У рамках вивчення навчальних курсів «Історія зарубіжної літератури» та «Порівняльне літературознавство» під позитивно мотивуючим гаслом «Навчання через практику» для студентів – першокурсників спеціальностей 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся цикл виїзних лекцій, присвячених українській минувшині, тогочасним традиціям, обговоренню українських та зарубіжних літературних шедеврів. Натхненницею подібного формату освітньої діяльності, де гармонійно поєднується культурна, літературна та естетично – мистецька складова, а студенти можуть ознайомитися зі славетними національними надбаннями, виступила науковиця кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова. За словами досвідченої наставниці, емоційна наповненість освітнього процесу, зануреність у світ національної культури, світового красного письменства надасть студентам унікальні можливості розглянути надбання власного народу по – новому, в ширшому мистецькому та культурному контексті.
Студентська молодь політехніки відвідала ЕтноСадибу – музей «Лялина Світлиця», що в Опішні, де привітна господарка садиби Олена Щербань охоче поділилася знаннями минувшини, українських традицій, звичаїв, провівши паралелі між повір’ями давніх українців та сучасною українською і зарубіжною літературами. У невимушеній та дружній атмосфері слухачі довідалися про історію та роль у житті українця ляльки-мотанки, побували у музеї живого хліба, музеї звареного борщу, дізнавшись, що наразі в Україні відомо 365 видів борщу. Майбутні викладачі та фахівці з перекладу обговорили роль важливих для українців символів - хліба, дідуха чи різдвяних павуків, пригадавши творчість відомих українських корифеїв Тараса Шевченка, Михайла Старицького, Івана Нечуя-Левицького.
«Родзинкою» зустрічі стала дегустація традиційних українських страв, історію створення яких пані Олена досить ґрунтовно переповідала. Учасники незвичайного дійства посмакували двома видами традиційного борщу з рибою та із сушеними грушами, спробували українських вареників на пару, «качану» кашу, поласували хлібом, спеченим за давнім українським рецептом, та різноманітними соліннями, дбайливо приготованими господинею.
За словами ініціатора виїзної екскурсії, доктора філологічних наук, професора кафедри германської філології та перекладу Тетяни Кушнірової, подібні заходи вкрай важливі для якісної освітньої підготовки студентської молоді. По-перше, вони дають уявлення про давні українські традиції, плекають любов до своєї Батьківщини, формують національну самоідентифікацію, стимулюють молодих людей до пізнання нового. А по-друге, розвивають фахові компетенції майбутніх учителів та перекладачів, які вони можуть зреалізувати у своїй майбутній діяльності. І, що є теж надзвичайно важливим, покращують комунікацію між студентами, що знайомляться, знаходять нових друзів, планують наступні поїздки.
«Сподіваюся, що творчим результатом таких виїзних заходів стануть наукові міні - роботи, які студенти мають написати до кінця навчального семестру. Подумки вже бачу дуже промовисті назви студентських робіт - «Мотив вареника у художній літературі» чи «Образ нареченої у світовій літературі» тощо», - прокоментувала науковиця.
Студенти факультету філології, психології та педагогіки також єдині у висновку, що подібний формат освітньої діяльності значно підвищує якість засвоюваних ними знань та створює відповідну культурно – мистецьку атмосферу. Зокрема, позитивними враженнями від відвідин ЕтноСадиби «Лялина світлиця» поділилася студентка спеціальності 014 «Середня освіта» Анна Мороз: «Під час екскурсії я наче потрапила у минуле, відчула низку позитивних емоцій, що дали мені стимул рости і розвиватися далі, плекаючи та популяризуючи нашу національну історію. Сподіваюсь, що в майбутньому у мене буде можливість ще активніше подорожувати визначними місцями України».
Студентка університету Оксана Зелененька, що родом із Диканьки, додає: «Ми занурилися в атмосферу далеких часів, доторкнулися до прекрасного, часом шокуючого, почули відлуння голосів предків у своїй душі. І справді, це було не просто знайомство з історією, бо історія це не «постфактум», який варто лише прийняти. Вона потребує глибинного аналізу і вивчення, адже від цього залежить наше майбутнє, яке, зокрема, творити нам. Під час екскурсії пані Олена підняла проблему самознецінення, захаращення і спотворення нашої культури, традицій, що неабияк пробуджує самосвідомість. Колективні роздуми над долею країни спонукають боротися з невіглаством та байдужістю, прислухатися до мудрих людей. І головне - не забувати власних витоків, власного Роду».
Майбутня вчителька іноземної мови та літератури Тетяна Рябіко вважає - даний формат навчання конче необхідно використовувати в освітньому процесі, адже це пробуджує національну свідомість, любов до свого, національного, та розуміння величі нашого культурного спадку!
Студенти-перекладачі теж відзначають важливість навчання через його практичну орієнтованість. Зокрема, студентка п’ятого курсу Кристина Єщенко наголосила: «Культура – це відображення етносу народу. Плекаючи власну історію та культуру, ми популяризуємо її не лише на території власної держави, а й далеко за її межами».
А ще одна майбутня перекладачка Ілона Єщенко додає: «Якщо ми хочемо, щоб іноземці поважали нашу мову та культуру, нам потрібно надихати власним прикладом. Культура – це те, що вирізняє нашу країну з - поміж інших, стаючи важливою частиною життя кожного громадянина та суспільства у цілому. Щоб правильно оцінити досягнення національної культури у порівнянні з надбаннями інших народів, треба знати історію своєї країни. Перекладач має бути готовим здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім надбання та цінності свого національно-культурного середовища».
Студенти та науково – педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» висловлюють слова щирої вдячності господарці ЕтноСадиби «Лялина Світлиця» Олені Щербань за надану можливість поринути у давні українські традиції та запрошують усіх бажаючих долучатися до науково – освітньої співпраці.
Нагадаємо, нещодавно юні дослідники Полтавщини презентували дослідження у сфері перекладознавства та міжкультурної комунікації, директор школи німецької мови «StartDeutsch Schule» Маркус Пойзер провів інтерактивні майстер-класи для майбутніх перекладачів, учасники наукового гуртка дослідили зв'язок народного календаря з художнім часом у першому циклі творів Миколи Гоголя, а студентки-філологи популяризують творчу спадщину Кобзаря німецькою мовою.
Раніше викладачки університету успішно завершили навчання у рамках проєкту від Британської Ради, науковиця-філолог успішно пройшла курс, присвячений волонтерським програмам Європейського корпусу солідарності та стала учасницею онлайн-школи «Я обираю українську. 10 кроків до перемоги».
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
