кров’ю. Майже два з половиною століття нею володів рід Кочубеїв. На жаль, маєток Кочубея не вистояв у боротьбі з плином історії, він був знищений у 1919 році після жовтневого перевороту 1917 року, однак деякі згадки про нього все ж залишились.
Студенти відвідали Миколаївську церкву-ротонду, споруджену архітектором М.О.Львовим, яка слугувала усипальнею родини Кочубеїв, побачили Тріумфальну арку на в’їзді до Диканьки, прослухали історію створення Бузкового гаю, відвідали Кочубеївські дуби — кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. Як пам'ятка природи входить до переліку об'єктів Регіонального ландшафтного парку «Диканський».
У рамках циклу виїзних лекцій студенти взяли участь у творчій зустрічі «У колі гоголівської родини», проведеній у Національному музеї-заповіднику М.В.Гоголя, де майбутні фахівці оприлюднили результати своєї семестрової роботи та поділитися творчими напрацюваннями «Моє бачення постаті та творчості Миколи Гоголя».
За словами директорки Національного музею-заповіднику М.В.Гоголя Лідії Єнко, значення творчості Миколи Гоголя у скарбниці української національної культури важко переоцінити: «Микола Гоголь – це дійсно національне надбання. Наша місія сьогодні – зберегти для нащадків культурні цінності. Єдиною сім'єю, підтримуючи одне одного, ми наблизимо таку жадану Перемогу!».
За активну участь в організації та проведенні спільного науково-освітнього проєкту подяками гоголівських музейників відзначені доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Тетяна Кушнірова, студентки групи 101-ФО факультету філології, психології та педагогіки Анна Мороз, Поліна Василенко та Оксана Зелененька.
«Студенти нашого університету дуже талановиті, вони мають безліч нагород у наукових та мистецьких молодіжних конкурсах. На базі Полтавської політехніки функціонує безліч творчих гуртків, де молодь може себе зреалізувати, зокрема і новостворений театр «Carpe diem», де студенти є сценаристами, режисерами і акторами. Тому наша зацікавленість постаттю Миколи Гоголя, якому присвячена значна кількість студентських робіт, не є випадковою. Студенти шанують нашого визначного земляка, зачитуються його творами, пробують пізнати його душу», - наголосила натхненниця проєкту Тетяна Кушнірова.
Наступною локацією, яку відвідали студенти у межах лекторію, став сам Національний музей-заповідник М.В.Гоголя, де хлопці та дівчата ознайомилися з представленою музейною експозицією.
«Національний музей-заповідник М. В. Гоголя є одним з найбільш туристично привабливих місць України. У нашому селі серед неповторної української природи, стоїть одноповерховий будинок з чотирма дерев'яними колонами, поруч із ним — невеликий флігель. Тут, у колишній Василівці (нині с. Гоголеве), жив Микола Васильович Гоголь. У цьому мальовничому куточку пройшли його дитячі та юнацькі роки. Тут він відкрив світ, сповнений зворушливих, сумних і веселих легенд, поетичної фантазії», - розповів екскурсовод Володимир.
Студенти доторкнулися до глибоко сокровенного Миколи Гоголя, відвідали батьківський будинок, де їх радо зустрічала незмінна «матінка» Миколи Васильовича, Марія Іванівна Гоголь-Яновська, побували у флігелі, де зазвичай жив письменник, коли повертався додому, прогулялися затишним подвір’ям, парком-садом, що зачаровують відвідувачів своєю неповторною красою. Своєрідною атракцією завершення насиченого подіями дня став «камінь бажань», на якому мали змогу посидіти та загадати найсокровенніше усі бажаючі.
Повертаючись додому, студенти Полтавської політехніки активно ділилися позитивними враженнями, обговорювали суттєві переваги культурно – мистецького та краєзнавчого формату виїзних лекцій та генерували креативні ідеї щодо майбутніх проєктів.
Студенти та науково – педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» висловлюють слова щирої вдячності співробітникам Національного музею-заповідника М. В. Гоголя за цікаву змістовну екскурсію знаковими для творчості видатного земляка локаціями, можливість зануритися в атмосферу гоголівських творів та запрошують усіх бажаючих долучатися до науково – освітньої співпраці.
Нагадаємо, нещодавно студенти політехніки відвідали колоритну ЕтноСадибу в Опішні, юні дослідники Полтавщини презентували дослідження у сфері перекладознавства та міжкультурної комунікації, а учасники наукового гуртка дослідили зв'язок народного календаря з художнім часом у першому циклі творів Миколи Гоголя.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
